Чи є футбол у Гренландії – острові, який зараз на слуху через Трампа

Останніми тижнями у світовій політиці з'явилася нова «гаряча точка» - Гренландія. На найбільший у світі острів знову почали претендувати Сполучені Штати Америки, чий президент Дональд Трамп відкрито заявив, що його країна повинна контролювати цю територію, оскільки вона має стратегічне значення для національної безпеки США.

Наскільки всім нам відомо ще з уроків географії у школі, Гренландія політично належить Данії, будучи окремою адміністративною автономною одиницею. А ось з точки зору фізичної географії найбільший острів планети розташований на північному сході Північної Америки. Тож недивно, чому Дональд Трамп настільки предметно «зацікавився» Гренландією.

І поки політики продовжують дискусії та спроби домовитися з американською адміністрацією, аби запобігти появі на карті світу ще однієї території, де йдуть збройні дії, ми пропонуємо трохи поговорити про те, чи є взагалі футбол у Гренландії та що він собою уявляє.

Чи є у Гренландії власна національна збірна?

Незважаючи на те, що політично Гренландія є частиною Данії, вона все одно має окрему національну збірну. Втім, не поспішайте дивуватися, якщо раніше ніколи й нічого не чули про цю команду. Насправді збірна Гренландії з футболу, яка має прізвисько «полярні ведмеді», не є членом ФІФА та континентальних футбольних конфедерацій. З цієї причини гренландці не беруть участі у відбіркових циклах на чемпіонати світу та інші великі міжнародні турніри, які є офіційними.

У 1971 році було створено Футбольну асоціацію Гренландії як керівний орган усього футболу, що існує на острові. Через дев'ять років, у 1980-му, «полярні ведмеді» провели свій перший матч - проти національної команди Фарерських островів. У цьому поєдинку гренландці поступилися із розгромним рахунком 0:6, що є найбільшою поразкою в історії цієї команди й донині.

Зважаючи на відсутність визнання з боку ФІФА, а також кліматичні особливості острова, збірна Гренландії вкрай нечасто проводить матчі. «Полярні ведмеді» є учасниками так званих Острівних ігор - змагань, які проводяться кожні два роки між острівними державами, заморськими володіннями, а також політично залежними територіями.

Найвищим досягненням гренландців на Острівних іграх є три четверті місця, здобуті у 1989, 1993 та 1995 роках. Для кращого розуміння рівня суперників, із якими доводиться грати «полярним ведмедям», наведемо перелік лишень кількох із них: Аландські острови, Бермудські острови, острів Вайт, Оркнейські острови, Шетландські острови тощо. У цьому ряду такі суперники як Фарерські острови або ж Ісландія, безумовно, виділяються, оскільки вони є чудово відомими командами для усіх європейських вболівальників, які активно стежать за відборами на чемпіонати світу та чемпіонати Європи.

Цікаво, що у грудні 2014 року між Данським футбольним союзом та Футбольною асоціацією Гренландії було підписано партнерську угоду, яка мала на меті включення Гренландії до складу УЄФА та ФІФА до 2020 року. Влада Данії зобов'язалася навіть інвестувати чималі кошти у розвиток футбольної інфраструктури в Гренландії, включаючи будівництво сучасного стадіону, тренувальних баз та низки більш дрібних об'єктів.

У 2016 році в столиці Гренландії місті Нуук на стадіоні із аналогічною назвою було укладене штучне покриття, яке відповідає критеріям ФІФА 2 зірки. Рейтинг 2 зірки - це найвищий досяжний рейтинг для штучного покриття, який підходить для всіх змагань, що проводяться під егідою ФІФА та УЄФА, тому ключовий інфраструктурний бар'єр частково був подоланий. Крім того, згідно зі статутом ФІФА, «асоціація, яка ще не здобула незалежність, може з дозволу асоціації країни, від якої вона залежить політично, також подати заявку на вступ до ФІФА». Це дозволило б прийняти Гренландію, оскільки вона заручилася підтримкою Данії.

Однак перед вступом до ФІФА Гренландії потрібно було стати членом якоїсь континентальної конфедерації. І тут виникли проблеми. Справа в тому, що статут УЄФА, на відміну від статуту ФІФА, передбачає, що членом цієї організації може стати лише незалежна держава, визнана на рівні ООН. Очікувалося, що на одному зі своїх конгресів УЄФА змінить цю вимогу, але цього так і не сталося, внаслідок чого у 2022 році Гренландія розпочала офіційний процес вступу до КОНКАКАФ - Конфедерації футболу Північної та Центральної Америки та країн Карибського басейну.

13 травня 2024 року гренландці офіційно подали заявку на вступ до КОНКАКАФ, а наприкінці лютого 2025-го керівництво Футбольної асоціації Гренландії планувало відвідати штаб-квартиру цієї організації у Маямі, але ці плани були скасовані через заяви Дональда Трампа щодо бажання США отримати контроль над островом. Однак від планів стати членом КОНКАКАФ гренландці не відмовилися, очікуючи досягти позитивного для себе рішення через декілька місяців. Але влітку минулого року КОНКАКАФ офіційно відхилила заявку острів'ян, не надавши жодних пояснень.

Чи є у Гренландії власний національний чемпіонат?

У Гренландії існує і власний національний чемпіонат з футболу, який через погодні умови, що роблять проведення поєдинків просто неба більшу частину року практично неможливими, відомий як найкоротший на планеті.

Це змагання розігрується із 1954 року, а з 1971-го проводиться під егідою Футбольної асоціації Гренландії. Незвичайності чемпіонату острова надає той факт, що зазвичай змагальний процес триває тиждень або максимум десять днів - у розпал літа в Північній півкулі. Це пов'язане із тим, що футбольні клуби у Гренландії територіально розташовані дуже далеко один від одного. На острові немає доріг між населеними пунктами, тому потрібні дорогі авіаперельоти або тривалі морські подорожі. Розіграшу чемпіонату передують декілька регіональних відбіркових етапів, що проводяться в одному місті, перш ніж організовується фінал за участю 8 команд, всі матчі якого також грають у одному населеному пункті, визначеному заздалегідь.

Найбільш титулованою командою Гренландії є Б-67 («Болльклуббен ау 1967»), який базується в Нууці та є 16-разовим чемпіоном острова (1993, 1994, 1996, 1999, 2005, 2008, 2010, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2018, 2023, 2024, 2025).

Чи є відомі футболісти родом із Гренландії?

На даний час на острові зареєстровано близько 5500 футболістів, дані про яких присутні у базі Футбольної асоціації Гренландії. Це майже 10% від загальної чисельності населення острова. Втім, звичайно ж, йдеться виключно про аматорів, котрі не заробляють на життя спортом, а займаються іншими промислами - рибальство є у Гренландії основним заняттям.

Вкрай рідко уродженцям Гренландії, які займаються футболом, вдавалося виділитися настільки, аби перебратися на континент й вибудувати серйозну професійну кар'єру. Однак один такий кейс у острів'ян все ж таки є, і вони усі дуже пишаються своїм земляком - Єспером Гронкьяєром, котрий народився в Нууці, хоча невдовзі й перебрався із родиною до данського міста Тістед.

Гронкьяєр в минулому грав на позиції вінгера й зумів провести 80 матчів за національну збірну Данії, відзначившись 5 забитими м'ячами. На клубному рівні Єспер пограв за «Ольборг», «Аякс», «Челсі», «Бірмінгем», «Атлетіко», «Штутгарт» та «Копенгаген», де у 2011-му й повісив бутси на цвях.