КОНОНОВА: «Вистрілити у нуль – максимально класний результат»

Українська парабіатлоністка Олександра Кононова здобула золото в жіночій спринтерській гонці в класі стоячи на Паралімпійських іграх 2026.

Напередодні Паралімпіади-2026 Кононова здобула бронзу в жіночому спринті в класі стоячи на етапі Кубка світу в канадському Кенморі. У цій же дисципліні українка стартувала й на Паралімпіаді-2026.

Кононова подолала гонку без промахів на вогневих рубежах й на фініші випередила канадку Наталі Вілкі на 5.9 секунди. Українка втретє в кар'єрі стала паралімпійською чемпіонкою у біатлоні - це її перше золото за 12 років у цьому виді спорту.

Кононова поділилася емоціями від перемоги, подякувала воїнам Збройних Сил, розповіла про виступ у сережках з написом Stop War та підкреслила, що внаслідок війни переживає за безпеку своїх дітей в Україні, яких не бачила вже три місяці через змагання.

Олександра Кононова: «Відчуття після перемоги в спринті? Досі шокована. З тим, який був рік, з тим, що коїться - і у цей день зібратися, стрільнути «нуль» - це максимально класний результат. Виходячи щодня на старт, ти все одно думаєш, що вдома, про те, що війна, як зараз важко українцям, дітям, матерям, жінкам. Виходиш на кожен старт з таким подихом, покликом, що мусиш зробити все заради своєї країни, сім'ї, себе.

Це великий труд - бути чемпіонкою для своєї країни. Це щось за межею. Дай Бог, що все вдалося, що я виграла для своєї країни, що гратиме гімн України, ми співатимемо і прославлятимемо її. Вдячна воїнам ЗСУ за те, що вони нас підтримали, що лише завдяки їм ми тут і маємо такі перемоги. Дякую всім матерям, жінкам - всьому народу України, який терпляче чекає перемоги. А перемога буде, звісно, буде і дякую всім за те, що ми тут і перемагаємо для вас.

Як налаштовувалася на гонку? Виходила максимально сконцентрована на словах своїх тренерів. Те, що мала зробити - все [виконала] по максимуму, як і робила впродовж чотирьох років підготовки до цього. Дуже рада, що мені все вдалося. Так і буду далі рухатися - з таким настроєм, з таким терпінням і з бажанням також завойовувати медалі.

Я не хочу нічого взагалі поки говорити, тому що буду рухатися тільки вперед, виконувати свою роботу, свою задачу. Знаю, заради чого я тут і що всім важко. Всі повинні максимум робити для того, щоб про країну знали та чули і прославляли так, як ми це можем зробити спортом, своїм трудом та терпінням.

Виступ в особливих сережках з написом Stop War? Я за мир для своєї країни. Я проти війни, проти росіян тут, бо у нас з ними війна. Вони на нас напали. Вони вбивають наших дітей, наші сім'ї. У мене на сережках написано «Stop War» («Стоп війні»). І я тільки за це, бо я мати, у мене двоє дітей.

Діти? Вони зараз знаходяться вдома. Я зробила максимум для того, щоб вони були в безпеці, але вони не можуть бути у безпеці до кінця, допоки в країні є війна. Тому як би це не було, але я переживаю кожного дня за них, і також ця перемога для них, бо вони мене чекають вдома.

Мене не було вдома три місяці, я вже за ними дуже скучила. Тому щодня думаю про них і не могла повернутися без медалей. А тим паче, зараз я вже поїду до них з перемогою і тому дуже радію цьому. Дуже чекаю на те, щоб швидше закінчилась війна. І дай Боже, ми переможемо обов'язково».