Б’ють, але не забивають. Топ-15 найгірших фінішерів сезону у топ-лігах

Минулого сезону найгіршим за реалізацією футболістом усіх топ-чемпіонатів став… Уго Екітіке. Так-так, провів проривний сезон у Франкфурті, але запоров стільки шансів, що аж незручно: награв на 21.6 xG, а відзначився лише 15 разів (-6.6). Чи завадило це йому влітку піти на підвищення? Аж ніяк. Бо «Ліверпуль» платив великі гроші не тільки за топ-фінішера, але ще й за футболіста, який круто вибігає у контратаки, залучений до пасової гри команди, має високий рівень техніки та готовий пресингувати. На старті сезону Уго був, можливо, другим найкращим гравцем команди після Собослаї. Та й реалізація поки що у француза краща, аніж торік: в АПЛ награв на 2.5 xG, а відзначився тричі. Тож погана конвертація шансів не ставить хрест на футболісти. Ну, зазвичай.

Сьогодні говоримо про виконавців, котрі, безумовно, талановиті, адже інакше не потрапили б до топ-ліг, однак мають один суттєвий недолік у сезоні: перетворюють топ-моменти на «гарбузи». Чим більшу від'ємну різницю між фактичними та очікуваними забитими (xG) маєш, тим вище у топі. Заінтригую: його лідер, якщо продовжить гаяти можливості у поточному темпі, за сезон піде у -13.7 - удвічі гірший результат за рекорд минулого розіграшу.

15. Ніколя Пепе («Вільярреал», -2.5)

Чи додав футболіст у якості гри після від'їзду з «Арсеналу»? Ще б пак. Просто зараз він другий найкращий за оцінкою у команді у ЛЛ серед гравців з 400+ хвилинами, серед виконавців з 600+ (основа у більшості турів) - топ-1. Пасує під удари, створює гольові можливості для себе та для партнерів, заробляє на собі фоли… От усе робить, але реалізація - катастрофічна. Забив лише 2 голи у сезоні Ла Ліги, а мав щонайменше вдвічі більше. Ну і як тут не згадати, що за втраченими очками «Вільярреал» тільки у 2 балах відставання від «Барселони» у Прімері? Якби не якийсь з промахів Пепе, «субмарина» була б лідером таблиці просто зараз. Після травми повернувся більш конкретний у завершенні Айосе (19 голів у попередньому сезоні ЛЛ) - і ось Ніколя вже залишився на лаві та без хвилин в останньому матчі чемпіонату…

14. Горка Гурусета («Атлетік», -2.6)

Реалізація псує сезон для команди з Більбао. Її очікувана різниця голів у Ла Лізі на цьому етапі розіграшу - 20:16, а фактична - 14:20. Суперники не марнують свої шанси, а «Атлетік» - так, причому регулярно. І лідер за марнотратством у клубі - Гурусета. Награв на майже 4 м'ячі, а забив 1. Коли твій футбол - простий, то ти розраховуєш на забиті голи таранного нападника. А їх нема - отже, нема і результатів. Єдина втіха - реалізація Горки у попередні роки. За 3 останніх сезони забив у ЛЛ 27 разів, хоча не награв і на 25 очікуваних, найгірший повний розіграш завершив із балансом -0.1… Коротше, майже напевно виправиться до травня. Але «Атлетік» страждає вже зараз. Сезон може бути втрачено ще до кінця 2025 року. Відставання від топ-4 Ла Ліги аж 11-очкове.

11-13. Жан-Філіпп Матета («Кристал Пелас», -2.7)

Перший представник не з Ла Ліги у нашому топі! Спойлер: пізніше зберемо щонайменше по 2 гравці кожного з головних чемпіонатів Європи. А поки вітаємо Жана, який губить моменти у рік, коли на нього прицільно дивиться Дешам. Коли конкуруєш за позицію на лаві запасних збірної із Тюрамом, то повинен вирішувати моменти в атаці на користь своєї команди. А Матета цього не робить: забив 7, а мав майже 10. Серед усієї нашої топ-15 він награв на найбільший показник xG, тобто мав найкращу вибірку задля того, аби не потрапити до переліку найгірших - але навіть так не викарабкався. «Пелас» зараз у топ-5, а був би щонайменше у топ-4, якби не промахи Філіппа. Ми б тоді «орлів» ледь не найкращими у сезоні в Англії після «Арсеналу» називали. Однак Жан був проти. Такими темпами може і не поїхати на мундіаль.

