Помер легендарний литовський футбольний тренер, екс-футболіст Шахтаря

Увечері, 12 січня, у віці 82 років у Вільнюсі помер легендарний литовський футбольний тренер та футболіст Беньямінас Зелькявічюс.

Беньямінас Зелькявічюс народився 6 лютого 1944 року в Каунасі. В 1961-му він дебютував у професійному футболі за місцеву команду «Банґа». Зелькявічюс мав вражаючу кар'єру як гравця, так і тренера. Беньямінас грав на позиції нападника за вільнюський «Жальгіріс» (1963-1973), за який в офіційних матчах забив 50 м'ячів у 331 матчі. Нетривала пауза у виступах за провідну команду Литви була пов'язана з переходом Зелькявічюса в донецький «Шахтар» у 1968-му. За гірників у вищій лізі чемпіонату СРСР Беньямінас у 19 матчах провів 3 голи.

«Представляючи «Шахтар», я особливо наполегливо тренувався, - згадував Зелькявічюс. - Пам'ятаю, що під час зборів у Сочі всі йшли на руханку о восьмій ранку, а я вже о сьомій був на морі і годину тренувався сам. Був здивований, що за три місяці мені вдалося значно покращити свою фізичну форму, я став набагато швидшим».

Двічі Зелькявічюса обирали найкращим футболістом Литви (1972, 1973).

Завершивши 28-річним через конфлікт з тренером гравецьку кар'єру в 1973-му, через чотири роки Зелькявічюс очолив «Жальґіріс» у тренував команду з невеликими перервами до 1996 року. 32-річний тренер прийняв команду, яка посідала 17 місце в другій лізі, а через десять років привів її до бронзи чемпіонату СРСР.

У другій половині 80-х під керівництвом Зелькявічюса виросло видатне покоління футболістів і двоє з них - Норбековас і Яноніс - стали у складі збірної СРСР олімпійськими чемпіонами Сеула 1988, В'ячеславас Сукрістовас - віце-чемпіоном Європи-1988. За рік до того складена лише з гравців «Жальґіріса» студентська збірна СРСР виграла Всесвітню універсіаду. Зелькявічюс славився залізною дисципліною, за що гравці вже після виходу «Жальґіріса» у вищу лігу чемпіонату СРСР у 1983-му домоглися його відставки. Втім, після того, як команда скотилася на 15 місце, тренер повернувся.

У 1990-1991, 1995-1997 та 2000-2003 роках Зелькявічюс тренував національну збірну Литви.

З 2015 року Беньямінас був головою Ради футбольних тренерів Литви. У 2020-му учасники конференції Литовської федерації футболу одноголосно проголосували за присвоєння Беньямінасу Зелькявічюсу звання Почесного президента організації.

За високі спортивні та управлінські досягнення та значний внесок в історію литовського футболу Беньямінас Зелькявічюс у 2024 році був нагороджений Лицарським хрестом Ордена Великого князя Литовського Ґедимінаса.

Мабуть, є якийсь символізм у тому, що помер легендарний Зелькявічюс у переддень особливої для всіх литовців дати - 13 січня країна відзначає День захисників Свободи. Цього дня в 1991-му десятки тисяч жителів Вільнюса вийшли захищати стратегічні об'єкти від совєцької армії. 14 захисників тоді полягло, сотні отримали поранення.

Зелькявічюс був великим патріотом Литви. «Думаю, патріотичний прорив у Литві почався саме зі стадіону «Жальґіріс», коли наша команда грала в матчах чемпіонату СРСР, - казав Беньямінас рік тому, в день свого 80-річчя виданню 15min.lt. - Наші перемоги схвилювали футбольних уболівальників підняти першими литовські прапори на стадіоні та вийти з ними на вулиці. На стадіоні також звучали литовські пісні. Як тренера, мене тягли по всіх інстанціях. Перший секретар вільнюського міського осередку комуністичної партії Вітаутас Сакалаускас викликав мене і висунув претензії щодо того, чому я не організував публіку на стадіоні».