«Я не хотів влізати в це болото». Тренер – про перехід з Динамо до Шахтаря

В ексклюзивному інтерв'ю сайту Sport.ua Олександр Ситник розповів про свою кар'єру футболіста, тренерську діяльність і про гучний перехід з «Динамо» в «Шахтар».

- Про це багато писали і говорили, хоча насправді все було просто, - згадує Ситник. - Ситуація, пов'язана з вторгненням Росії в Україну в 2014 році, виявилася непростою. Моя зарплата в «Динамо» і так була невеликою, а коли сильно злетів курс долара, оклад взагалі виявився мізерним. Ми довгий час працювали, можна сказати, на ентузіазмі, чекали кращих часів. Плюс, у клубі виникали певні ситуації, через які я зрозумів, що більшого тут дати не зможу, прогресувати як тренеру було нереально.

Після того, як у 2002 році народження був виграний чемпіонат України, у розмові з Іщенком ми повідомили, що будемо йти. Олексійович підтвердив, що ситуація поки що не з найкращих, тому шансів рухатися вгору по клубних сходах у нас не буде. На той момент пропозиції від «Шахтаря» ще не було. Однак чутки, розмови почалися, коли ми вже перейшли в донецький клуб. Я не хотів влізати в це болото.

Новим керівником академії «Шахтаря» став аргентинець Хорхе Раффо. Не знаю, як він на мене вийшов, але пропозицію прийняти одну з вікових груп команди я від нього отримав. Фахівець розповів про своє бачення розвитку академії, стратегію. Нам сподобалося, тому через деякий час ми з Вовою Самборським і перейшли в «Шахтар».

Люди з боку поставилися до цього не дуже добре. Різне приписували, аж до того, що ми з «Динамо» в «Шахтар» переманювали гравців. Але насправді нічого такого не було. Єдині футболісти, які перейшли зі мною, це були Богдан В'юнник і Антоній Емере, яких я привів в «Динамо» з «Металіста».

Мені і Ігор Михайлович Суркіс дзвонив, цікавився цією ситуацією. На що я сказав, що в моєму переході ніхто не винен, це було суто моє рішення піти з «Динамо». Але представникам ЗМІ тільки це і потрібно було, щоб підняти галас, зробити сенсацію.