МЕЛЬНИК: «Якщо ми ще так рік-два пробудемо, то з торбами підемо»

Президент Федерації волейболу України Михайло Мельник розповів про фінансування волейболу під час війни та закордонні збори збірних України.

- Я на конгресі це говорив. Коли ми десь зустрічаємося - чи на конгресах, чи ще десь, в мене широке коло спілкування з членами європейської федерації, світової - для них взагалі дивина, що ми ще граємо у волейбол. Вони кажуть: «Опинися ми на вашому місці - навіть не йшлося б про якісь результати, могло б ітися про те, грати у волейбол, чи взагалі зав'язали з ним».

Моє президентство випало на дуже серйозні роки - то пандемія 3 роки, то війна 4. І в цей час нам вдалося не просто не опустити волейбол, а навпаки - підняти його.

Дуже цікаве питання про збори. Так, у нас понад 50 відсотків - це легіонери. Так воно і має бути, бо в збірній грають найкращі, а найкращих кличуть у хороші клуби, звичайно.

Особливо з хлопцями була проблема, тому що з різних причин вони не дуже рвалися в Україну, скажемо так. Тому ми шукали, як провести збори за кордоном. І в нас практично всі збори як чоловічої, так і жіночої збірних - з жіночою було легше, бо не було ніяких проблем з військовими обліками. Але тренери у нас усі були поляки, крім помічника Андрія Левченка, - то поляки не дуже хотіли до нас приїжджати, і тому треба було робити збори за кордоном.

Уявіть собі: вдома організувати прості змагання - районні навіть, це не так просто. А тепер уявіть: зробити це за кордоном. Йдеться навіть не про гроші, звичайно, там ціни набагато вищі. Ми давно вийшли з ліміту, який Міністерство нам давало на проживання й харчування. Але ще йдеться і про організацію: там збори, там автобуси, там зали, там ресторани, там спаринги, багато чого. Дуже важко було.

Я хочу подякувати своїм працівникам, особливо генеральному секретарю Катерині Біляченко, бо весь тягар ліг на її плечі, вона працювала 24/7. Бачите, є результат.

Я не знаю, як буде на другий рік, але за кордоном проводити… З нашим бюджетом це майже нереально. Добре, що допомагає такий спонсор, як група компаній «Епіцентр», але цього недостатньо. Якщо ми ще так рік-два пробудемо, то з торбами підемо, як у нас кажуть у селі. Проте ми розуміємо, що якщо зараз не робити цього, то, втративши рейтинги, місця, нам потім буде дуже важко наздоганяти згаяне.