Схилимо голови. Діти його обожнювали: на війні загинув тренер з Запоріжжя

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує дитячого футбольного тренера з Запоріжжя Станіслава Водолажського, який поліг, захищаючи Україну, рівно два роки тому, 20 грудня 2023 року, назавжди залишившись 26-річним.

Життєвий шлях і слід у спорті

Народився Станіслав Водолажський 12 лютого 1997 року в Запоріжжі. Футболом хлопець займався з раннього дитинства, коли почав тренуватися й виступати на позиції воротаря за місцеву команду «Аякс». Та зі зростом хлопцеві не пощастило, а отже про професійну кар'єру попри обдарованість і бажання, мріяти було важко. Та попри це прощатися з футболом Станіслав не збирався. Він продовжував грати, але вже на любительському рівні.

17-річним юнак став помічником тренера у своїй рідній спортивній школі. Він працював з малесенькими дітками. Станіславу настільки подобалася тренерська робота, що він буквально жив у школі, присвячуючи їй увесь свій вільний час. Разом з іншими тренерами Водолажський власноруч доклався до будівництва поля, на якому потім працював з дітьми. Станіслав хотів розвиватися як тренер, допомагати розкривати таланти підопічним, тому він і проводив безкоштовні заняття, адже далеко не всі мали змогу за них платити. Діти Водолажського обожнювали і з великим задоволенням приходили до нього тренуватися.

Після закінчення дев'ятого класу Водолажський вступив до Запорізького електротехнічного коледжу ЗНТУ за спеціальністю «Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд», отримавши кваліфікацію техніка-електрика. Одразу після коледжу Станіслав вступив до Класичного приватного університету на факультет фізичного виховання, у 2021-му здобув ступінь бакалавра, а згодом вступив до магістратури, яку так і не встиг закінчити - захист диплома мав відбутися у лютому 2024-го.

Бойовий досвід

Після початку повномасштабного вторгнення у квітні 2022 року Станіслав разом з двома друзями вирішив стати на захист України. Пройшовши навчання, він потрапив до 6-го стрілецького батальйону, отримав позивний Мессі і відправився на Авдіївський напрямок. За рік служби Водолажський отримав кілька контузій, але, коли набирали військових у десантні підрозділи, куди не брали з контузіями, сказав, що у нього їх немає. Так він потрапив до 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Загибель

20 грудня 2023 року разом з двома побратимами Станіслав виконував бойове завдання поблизу села Новомихайлівка Покровського району на Донеччині. На шляху до позицій одного військового з групи окупанти поранили. Станіслав дізнався про це по рації і пішов надавати першу допомогу. Як розповіли пізніше друзі, поранений військовослужбовець втратив ногу, руку і око, але завдяки Станіславу залишився живим і розповів про трагічні події того дня. Коли Мессі надавав медичну допомогу, пролунав ще один постріл, яким загарбники поранили третього з групи наших військових. Станіслав одразу побіг до побратима. Він встиг дістатися до нього, але окупанти вдарили по позиціях ще раз. Той приліт, на жаль, і став фатальним, як для Станіслава, так і для захисника, якому він прагнув допомогти.

Удома на Станіслава Водолажського чекали батьки, сестра та племінниця.