Андрія ЯНІЧ: «Мали змогу набрати мінімум очок на п’ять більше»

Першу частину чемпіонату «Зоря» завершила на восьмому місці турнірної таблиці. Враженнями про минулу частину сезону поділився захисник луганського клубу Андрія Яніч.

- Перші шість місяців пройшли гарно для мене. 7 матчів ми не програвали, тому можна занести цей період нам в актив. Адаптуватися було не складно. Мені всі допомагали, до того ж багато балканців в команді.

- Деякий період часу ти не грав в стартовому складі, потім, став основним гравцем «чорно-білих». Що змінилося в твоєму ставленні за цей час?

- В першу чергу, якийсь період часу треба було на адаптацію. Потім, знайшов себе і зміг більше сконцентруватися на тренуваннях, на грі і допомагати команді. Найголовніше, що головний тренер повірив у мене. Намагатимусь нікого не підводити.

- Найгловніша якість центрального захисника, на твою думку?

- Захисник повинен давати команді стабільність, впевненість, що позаду все гарно. До того ж, якщо ти фізично готовий, то можеш вигравати більше дуелів, єдиноборств.

- Чи важливий зріст для захисника?

- Зріст має значення, але це не основна якість захисника. Важливо, як і нападнику, завжди бути там, де потрібно, обирати правильну позицію на полі та спілкуватися один з одним.

- Про які матчі ти би сказав - ось тут, ми втратили очки?

- Таких матчів, насправді, багато. «Кривбас», «Оболонь», «Верес», «Олександрія», «Шахтар»… Мали змогу набрати мінімум очок на п'ять більше в таблиці. Але це вже справи минулі. Головне - не зупинятися, працювати та продовжувати прогресувати.

- До речі: над чим треба попрацювати захисний ланці, щоб було більше матчів, в котрих ви не пропускаєте?

- Треба, щоб більше було комунікації в захисний ланці. Я в команді ще небагато часу. Складно, коли ти не розмовляєш на одній мові з іншими захисниками. Рома Вантух розмовляє українською, Джордан португальською, Жуніньо та я можемо розумітися англійською. Але всі ми намагаємося вчити мову. Нам просто потрібно більше часу та більше матчів провести разом, щоб грати якісніше, розуміти один одного навіть без слів. Ми прагнемо цього і до цього йдемо. Є час попрацювати над всім цім в Туреччині на зборах.

- Як проводиш відпустку?

- У мене не було якогось спеціального плану. Проводжу час разом із сім'єю та своєю дівчиною. Користуючись можливістю, хочеться побажати всім миру, спокійного, тихого Нового року. Щоб війна в Україні закінчилася. Це найголовніше побажання.