ПЛОТНИЦЬКИЙ: «Не так боремось із суперником, як із календарем»

Догравальник збірної України та італійської «Перуджі» Олег Плотницький прокоментував складний календар змагань.

Волейболіст розповів, що однією з головних проблем є не підготовка та гра з суперником, а довгі переїзди, які займають багато часу та сил у Лізі чемпіонів і національному чемпіонаті.

- У Лізі чемпіонів у вас так все спокійно, наче: без особливих проблем пройшли і групу, і старт плейоф з «Лас-Пальмасом». Це якийсь дуже легкий турнір для вас?

- Та щось легкості тут я не бачу. (посміхається) Поки її не відчуваю. Якщо ви її по телевізору бачите та відчуваєте її, то передайте нам трошки, я її роздам хлопцям. (посміхається) Її реально немає, навіть попри рахунок. У Перуджі, скажімо так, є один мінус: [непросто] добиратися до якихось інших країн - дві з половиною години до Риму, або до Флоренції. Так, є аеропорт, але рейсів по Європі чи маршрутів - [обмежена кількість].

Тому ці от переїзди, виїзди... Навіть після гри, коли ми повертаємось з Ліги чемпіонів, ця дорога - для нас у вихідний. І, грубо кажучи, якби ми були на місці «Варшави», то там дві години їхати додому, а нам треба дві з половиною години побути в аеропорту, потім ще якихось дві години [на дорогу] в Рим (а там може бути якийсь затор чи аварія), а потім ще летиш дві години і звідти добираєшся. І так само назад. А деколи реально потрапляєш на такі затори - просто жесть і все, можеш їхати 3-3.5 години. І тоді виходить, що приїжджаєш під вечір у свій вихідний, пробувши пів дня в дорозі, повечеряв, подивився на дітей, як вони засинають, і на тому закінчилося. А потім, на наступний день, пішов на тренування. Знову ж таки: це не якесь там «ох, як важко» і так далі » просто є отакий невеличкий мінус. Ми до цього звикли, всі знають, на що підписуються, але...

Та й не було легко у [суперників] вдома. З «Лас-Пальмасом» зіграли - 3:2 виграли, в Берліні теж не було [легко]. Там якраз так виходило, що ми зіграли, а на наступний день одразу виїжджаємо о шостій ранку [на гру з «Берліном»]. І от ми зіграли вдома гру, о шостій ранку виїжджаємо, щоб доїхати в Берлін, приїжджаємо туди, тренуємось, а потім гра. Скажімо так: ми, можливо, не так боремось із суперником, як із тим, що треба якось добратися. З календарем більше боремося, але він у всіх такий. Та й знову ж: можна до всього звикнути та показувати нормальні результати, які по телевізору потім здаються дуже легкими.