Схилимо голови. Екс-футболіст з Дніпра поліг, прикривши собою побратимів

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує дніпрянина Юрія Коротова, який у шкільні роки займався футболом, а подорослішавши, став фанатом рідного «Дніпра». Як і більшість представників фанатського руху, з початком повномасштабного вторгнення Юрій став на захист Батьківщини і віддав життя за неї рівно три роки тому, 17 січня 2023 року, назавжди залишившись 26-річним.

Життєвий шлях і слід у спорті

Юрій Коротов народився 2 листопада 1996 року в Дніпрі, навчався у школі №129 рідного міста, а в 2015-му продовжив навчання у Придніпровському енергобудівному технікумі на факультеті «Будівництво та експлуатація будівель та споруд». Після того Юрій вступив до Міжрегіональної академії управління персоналом, де здобував вищу освіту на факультеті «Фінанси та банківська справа».

Головним захопленням Юрія з дитинства був футбол. Він виступав за юнацькі команди «Дніпро», «Інтер» та інші. 14-річним хлопець вирішив виступати у команді міста Володимир (колись - Володимир-Волинський) на Волині. Тоді батьки не на жарт переймалися, чи не надто далеко від дому поїхав син, адже його нова команда грала на заході країни. Проте він прагнув досягти значних успіхів у футболі і ладен був подолати навіть таку відстань. Близькі згадують, що саме цей етап життя юнака в подальшому й вплинув на формування його характеру - самостійного, мотивованого, вірного своєму слову та справі.

Коли Юрій повернувся до Дніпра, його захопив фанатський рух, в якому він бачив підтримку таких цінностей, як справедливість, честь та здоровий спосіб життя. У 2013-му, вперше прийшовши на фанатську трибуну в 16-річним, Коротов, якому дали прізвисько Філ, активно підтримував «Дніпро» на домашніх та гостьових трибунах, а також брав участь в навколофутбольному житті руху.

Коли почалися події Революції Гідності, 17-річний Юра допомагав всіма можливими способами старшим одноклубникам, які виборювали майбутнє країни на вулицях столиці та рідного Дніпра. Також це мотивувало Філа, аби почати займатися боксом у своїй 129-й школі. В період 2016-2022 років Юрій вів активну волонтерську діяльність, допомагав ліками та продуктами харчування дітям з онкологічними захворюваннями. Він завжди йшов на зустріч тим, хто потребував допомоги.

Бойовий досвід

З початком повномасштабної війни Філ став бійцем ССО «Азов Київ», де на той час було вже багато людей з фанатського середовища. Як і переважна більшість добровольців, Юрій був дуже вмотивованим. Він говорив, що прагне помститися за загибель свого друга та одноклубника Дениса «Шкіпера» Котенка, який віддав життя за Україну 24 березня 2022 року. Маючи велику силу духу, Філ сміливо та самовіддано виконував бойові завдання на Донеччині.

В пам'яті близьких хлопця назавжди залишиться щемлива історія про те, як дружина друга з фанатського руху подарувала Юрі оберіг - взуття доньки, якій незадовго перед тим виповнився один рік. Філ зі своєю нареченою планували одружитися навесні 2023 року і також мріяли про дітей. Тому родина друзів подарувала йому ці крихітні дитячі капці зі словами: «Ти повинен повернутися, тепер це твій оберіг, щоб у тебе була родина і донечка». Він взяв цей оберіг на фронт і носив у своїй РПСці, але після загибелі знайти підсумка не вдалося.

Загибель

Юрій Коротов поліг 17 січня 2023 року в бою з ворогом у населеному пункті Кліщіївка в околицях Бахмута на Донеччині, прикривши собою побратимів.

Поховали Юрія в селі Любимівка Дніпровського району на Січеславщині.