11-13. Джон Аріас («Вулвергемптон», -2.7)

Вище у нас були футболісти, через погану реалізацію яких їхні команди з верхніх половин таблиць не забралися ще на декілька рядочків вище. А тут кардинально інший випадок: через погану конвертацію моментів Аріаса «Вулвз» ризикує побити антирекорд АПЛ за кількістю набраних очок за всю історію чемпіонату! У Джона 0 голів. І це катастрофа, бо у команді він найкращий за ударами: завдав уже 14 за сезон. Аж 4 з них - з воротарського майданчика… У нього було аж 3 шанси на 0.6+ xG, тобто з категорії «легше забити, аніж не зробити цього». І в усіх 3 випадках він жодного разу навіть у площину не влучив. 8 ударів з меж штрафного - 0 сейвів у воротарів-суперників, але й 0 голів. Таких, як Джон, ще пошукати треба. «Вулвз» свого знайшли - тепер на останньому щаблі таблиці без перемог.

11-13. Гонсалу Рамуш («ПСЖ», -2.7)

Награв майже на 5, а забив лише 2. Дещо шкода Рамуша, який може та вміє забивати, але на лаві запасних губить своє гольове чуття. Попередній сезон був найгіршим для нього за реалізацією у кар'єрі, а цей поки йде на перевершення того показника у 2 рази. Звісно, не у найкращий бік. Гонсалу отримує свої крихти часу з лави, гарно відкривається, але не встигає відчути гру. Пропустив матч, вийшов на останні хвилини наступного - і вже треба реалізувати єдиний момент. Ну хто так вміє? Абсолютній більшості форвардів потрібно залишатися у тонусі, пам'ятати, як це - бити по воротах регулярно. Рамуш, здається, серед таких. Тому новий сезон - нові «звершення» у реалізації. Втім, ми йому зобов'язані: якби забивав більше, у Лізі 1 зараз не було б ані «Ланса» на першому місці, ані чемпіонської інтриги.

9-10. Людовік Ажорк («Брест», -2.8)

От подобається мені, що поки що у топі ми йдемо дуплетами: послідовно 2 з Ла Ліги, 2 з АПЛ, 2 з Ліги 1. Передостанній представник чемпіонату Франції у сьогоднішьому тексті - «стовп» з «Бреста». 197 сантиметрів, тож голи після виграних верхових єдиноборств повинні йти у придачу… Повинні, але не йдуть: Ажорк награв на 4, а забив тільки 1. Наскільки це шкодить «Бресту»? Ну, мабуть, не дуже: Людовік вирішив бути корисним по-іншому. Вже віддав у Лізі 1 аж 4 асисти при тому, що за 3 попередніх сезони у чемпіонатах Франції та Німеччини сумарно виконав лише 3. Його рекорд за показником - 8, тобто поки що Ажорк йде на його покращення. Ну і так, верхові, аби команда виходила з оборони через довгий пас, виграє: зробив це вже у 85 випадках, найближчий за показником нападник ліги - лише 33… Корисний і без голів, але якщо ще й забивати почне, то ціни йому не буде.

9-10. Сантьяго Хіменес («Мілан», -2.8)

Серед нашої топ-15 Хіменес - другий найгірший за кількістю зіграних хвилин. Навіть Рамуш у «ПСЖ» отримує більше. Але мексиканця від марнотратства це не врятувало: забив 0, хоча мав 3. Аріас зі своєю «баранкою» задав дуже високу планку, але Сантьяго приймає цей виклик: він примудрився промовчати за 20 ударів з меж штрафного майданчика суперника. Двічі розстріляв каркас, а свій найкращий за xG удар спрямував… у захисника. Навіть не у воротаря. Кіпери Хіменеса взагалі не дуже-то й турбують: він влучив у них тільки у 6 з 21 випадка. При цьому Сантьяго по кар'єрі взагалі-то хороший фінішер: аж 4 останні сезони закрив у різницю ±0.3 між xG та голами. Ювелір, який реалізує рівно стільки, скільки й повинен. Але не цього сезону. Якби забивав у розіграші 25/26, «Мілан» лідирував би у Серії А з відривом.

