Віталій КВАРЦЯНИЙ: «Пора їхати до Трампа в гості і поговорити про політику»

Вчора, 16 листопада збірна України у вирішальному для себе матчі відбірного турніру ЧС-2026 обіграла команду Ісландії з рахунком 2:0. Ця перемога допомогла «синьо-жовтим» пробитися до плей-офф, який відбудеться в березні наступного року.

Про перипетії минулого протистояння з ісландцями в ексклюзивному інтерв'ю сайту Sport.ua розповів відомий вітчизняний тренер Віталій Кварцяний.

- Віталію Володимировичу, які, якщо чесно, у вас були очікування перед грою з Ісландією?
- Я вірив у перемогу збірної України, адже не дарма я зі своїми колегами приїхав до Варшави (посміхається).

- За самовіддачею це був найкращий матч «синьо-жовтих» у відбірному турнірі?
- Без сумніву. Причому, це стосується всіх футболістів.

- Якби була така самовіддача в кожному поєдинку, не довелося б так нервувати на фініші турніру?
- Не завжди все складається так, як хочеться вболівальникам. Футболістам не можна заглянути в душу, у кожної людини своя психологія. Я не сказав би, що наша команда в інших матчах не віддавалася. Адже суперники теж готуються до матчів і іноді це у них виходить краще. Матч в Азербайджані? У них змінився наставник і нехай навіть на короткий період часу, але це дає команді емоційний сплеск. Що, якраз і припало на поєдинок проти українців. А ми не чемпіони світу, щоб обігравати таку команду на одній нозі.

- Які висновки ви для себе зробили після першого тайму? М'яч у ворота ісландців ніяк не йшов.
- До перерви дії збірної України я б назвав обережними, поступово нав'язуючи свою перевагу супернику. Можна згадати небезпечні удари від Зубкова і Циганкова. Намагався бути активним Малиновський, але йому було складно, оскільки у нього на хвості постійно був гравець ісландців. Мабуть, суперники найбільше боялися півзахисника «Дженоа».

Втім, Ісландія не така вже й сильна команда. Вдома вони вигризали більше м'ячів. А зараз з самого початку було видно, що ісландці згодні на нічию. За таке карають. У них не було імпровізаційних футболістів, якісного нападника. Єдина їхня перевага - непогана гра в обороні. Матч у Варшаві показав, що наша збірна була більш різноманітною. Індивідуальний клас наших гравців був вищим. І коли потрібно було дотиснути опонента, ми це зробили.

- Наставник ісландців у стартовому складі виставив дев'ять футболістів, які грали проти Азербайджану. На вашу думку, це була його помилка?
- Не думаю. Просто в Баку вони грали на перемогу, а зараз, більшою мірою, на нічию. Тільки коли суперник пропустив на 83-й хвилині, він показав, що хоче забити гол. Але поїзд вже пішов.

- Команди зіграли 80 хвилин, а на табло горіли нулі. Ви вірили, що все може змінитися?
- Так. Я говорив своїм колегам на трибунах, нехай вони це підтвердять, що Україна заб'є потрібний м'яч. Десь з середини другого тайму суперник сів у своєму штрафному майданчику, вони були виснажені, тому гол був справою часу. Добре пробивав Циганков, Конопля насипав м'ячі у штрафний майданчик, Яремчук двічі небезпечно бив. Нічийний результат був би несправедливим. «Синьо-жовті» були більше налаштовані на перемогу, ніж суперник на нічию. Також варто відзначити і вдалі заміни від Сергія Реброва.

- Після кожного матчу визначається «Лев матчу». Хотів би вас попросити назвати трьох таких футболістів?
- Трубін зіграв без претензій. Впевнено, надійно і майстерно. Він йде поза конкуренцією. Якщо ж вибирати з польових гравців, то на перше місце я б поставив Забарного. Він відіграв чудово дві гри. Так, у нього були невеликі позиційні помилки в Парижі, але він скільки міг, стільки і тягнув гру команди в обороні. Ілля зіграв на багажі, як досвідчений виконавець. Друге місце я віддам двом футболістам - Циганкову і Матвієнко. А третє місце залишу за Калюжним. Його ніби не було видно, але він все підчищав, підбирав. І саме його відбір і передача привели до другого забитого м'яча.

- Який головний критерій перемоги збірної України в минулому матчі?
- Мотивація. Кожен гравець знайшов у собі додаткові резерви. Не думаю, що умовно, фінанси стояли на першому місці. Футболісти - не бідні люди. І не варто забувати про стратегію. Сергій Ребров вчинив мудро, пожертвувавши поєдинком проти Франції, тим самим зберігши ключових виконавців на вирішальну битву. Не виключаю і зустрічі з командою керівництва УАФ, де йшлося, перш за все, про честь. Футбол дає більше, ніж політика, тому ім'я збірної, її успіхи характеризують країну.

- Зараз така ейфорія, що ми вже вийшли на чемпіонат світу, але попереду ще, сподіваюся, два вирішальні матчі в плей-офф.
- Шанси великі, тож потрібно дочекатися жеребкування, яке відбудеться 20 грудня, і вже від цього відштовхуватися. Втім, у нас вже є вдалий досвід таких протистоянь, коли ми обіграли Боснію і ту ж Ісландію. Тому я з оптимізмом очікую весняні матчі «синьо-жовтих» за право потрапити на Мундіаль, який відбудеться зокрема і в США. Пора їхати до Трампа в гості і поговорити про політику.