Витратив енергію не туди. Баєр більше не бачить Степанова «новим Холандом»

Влітку минулого року юний український форвард «Баєра» Артем Степанов зробив великий крок вперед у професійній кар'єрі. Після виступів за команди U-17 та U-19 у регіональних німецьких змаганнях за «фармацевтів» уродженець Луцька на правах сезонної оренди перебрався до «Нюрнбергу». І річ навіть не в тому, що у можливості українця повірив 9-разовий чемпіон Німеччини, який наразі виступає у Другій Бундеслізі. Вкрай важливо те, що у таборі «Нюрнберга» Степанов нарешті отримав заповітні шанс та можливість проявити себе у дорослому футболі.

По юнаках Артем Степанов й справді виділявся. Причому не лишень габаритами (нинішній зріст українця - 192 сантиметри), а й результативною грою - за команди різних вікових категорій «Волині», «Шахтаря», а згодом і «Баєра», куди Степанов переїхав влітку 2022-го, після початку повномасштабної фази російсько-української війни. Антропометрія, зовнішність та велика кількість забитих м'ячів навіть стали приводом для того, що в якийсь момент Степанова прозвали «українським Холандом», що навіть викликало чи то сміх, чи то роздратування у самого Артема.

Утім, ЗМІ вміють не тільки видавати аванси, але й суворо запитувати за результат та вчинки. Навесні минулого року стало відомо про те, що Артем Степанов двічі відмовився від виклику у юнацьку збірну України, в якийсь момент взагалі поставивши під сумнів свої подальші перспективи виступів під синьо-жовтими прапорами. Сам футболіст та його представники спершу наполегливо спростовували чутки, але зрештою правда вилізла назовні - Степанов не побажав грати за збірну України U-20 через натягнуті, а то й зовсім конфліктні, стосунки із головним тренером цієї команди Дмитром Михайленком, а також низкою виконавців у колективі.

Така зухвала поведінка юного форварда викликала переважно вкрай негативну реакцію у вітчизняній експертній спільноті. Більшість фахівців однозначно давали зрозуміти - юнак дозволяє собі зайве, намагаючись диктувати власні умови УАФ замість того, аби просто спокійно робити свою роботу. Але як би там не було, а Степанов все ж таки досяг свого. Замість викликів до юнацької збірної України, куди він більш ніж підходив за віком, вже у вересні 2025-го форвард дебютував за молодіжну команду країни, із головним тренером якої, 50-річним іспанцем Унаї Мельгосою, мав декілька особистих розмов та налагоджені контакти.

У вересні здавалося, що перед Степановим відчинилися практично усі двері в його 18 років: можливість дебютувати у дорослому футболі в лавах «Нюрнберга», а також - виступати за збірну України U-21, де-факто «перестрибнувши» одну сходинку у системі збірних команди країни. Але подальший перебіг подій дуже швидко показав, що свою енергію Артем Степанов, «бодаючись» із Михайленком та іншими неугодними йому представниками вітчизняного футболу, розтратив відверто не туди. Вже у жовтні головний тренер «Нюрнберга» Мірослав Клозе вперше виступив із публічною критикою на адресу українського новобранця, від якого очікували швидкої адаптації, стрімкого прогресу та, звичайно ж, результативної гри.

В певний момент Степанов просто перестав потрапляти у заявку на ігри «Нюрнберга», а Клозе, коли його попросили прокоментувати те, що відбувається, заявив наступне: «Ми вже досить багато говорили про цю ситуацію з ним. Він знає, що робить правильно, а що поки що не дуже. Я ж сказав: він ще молодий. Молоді гравці дуже легковажно все уявляють, дехто вважає себе більш просунутим, аніж є насправді. На мою думку, було б просто чесно вказати їм на це. Я розумію його реакцію, все розумію. Але в якийсь момент потрібно перезавантажитись та зосередитися на теперішньому. Адже футбол продовжується. Скільки часу йому ще потрібно, аби почати все з нуля?».

І якби ці слова пролунали від когось іншого, а не від Клозе, їх ще можна було б сприймати із часткою скепсису. Але коли юного нападника розкритикував у минулому чудовий представник цього ж ігрового амплуа, та ще й найкращий бомбардир в історії збірної Німеччини, а також найкращий голеадор в історії фінальних частин чемпіонатів світу з футболу, то це точно той фактор, на який слід звертати увагу.

