«У Криму йому промили мізки». Колишній партнер згадав футболіста-зрадника

Колишній нападник луцької «Волині» Сергій Петров воював у штурмовій бригаді армії рф і загинув у розв'язаній країною-агресором війні.

Про спільні виступи з цим футболістом у Луцьку журналісту Sport.ua розповів екс-футболіст Анатолій Діденко, нині головний тренер жіночої команди «Сістерс» Одеса:

- Ми грали разом у «Волині» у сезонах 2015/16 і 2016/17 років. Нічого особливого у поведінці Петрова тоді не було. Ні в чому такому, що б викликало обурення, він не був помічений. Мабуть після того, як він поїхав до Євпаторії, там йому промили мізки - саме тому так і сталося. Прочитав про те, що життя Сергія Петрова на війні обірвалося. Ця новина була разом із знімком, на якому в обнімку з ним зображений одноклубник по «Волині» Роман Годований. От тільки Годований воював за Україну, а Петров - на боці росії.

- Але ж сам факт поїздки до Криму, як і бажання грати за команди окупаційної влади, викликає подив.

- А ви згадайте, що багато хто з футболістів не відзначаються здатністю добре думати. Запропонували якісь грошенята, і про наслідки він вже не роздумував - поїхав. Свого часу і мені пропонували в окупований Крим поїхати, але я розумів, що це повна маячня і відповів категоричним «ні».

- Через тиждень виповниться чотири роки з початку повномасштабної війни. Де застала вас звістка про її початок?

- Дома в Одесі. Під ранок 24 лютого почув спочатку один вибух, потім другий, третій. Тоді і дізнався: війна. Сів на ліжку. Чи була паніка? Ні. Після цього ліг і не міг збагнути, що робити. Але думки про те, щоб кудись бігти, не було.

- Нещодавно ви змінили тренерську роботу в «Чорноморці-2» на посаду головного тренера «Сістерс». Як працюється у жіночому футболі?

- Поступово звикаю. У жіночому футболі є своя специфіка, тож намагаюсь до неї пристосуватись, враховуючи усі особливості. Ось зараз ми грали матч чемпіонату з «Металістом 1925» і поступились 2:3. Харків'янки - серйозний суперник, який має у своєму складі індивідуально сильних гравців, які виступають у збірній. А от у завершальній фазі нашій команді ще не вистачає майстерності.

Втім, моїх підопічних мені ні в чому дорікнути - вони дуже старалися. Тож у подальшому щодо майстерності потрібно додавати, додавати і додавати. Побачимо, як буде. Головне, що прогрес є. Я бачу, що за місяць нашої спільної роботи дівчата додали у русі, в агресії. Шкода лише, що багато в чому через погодні умови та відсутність якісних полів підготовка вийшла не такою, як хотілося б.

Відео матчу жіночого ЧУ: Сістерс Одеса - Металіст 1925 Харків - 2:3