Темна конячка майбутнього ЧС: 6 причин прориву збірної Норвегії

Наприкінці липня Ерлінг Холанд оцінив можливість перемоги збірної Норвегії на чемпіонаті світу в 0,5%. Може це й так, але у відборі на світову першість норвежці довели, що на них треба зважати. Вони вийшли на ЧС-2026 із першого місця у групі, відправивши Італію у стикові матчі.

Норвегія стала найрезультативнішою командою європейської кваліфікації, забивши 37 м'ячів, а Холанд - найкращим бомбардиром із 16 голами. Норвежці вперше за 28 років вийшли на чемпіонат світу і зробили це дуже ефектно. Далі розглянемо причини такого яскравого прориву команди.

Нестримний Холанд

Говорячи про успіх збірної Норвегії, насамперед спадає на думку Холанд - і це не дивно. Забивши 16 голів у рамках відбору на ЧС, Ерлінг увійшов до історії, повторивши рекорд Роберта Левандовськи в рамках європейської кваліфікації. Зірковий форвард забив уже 32 голи за клуб та збірну цього сезону.

З 55 м'ячами він з відривом є найкращим бомбардиром в історії норвезької збірної, за яку зіграв лише 48 матчів. Холанд проводить вражаючу серію: він забив у дев'яти матчах поспіль за збірну та у восьми з останніх дев'яти матчів у Прем'єр-лізі за «Манчестер Сіті».

Дивовижно, але, враховуючи, що Ерлінгу лише 25 років, він, ймовірно, ще не досяг свого піку. Холанд буде одним із найнебезпечніших форвардів на чемпіонаті світу. При цьому норвежці мають і хорошу підтримку для головного бомбардира в особі Александра Серлота і Йоргена Ларсена. Норвегія має достатньо вогневої потужності, щоб протистояти будь-якому супернику.

Креативний Едегор

Показово, що Норвегії вдалося забезпечити собі місце на чемпіонаті світу без свого найкращого плеймейкера Мартіна Едегора. Півзахисник «Арсеналу» пропустив 3 останні відбіркові матчі через травму коліна, і тренер підтвердив, що він поки не наблизився до повернення. Але час на боці Едегора, головне - підійти в оптимальній формі до літа.

Норвежці покладають великі надії на Мартіна, який є головним творцем моментів у команді. Едегор став найкращим асистентом європейської кваліфікації, віддавши 7 результативних передач. Як і Холанд, він відіграє важливу роль у національної команді.

Мартін продемонстрував свою відданість і лідерські якості, вирушивши на останній збір Норвегії, щоб підтримати команду, замість того, щоб зосередитися виключно на відновленні на тренувальній базі «Арсеналу». Едегор подає хороший приклад партнерам і буде одним із ключових гравців для збірної на чемпіонаті світу.

Молоді таланти

Середній вік збірної Норвегії становить 25,8 року, що робить її однією з найяскравіших молодих команд на міжнародному рівні. Безумовно, Холанд і Едегор є головними зірками цієї команди, але у її складі є й інші гравці, варті уваги. Наприклад, молоді вінгери Антоніо Нуса та Оскар Бобб.

Перший привернув увагу виступами у складі «Лейпцигу». З моменту свого дебюту за збірну Норвегії у 2023-му році, він уже записав на свій рахунок 16 очок за системою гол+пас у 20 матчах за національну команду. Антоніо лише 20 років, і йому є чого прагнути, але він уже зараз завдає чимало проблем захисникам своєю вибуховою швидкістю та вражаючою роботою ніг, що відіграло важливу роль у становленні Норвегії як ефективної контратакувальної команди.

Бобб, який виступає на протилежному фланзі, має свої сильні сторони. Він діє найбільш ефективно, зміщуючись у центр, і воліє пов'язувати гру, а не створювати різницю в останній третині поля. Оскар чудово знаходить простір між лініями і робить гострі передачі.

Нуса і Бобб можуть стати ефективним дуетом на чемпіонаті світу. Андреас Шельдеруп - ще один варіант підсилення для норвежців. Проблеми на полі та за його межами загальмували кар'єрний шлях 21-річного гравця останнім часом, але він залишається талановитим футболістом і достатньо універсальним, щоб зіграти на фланзі або на позиції атакувального півзахисника.

Достатня глибина складу

Прогрес збірної Норвегії можна частково пояснити наявністю гравців із досвідом виступів у англійській Прем'єр-лізі. Окрім Холанда, Едегора та Бобба, у норвежців в АПЛ виступають Сандер Берге («Фулхем»), Крістофер Аєр («Брентфорд»), Йорген Ларсен та Давід Вольфе (обидва - «Вулверхемптон»). З такою кількістю гравців, які виступають у найвимогливішій лізі Європи, тренер має хорошу глибину складу.

Однак у цій групі є непомітний герой, який заслуговує більшого визнання. Берге був одним із найстабільніших гравців збірної Норвегії у кваліфікації. Вміння півзахисника «Фулхема» контролювати гру із самого початку забезпечило команді основу успіху, а після травми Едегора він став тим, хто повів команду вперед.

Сандер був головним руйнівником і архітектором норвезької збірної на позиції 8-го номера, задаючи тон всій команді своєю працездатністю. Коли Берге грає разом із Едегором та Патріком Бергом, Норвегія демонструє ідеальне поєднання фізичної сили й креативності в центрі поля. Завдяки йому Норвегія стала набагато сміливішою і захисту, і в атаці.

Надійна оборона

Берге і Берг робили все для того, щоб не дозволити суперникам розкрити норвезьку оборону. Але й лінія захисту теж була досить надійною, а Торбьорн Хеггем і Аєр виробили вражаючий зв'язок у центрі поля. Обидва - високі та якісні захисники, здатні як ліквідувати будь-яку небезпеку в повітрі, так і почати атаку. Обіграти будь-кого з них у фізичному протистоянні дуже складно.

Вольфе і Юліан Рюерсон додають енергії на позиції флангових захисників. Ер'ян Ньюланд, своєю чергою, був втіленням надійності на воротах. Голкіпер збірної Норвегії пропустив лише 5 голів у 8 відбіркових матчах, впевнено контролюючи ситуацію в штрафному майданчику та демонструючи неймовірну для свого зросту реакцію. Завдяки всім цим гравцям, в обороні у норвежців мало слабких місць.

Підходящий тренер

Зрештою, потрібно виділити людину, завдяки якій ця команда стала такою ефективною. Тренер збірної Ізраїлю назвав Норвегію однією з найкращих команд Європи разом із Іспанією. Така похвала - заслужений результат роботи Столе Сольбаккена. Саме він створив команду, до якої слід ставитись серйозно, підтримуючи згуртовану атмосферу в роздягальні та формуючи чіткий стиль гри.

Раніше Норвегія не була настільки надійною в обороні, але все змінилося після того, як Сольбаккен замінив персональну оборону на зональну, що акцентує на швидкій реалізації перехоплень. Норвежці також набагато краще володіють м'ячем, максимально використовуючи свою швидкість та силу в атаці.

Екс-наставник «Вулверхемптона» та «Копенгагена» перетворив Норвегію на атакуючу команду, яка вміє оборонятися з м'ячем - це відмінна риса топової команди. Поки невідомо, чи зможуть норвежці зберегти цей рівень на чемпіонаті світу, де разом із температурою повітря підніметься й тиск. Але якщо Норвегія пройде груповий етап, усі елітні збірні будуть раді уникнути зустрічі з нею в плей-оф.

Сергій ЗАВАЛКО, за матеріалами Goal