Ботн перервав мовчання після смерті Баккена: «Знайшов його бездиханним»

Лідер загального заліку Кубка світу та біатлоніст збірної Норвегії, Йохан-Олав Ботн, вперше заговорив про трагічну смерть партнера Сіверта Гутторма Баккена, якого він знайшов у готельному номері в Італії.

Баккен був знайдений мертвим 27 грудня 2025 року з тренувальною маскою на обличчі, де позначка досягала 7000 метрів.

Ботн вирішив не мовчати та розповів про свій стан після трагедії, перші хвилини усвідомлення смерті Сіверта та плани на майбутнє.

- Як ти почуваєшся?

- У мене все цілком нормально, з огляду на обставини. Це був дуже особливий час. Різдво було важким - і через всі емоції, які ми пережили. Ще є злети й падіння, але з кожним днем стає трохи легше.

Після смерті Баккена, починаєш думати і переосмислювати все. Це стало шоком для всіх. Це впливає на багатьох, хто поруч, хто переживав біль. Мені самому було важко. Входиш у режим, коли намагаєшся допомогти тим, хто поруч. Це було дуже важко та особливо.

- Чи починаєш замислюватися, навіщо ти взагалі займаєшся високим спортом?

- Так, звісно. Ця думка приходить. Все здається дуже безглуздим, коли трапляються такі речі. Але я знаю, наскільки важливим був біатлон для Сіверта. З усіх безглуздих речей біатлон стає найбільш значущим.

Як все трапилося? Ми з Сівертом мали йти на лижну прогулянку о 9 ранку. Я заходив за ключами від машини, щоб дістати лижі та палиці, і тоді знайшов його в номері бездиханним.

- Що відчуваєш у такі моменти?

- Це повний шок і паніка. Перше, що робиш - намагаєшся допомогти. Я намагався зателефонувати в поліцію та швидку, але не додзвонився. Бігав та шукав допомогу. Це були хвилини стресу, коли намагався допомогти й одночасно отримати допомогу.

Я бачив, що він повністю без ознак життя і блідий. Я зрозумів, що він мертвий. Це шоковий стан, коли нічого не відчуваєш, але намагаєшся допомогти.

Лише коли приїхала швидка, я зрозумів, що сталося, і усвідомив це.

Я був повністю розбитий. Відчуваєш себе безпорадним. Нічого не можна зробити, щоб стало легше. Я швидко пішов на лижню, щоб поговорити з дівчиною і повідомити їй. Інші норвезькі спортсмени підійшли до готелю. Вони вже отримали новину. Ми зібралися разом і намагалися осмислити те, що сталося.

Бути разом з партнерами у такий момент було дуже цінно. Я дуже радий, що не був сам в Італії і що не довелося проходити через це на самоті.

- Що думаєш про те, що дискусія почалася ще до висновків?

- Мені було важко сприйняти, що пройшла лише пара днів, а люди вже почали писати статті для газет. Це було важко. Використання тренувальних масок і наметів на висоті дозволені вже багато років. Їх застосовувало чимало спортсменів до цього.

Я не хочу сприяти спекуляціям, але хочу наголосити: Сіверт не робив нічого незаконного. Все було на 100% легально. Ми дотримуємося правил норвезького законодавства, WADA та Антидопінгового агентства Норвегії.

На жаль, я чув усі ці спекуляції. Хотів би, щоб люди поважали родину, не робили припущень і чекали висновків розслідування.

- Ти сам користувався маскою для висоти?

- Ні, я ніколи не користувався маскою чи наметом для висоти.

- Ти спілкувався з родиною Баккена?

- Трохи переписувався з ними. Ми плануємо найближчим часом поговорити серйозно. Перші думки - і всі думки - були про родину. Відчуваєш певну відповідальність, коли ти перший, хто його бачить. Це дуже близько. Я багато думаю про них.

Етап в Обергофі? Мені дуже важливо попрощатися з Сівертом востаннє. Я віддам пріоритет похоронам, а не Кубку світу. Якби я втратив мотивацію, я б зрадив Сіверта. Ми працювали разом заради цього. Я дуже добре знаю, що Сіверт хотів би, щоб я робив: тренувався і старався стати найкращим. Мета стала ще чіткішою, ніж будь-коли.