8. Бету («Евертон», -3.1)

В АПЛ цього четверга грали 1 матч. «Евертон» у ньому не грав, але на нього той повпливав: один футболіст «МЮ» (про нього пізніше) не пустив до нашого топа нападника «ірисок». Мова про Баррі з його дефіцитом у 2.4: забив 0, хоча мав відзначитися хоча б пару разів. Нащо тут згадка француза? Бо «Евертон» був у малесенькому кроці, аби стати єдиною командою у нашому матеріалі, яка має аж 2 представники у топ-15. Обидва - її нападники. На двох Баррі та Бету змарнували шансів на 5.5 xG - цього б вистачило для лідерства у нас сьогодні. Тобто переможець топа буде іншим, але команду-тріумфатора я готовий назвати вам уже зараз. Це «Евертон». Страшне скажу: якби не ці горе-нападники, «іриски» були б щонайменше у топ-4. Моєс - геній, якщо навіть з такими «бомбардирами» у верхній половині таблиці.

7. Ренсфорд Кенігсдорффер («Гамбург», -3.2)

Десь приблизно зараз починаються справді хардкорні хлопці, провали у завершенні яких коштують командам втрат очок та/або поразок. Один з них - ось цей парубок з прізвищем, яке навіть прочитати важко. Минулого сезону забив 14 у Б2, тож розраховував продовжити відзначатися і після підвищення… Але ні, воротарі Бундесліги виявилися занадто міцними горішками для Ренсфорда. 7 явних гольових моментів - 0 забитих голів у цих епізодах, зате 4 сейви голкіперів. Форвард «Гамбургу» навіть пенальті встиг не реалізувати… Але 1 гол усе-таки забив. Проблема у тому, що за xG він у топ-11 гравців усього сезону Бундесліги, без баварців - у топ-8, а за ударами - у топ-4 без урахування Кейна, Олісе та Діаса. Міг би бути топ-бомбардиром, а натомість став топ-марнотратником.

6. Альваро Мората («Комо», -3.5)

Топ був би неповноцінним без бодай одного очевидного героя. Мората ніколи не вважався тим, хто точно реалізує свій топ-шанс у вирішальний момент. Ні, скоріше навпаки: точно запоре, коли його гол буде так потрібен. Але саме на дистанції Альваро завжди був доволі переконливим. 5 останніх сезонів у топ-чемпіонатах - 5 плюсових років за балансом очікуваних-фактичних забитих голів. Тобто реалізація була. Марнував топ-шанси, але потім відзначався ударами з потенційно менш небезпечних позицій. Але цього сезону по-іншому. Пам'ятаєте, про Хіменеса писав, що він у нашій топ-15 другий найгірший за зіграними хвилинами? Так от, Мората - найгірший. Але навіть так мав моментів на 3.5 голи. Скільки забив? Жодного. От-от повинно прорвати. Ну, мабуть. Якби це вже відбулося, «Комо» йшов би у топ-4.

3-5. Бруну Фернандеш («МЮ», -3.6)

Ривок на декілька позицій уверх у нашому топі зробив Бруну вчора у матчі з «Вест Гемом». Ще зовсім трошки - і привласнив би «чисте» третє місце. Але ні, поділить його з ще двома героями. Сам забрався так високо завдяки Аморіму, який змусив португальця грати у сезоні «вісімкою», нижче, аніж зазвичай. Тепер Бруну дуже часто б'є здалеку - і це не окупається. У нашій топ-15 Фернандеш - єдиний із середньою дистанцією удару більше 19 метрів (20.4). Зазвичай дальніми важко пробитися високо серед марнотратників. Але Бруну ну дуже старається: вже у топ-3 гравців АПЛ за кількістю спроб забити з-за меж штрафного. Таких у нього 16, а вдалих - 0. Додайте зверху нереалізований пенальті - і ось вам високе місце у негативному топі.

3-5. Андрей Іліч («Уніон», -3.6)

Лише 1 футболіст зумів пробратися до нашої топ-5 узагалі без голів. Цей геній - Іліч з «Уніона». 21 удар, і всі - невдалі. Та що там: він ще й став найгіршим у топ-12 за відсотком влучань у площину (19%). В Андрея 2 матчі з 1+ xG у сезоні - це надзвичайно багато для футболіста команди-середняка ліги. В обох він не відзначився, а команда втратила бали у кожному. Що там ще повинно бути в одного з лідерів такого топа за каноном? Нереалізований пенальті? Є. Удар з центру воротарського? Також є. Єдина втіха: Іліч після того, як зрозумів, що із завершенням не складається, як і Ажорк, пішов віддавати асисти партнерам - і вже виконав 5. Ок, аж 3 - в одному матчі, але то вже деталі. Ну і виграні єдиноборства також штампує стабільно. Ще один стовпоподібний форвард у топі, до речі. Здається, більше одночасно і кремезних, і забивних не роблять.

