Чоботенко розповів, як Буткевич вплинув на його майбутнє в Поліссі

Захисник житомирського Полісся Сергій Чоботенко розповів про особисту розмову з президентом «вовків» Геннадієм Буткевичем, після якої повернувся до основної команди.

- Сергію, ще тиждень тому всі ЗМІ писали, що ти тренуєшся з U-19, а сьогодні ти вже на зборах в Іспанії. Що відчуває гравець основи, коли йому кажуть: «Ти більше не тренуєшся з першою командою»?

- Це був непростий період. Але ми до кінця вірили, що з клубом вдасться знайти компроміс і вирішити ситуацію. Те, що я залишився тренуватися на базі в Житомирі, я сприйняв як даність: для себе вирішив залишатися професіоналом, підтримувати форму і тренуватися незалежно від того, де саме. Так і робив. Тому радий, що в підсумку ми домовилися.

- Це було для тебе несподівано чи ти вже був готовий до такого розвитку подій?

- Під час перемовин озвучувалася позиція: поки ми не домовимося щодо контракту, я буду тренуватися на базі в Житомирі. Тому можна сказати, що я був до цього готовий. Там я перебував недовго - ми швидко все вирішили в особистій розмові з президентом.

- У пресі з'являлося багато чуток, зокрема про конфлікти з Загурським і Шевчуком. Наскільки це відповідає дійсності?

- Це повна нісенітниця. Я не знаю, хто і навіщо це пише, але точно не я є джерелом цієї інформації. Я з повагою ставлюся до кожного керівника ФК Полісся і ніколи ні з ким тут не мав конфліктів - тим більше з Загурським чи Шевчуком. Ми в нормальних, робочих стосунках. Скажу просто: хтось написав відверту маячню.

- Кажуть, що крапку в цій історії поставила твоя особиста розмова з Геннадієм Буткевичем. Про що говорили?

- Так, дійсно, крапку було поставлено в особистій розмові. Але деталі я розкривати не буду - це неетично. Я завжди дякую Геннадію Владиславовичу за поради, які він мені дає. Дуже ціную цю людину, тому ми швидко поговорили і так само швидко вирішили всі питання.

- Чи правда, що президент Полісся переконує краще за будь-якого агента?

- Я б сказав інакше. У агента, або менеджера, зовсім інша робота - він має стояти на стороні гравця і відстоювати його інтереси. У Геннадія Владиславовича на першому місці стоїть клуб, і я вважаю, що це правильно. Кожен президент відстоює свій клуб і намагається робити для нього максимум. Це просто різна робота. Але я багато спілкувався з Геннадієм Владиславовичем - це людина, яка будує майбутнє українського футболу і країни загалом. І з таких розмов завжди можна винести багато корисного.