З кінця жовтня до кінця грудня Клозе продовжив надавати шанси Степанову у першій команді. Але в українського форварда так і не вдавалося відповідати очікуванням. У підсумку до зимової паузи у Другій Бундеслізі Артем прийшов із показником у 13 зіграних поєдинків (678 хвилин), в яких йому поталанило відзначитися лишень однією результативною передачею. Якщо у «Баєрі» на рівні юнацьких команд та турнірів показник очікуваних голів у Степанова в середньому становив близько 0,6 - 0,85xG за матч, то у «Нюрнберзі» він швидко скотився до пересічних 0,19xG в рамках Другої Бундесліги…

Недивно, що 20 січня, після чергового непотрапляння Степанова у заявку «Нюрнберга», Клозе заявив наступне: «Артем просто не потрапив до складу. Ось що я йому сказав: я давав йому ігровий час і достатньо бачив його на полі. Він має витримати конкуренцію. Йдеться про результативність. Я тренер, і маю оцінювати те, що бачу, і діяти відповідно».

Слова та вчинки Мірослава Клозе навряд чи можуть викликати бажання із ними сперечатися, якщо ми прагнемо до об'єктивності. Щось подібне усвідомили і у керівництві «Нюрнберга», і в «Баєрі», та й сам Степанов, вочевидь, також нарешті зрозумів, що яскравого та світлого майбутнього у команді Клозе він не матиме. Тому перед самісіньким закриттям січневого трансферного вікна Артем встиг узгодити питання дострокового розірвання оренди у «Нюрнберзі», а також переїзд до Нідерландів.

Новою командою талановитого українця став «Утрехт» - досить успішний колектив, за мірками Ередивізі, в останні десять років, який взяв Степанова в оренду до кінця сезону. Але куди важливіше та симптоматичніше у всій цій історії інше - нідерландський клуб домовився із «Баєром» про включення до договору стосовно Артема опції викупу. Інакше кажучи, влітку «Утрехт» матиме повне право, попередньо сплативши обумовлену компенсацію, на укладання повноцінного контракту зі Степановим.

А що це означає? Насамперед те, що у «Баєрі» втратили віру у здатність Степанова насправді стати «новим Холандом». Інакше б боси леверкузенців у жодному разі не погоджувалися б на включення в орендний договір із «Утрехтом» опції на викуп. Коли клуб бачить перспективу та розраховує на свого молодого виконавця, він точно не погоджується на подібні умови, відправляючи гравця тимчасово набиратись досвіду в іншу команду. І це банальні істини, які остаточно розвіяли ореол вкрай успішного вітчизняного вундеркінда, який в певний момент почав утворюватися довкола Степанова.

І, що вже там казати, з самого початку європейський вектор кар'єри Степанова справді виглядав фантастичним. Форварду вдалося домовитися з одним із найсильніших клубів Німеччини, який потім ще й став чемпіоном Бундесліги у сезоні-2023/24, вписавши своє ім'я в історію як команда, яка не зазнала за весь чемпіонат жодної поразки. Але свого внеску у той успіх «фармацевтів» Степанов так і не зробив, та й тепер, після провалу в «Нюрнберзі», його перспективи у «Баєрі» виглядають вкрай туманними - тут би ще в «Утрехті» не вдарити обличчям у багнюку.

Власне, про останнє наразі Степанов і має задуматися вкрай серйозно. Минулого року Артем справді дуже багато сил та енергії витратив на ті речі, якими займатися не мав. Так, йому видавали величезні аванси. Так, його обрав один із найкращих клубів Німеччини. Так, преса дала йому гучне прізвисько. Так, по юнаках Артему вдавалося багато та зі смаком забивати. Але нічого з цього не давало Степанову жодного морального права зазнаватися. У великому футболі Артем ще не домігся зовсім нічого, і його ігрища з Михайленком - це, швидше, прояв чогось неправильного. Того, чим молодий футболіст, в принципі, займатися не повинен.

Це вже коли футболіст має певний імідж, трофеї та визнання за плечима, він може займатися певними маніпуляціями щодо неугодного йому тренера. Таке у футболі в принципі бувало, і фахівців навіть звільняли через забаганки величних гравців. Але в тому то й річ, що величних, а ким був Степанов на момент своїх відмов приїжджати до юнацької збірної України? Екс-фулбек «синьо-жовтих» Артем Федецький якось в одному з інтерв'ю дав дуже доречну та вичерпну відповідь на такі запитання…

Як би там не було, а все, що нині відбувається довкола Артема Степанова - це величезний досвід для футболіста. Звичайно ж, краще йому було робити висновки на чужих помилках, уникаючи скандалів та нагнітань у пресі, але… Сталося вже так, як сталося. Зараз Степанов уже нічого не може змінити в минулому, проте у нього ще є усі можливості, аби зробити світлим своє майбутнє. Потрібно просто перегорнути сторінку, забути про усе, що було раніше, й постаратися заграти в «Утрехті» десь так, як від Артема чекали ще у «Нюрнберзі». Зрештою, погані дні бувають у всіх, головне - щоб гарних в результаті виявлялося у рази більше. Ось тоді точно ніхто не скаже, що все було дарма…