3-5. Ісса Сумаре («Гавр», -3.6)

«Гавр» над зоною вильоту, а за очікуваними очками - у топ-10. Тобто добре грає у футбол, але чогось не вистачає. Ось вам відповідь чого: реалізації Сумаре. У топ-11 нашого заліку він має найбільше голів у чемпіонаті, аж 3. Але ж награв ледь не на 7. Він у топ-10 футболістів Л1 за очікуваними забитими у сезоні, однак у заліку бомбардирів поза топ-40. Забив з 3 голів 2 з пенальті та з лінії воріт, а ще 1 м'яч - з 30 (!) ударів по воротах. Найбільший універсал топа, бо завдав 10 ударів з-за меж штрафного, 3 у каркас, 4 з воротарського, намагався пробити воротарів у тому числі з гострих кутів… Але просто не йде. Зараз на серії з 7 матчів без голів, команда - на 4-матчевій без перемог. Цікаво, що грає навіть після того, як кинув забивати: у сезоні Л1 не пропустив жодної хвилини. Авжеж, єдиний такий у топі. Сумно, коли тринькало в тебе - незамінний.

2. Гіфт Орбан («Верона», -4.1)

Залишилася лише пара монстрів інвертованої реалізації. Менший з них грає за «Верону». Де команда через його марнотратство? У зоні вильоту з 6 очками за 13 турів. Уявіть, наскільки вище могла б бути, якби Орбан забив 6 голів, а не 2. Вже 6 разів «Верона» грала внічию, 4 з 6 поразок зазнала із різницею у м'яч. Тобто один удар щоразу міг змінити все на її користь, але ніхто його не завдавав. Мав Гіфт, але майже щоразу робив подарунок супернику. Орбан реалізував лише 2 з 12 ударів у площину - найгірша конвертація серед героїв сьогоднішнього тексту. Воротарі Серії А мріють, аби по їх воротам пробив Гіфт, бо тоді-то вони точно відіб'ють та накрутять собі статистику. Нападник реалізував лише 2 явних гольових моменти з 11. Для порівняння, Рамуш з трохи вищої позиції топа - 2 з 6, Матета - 3 з 15. А куди вже гірше?

1. Мойзе Кін («Фіорентина», -4.7)

А, є куди. Знову представник клубу Серії А. Знову з команди, яка у зоні вильоту. Знову 6 очок у 13 матчах. Можу проговорити схожі речі: якби Кін реалізовував свої шанси просто на нормальному рівні, «Фіорентина» була б набагато вище. Сезон усе ще був би невдалим, але «фіалки» не хвилювалися б про збереження прописки. Ймовірно, Піолі б не звільнили. Але ні, Кін гаяв можливості - і забив лише 2 голи, хоча награв на всі 7. Абсолютно шалені 47 ударів на його рахунку! Запас над будь-ким у топі складає 11+ позицій. Кін має найбільше ударів/90 хвилин (3.97) та серед найгірших за відсотком влучань у площину (21%). Втім, італієць і з воротарів героїв робить регулярно: 8 разів його удари було відбито. Також один з «найкращих» серед названих сьогодні.

2 удари у каркас. 36 ударів з меж штрафного без урахування пенальті - і всі безгольові. Кін мав 6 спроб забити з меж воротарського - і у більшості випадків навіть не влучив у площину. Більше 25% спроб - заблоковані, тобто прямо у суперників. Це найгірший показник серед сьогоднішніх героїв, звісно. У такому ж темпі Кін до травня піде у -13 за різницею між очікуваними та фактичними забитими голами - це занадто багато. Рекорд останніх 5 сезонів - -6.6 Екітіке 2024/25 та Крамаріча 2021/22. Навіть позначку у -6 на дистанції зуміли підкорити за цей часовий проміжок менше десятка футболістів. Тобто Кін робить щось абсолютно неможливе та надзвичайне. І напрошується на підозру у тому, що «зливав» тренера, який йому не подобався…

Більше Піолі не у Флоренції. Можливо, зараз як прорве. Але якщо раптом ні… Що ж, тоді ми дивимося, як на наших очах, у прямому етері, пишеться історія. Нехай навіть її головний автор здебільшого влучає ручкою у стіл замість паперу.