Схилимо голови. Легендарний фанат Металіста отримав Зірку Героя України

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує легендарного фаната харківського «Металіста» Станіслава Парталу, який боронив Україну в лавах «Азова» з 2014-го, а загинув на початку повномасштабного вторгнення, рівно чотири роки тому, 2 березня 2022 року на Донеччині. Воїнові було 37 років.

Слід у довколафутболі

Народився Станіслав Партала 5 жовтня 1984 року в Харкові.

В другій половині першого десятиліття 2000-х - на початку 10-х років Станіслав брав активну участь в ультрас-русі футбольного клубу «Металіст», представляв колективу KCP («Kharkiv City Patriots»). Станіслав, якого знали за прізвиськом Метро, став справжньою легендою фанатського руху, адже був людиною вельми неординарною.

Ще за часів активної участі у довколафутболі, у Партали проявлялися певні риси характеру та навички: нестандартне мислення в екстремальних ситуаціях, рішучість діяти там, де більшість інших не могли дати собі раду. В роки, коли довколафутбольні баталії зробили стрімкий поворот в сторону професійних єдиноборств, Станіслав знаходив у собі впевненість та сміливість навіть тоді, коли поступався супернику за силою, або майстерністю. Метро завжди був небагатослівним та націленим на перемогу. «Розвідник від Бога» - казатимуть через роки бойові товариші, згадуючи успішні воєнні операції Партали. Все виглядало так, наче життя спеціально весь час готувало його до військової звитяги, але своїм, завжди непередбачуваним шляхом.

Під час та після Революції Гідності Станіслав став в авангарді боротьби народу за свої права та свободу. Він був серед невеликої групи патріотів-харків'ян, які зупинили проросійських бойовиків на вулиці Римарській у ніч з 14 на 15 березня 2014 року. А за півтора місяці Станіслав був серед фанатів «Металіста», які, приїхавши до Одеси на футбольний матч 2 травня, допомагали місцевим активістам у боротьбі з сепаратистами і саме тоді проросійський рух у Перлині біля моря погасили.

Бойовий досвід

Із початком російського вторгнення на Донеччині Партала став одним з перших добровольців батальону «Азов». Станом на листопад 2016 року сержант Станіслав Партала був старшим інструктором (заступником командира взводу) 1-го відділення взводу розвідки 1-го батальйону оперативного призначення Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов».

У часі виконання бойового завдання поблизу села Павлопіль - проведення спеціальної операції з пошуку й евакуації одного із загиблих солдатів ОЗСП «Азов», Станіслав Партала, ризикуючи власним життям, з групою розвідників і саперів, спробував забрати тіло бойового побратима. Під час евакуації сапери, що йшли попереду, підірвалися на вибуховому пристрої, два з них зазнали поранень. Групу почали обстрілювати терористи, однак завдяки досвіду сержанта Партали, групу вдалося вивести, евакуювати двох поранених саперів та винести тіло загиблого.

Пізніше, вже у військовому званні старшини, Станіслав Партала відзначився в районі населеного пункту Зайцеве, де завдяки його професіоналізму та вмілому керівництву боєм вчасно помічено приховане просування ворожої диверсійно-розвідувальної групи з п'яти осіб, що наближалася до позицій батальйонної тактичної групи «Азову», по них відкрили вогонь, внаслідок чого чотирьох бойовиків знищено, одного - взято в полон.

За роки на передовій Станіслав провів сотні вдалих бойових операцій, знищив десятки російських окупантів, навчив військової справи безліч побратимів. Будучи командиром взводу розвідки, цей офіцер належав до еліти бойових підрозділів Національної гвардії України.

Повномасштабне вторгнення

27 лютого 2022 року в акваторії Азовського моря з'явилися бойові кораблі рф, які розпочали обстріл узбережжя та спробували висадити морський десант. Бій прийняли морські піхотинці Збройних сил України, які успішно відбили три спроби загарбників ступити на берег. Згодом морпіхи мусили відступити для проведення перегрупування. Прикриття їхнього відходу та тимчасове утримання берегових рубежів доручили побратимам-нацгвардійцям - групі ОЗСП «Азов». Протягом 48 годин азовці відбили чотири спроби висадки морського десанту, завдали ворогу істотних втрат. Лейтенант Партала особисто знищив вісьмох загарбників та потопив два ворожі плавзасоби.

Загибель

2 березня 2022 року Станіслав та його підлеглі успішно виконали завдання з мінування можливих шляхів висування ворога й уже поверталися до пункту дислокації, але в районі селища Калинівки, що в Маріупольському районі на Донеччині, азовці зіткнулися з групою противника, яка чисельно значно перевищувала нацгвардійців і спробувала їх оточити. Лейтенант Партала вміло організував відбиття нападу, у ході бою нацгвардійці знищили три бронемашини москалів (зокрема дві з них особисто підбив лейтенант Партала), ворог вдався до втечі. Командир взводу дістав важке поранення, але попри це й далі керував боєм і зумів вивести свій підрозділ у район зосередження. На жаль, медикам врятувати життя мужнього командира не вдалося.

Вдома у воїна залишилися дружина Олена, син і донька.

Вшанування

25 березня 2022 року Президент України нагородив Станіслава Парталу за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі посмертно званням Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

За життя Станіслав був нагороджений орденами «За мужність» ІІІ ступеня (у 2016-му) і ІІ ступеня (в 2020-му), а також орденом «Народний Герой України» (у 2017-му).

29 грудня 2023 року міська рада Харкова ухвалила рішення про перейменування на честь Станіслава Партали вулиці в Шевченківському районі міста (раніше вона носила назву Мілія Балакірєва).

18 серпня 2023 року на фасаді будівлі Харківської гімназії № 111 на честь Станіслава Партали була встановлена меморіальна дошка.