Третій не зайвий. Аргентина візьме на ЧС нещодавнього ноунейма Панічеллі?

Чинний чемпіон світу збірна Аргентини досить легко кваліфікувалася через традиційний турнір південноамериканського відбору на наступну світову першість, фінальна частина якої у 2026 році відбудеться на полях США, Канади та Мексики. У 18 матчах «біло-блакитні» здобули 12 перемог за 2 нічиїх та 4 поразок, набравши 38 очок. Цього із лишком вистачило, аби фінішувати у відбірковому турнірі КОНМЕБОЛ на першій позиції та ще й випередивши Еквадор, який виявився другим, на дев'ять пунктів.

Найближчі місяці, що залишаються до ЧС-2026, аргентинська національна команда з футболу може безпосередньо присвятити питанням підготовки до головного турніру чотириріччя. Головний тренер «біло-блакитних» Ліонель Скалоні отримає чудову нагоду перевірити в контрольних матчах потенційних новобранців команди, і ухвалити рішення про те, чи варто когось із них брати із собою до США, Канади та Мексики влітку наступного року.

Вочевидь, жодних дуже суттєвих кадрових проблем у Скалоні наразі немає, і якщо усі найсильніші будуть у строю та здорові, то на ЧС-2026 Аргентина справедливо буде серед фаворитів. Утім, тренери на те й тренери, щоб завжди десь залишатися незадоволеними та бачити «вузькі місця» для прогресу та покращень.

Нещодавно Ліонель Скалоні дав зрозуміти, що збирається повезти на ЧС-2026 як номінального третього центрфорварда виконавця, котрий за ігровими та фізичними характеристиками відрізняється від двох його ключових гравців на цій позиції - Хуліана Альвареса з мадридського «Атлетіко» та Лаутаро Мартінеса з міланського «Інтеру». Наставник «біло-блакитних» хоче бачити серед конкурентів для двох зірок атаки своєї команди виконавця, який має чудову антропометрію та вміє користуватися нею на всі сто відсотків за рахунок ефективної гри на другому поверсі.

На даний момент у кандидатах на роль третього (і аж ніяк не зайвого) форварда для збірної Аргентини на ЧС-2026 значаться два футболісти. В обох однакових зріст - 190 сантиметрів, і плюс/мінус однаковий вік (одному нещодавно виповнилося 23, а другий на початку грудня відсвяткує власне 25-річчя).

Йдеться про Хосе Лопеса із бразильського «Палмейраса», якого ще називають Флако Лопес, а також про нападника французького «Страсбура» Хоакіна Панічеллі, котрий цього сезону став одним із головних відкриттів Ліги 1, що й робить його на даний момент очевидним фаворитом в очах Скалоні.

На найближчий товариський матч проти Анголи, який запланований на 14 листопада, Ліонель Скалоні викликав усіх чотирьох перерахованих нападників (Лаутаро Мартінеса, Хуліана Альвареса, Хосе Лопеса та Хоакіна Панічеллі) - очевидно, бажаючи мати можливість для максимальних експериментів.

Якщо позиціям Лаутаро та Альвареса у збірній нічого не загрожує, а пропустити ЧС-2026 вони можуть лишень з якихось відверто неприємних причин, як от травми, то для Флако і Панічеллі гра із Анголою стане чимось на кшталт «матчу всього життя», адже південноамериканські експерти сходяться на думці, що Скалоні націлений визначитися із кандидатурою третього форварда якомога раніше, щоб наступні місяці до старту ЧС-2026 присвятити тактичній роботі та процесу інтеграції нового нападника у гру команди.

І Флако, і Панічеллі загалом об'єднує одне - обидва вони заявили про себе та отримали виклик до збірної Аргентини (перший вже дебютував і має на своєму рахунку один поєдинок, тоді як другий є абсолютним новобранцем для команди Скалоні) завдяки якісним виступам за кордоном. Щоправда, Флако Лопес до переїзду у Бразилію встиг зарекомендувати себе як успішний голеадор у «Ланусі», тоді як Панічеллі абсолютно не досяг успіху на батьківщині. Хоакін пробував закріпитися в «Бока Хуніорс», але зазнав невдачі, а у «Рівер Плейт» він грав лишень за молодіжну команду, так і не отримавши реальних шансів показати себе у дорослому футболі.

В січні 2023 року Панічеллі, котрий на той момент був тотальним ноунеймом і оцінювався на порталі Transfermarkt у 25 тисяч євро, на правах вільного агента поїхав до «Алавеса» - команди, яку аж ніяк не можна зараховувати до когорти найкращих та найсильніших в Іспанії. На момент приходу Хоакіна баски виступали у Ла Лізі 2, але загалом навіть цей факт не допоміг Панічеллі якнайшвидше освоїтися на новому місці та показати гарний рівень виступів.

Сезон-2023/24 «Алавес» відіграв уже в елітарній Ла Лізі, але там Панічеллі провів лишень 8 матчів (222 хвилини), у яких гольовими діями не відзначався. Недивно, що у серпні 2024-го боси «Алавеса» із легкістю погодилися відпустити аргентинського форварда, який не демонстрував нічого видатного. Новою командою Хоакіна став «Мірандес» з Ла Ліги 2, до якого аргентинець перебрався на правах річної оренди.

І саме цей рік у «Мірандесі» перевернув буквально все у кар'єрі Панічеллі. Скромні «кабани», які до цього за 98 років існування клубу ніколи не грали в еліті іспанського футболу, видали свій найкращий сезон в історії - фінішували четвертими за підсумками чемпіонату-2024/25 у Ла Лізі 2, але у фіналі плей-офф за право вийти в еліту у додатковий час все ж таки програли «Ов'єдо».

Панічеллі зробив дуже багато для успіху «Мірандеса». Він забив 21 м'яч у 44 матчах, ставши другим найкращим бомбардиром Ла Ліги 2 в минулому сезоні. Плюс до цього можна додати 8 результативних передач, що робить сезон у таборі «кабанів» для Хоакіна абсолютно найкращим в кар'єрі.

Влітку цього року за Панічеллі прийшов французький «Страсбур» - клуб, який багатьма європейськими оглядачами нині називається не інакше як «яслами «Челсі». Представник Ліги 1 заплатив за Хоакіна 16,5 мільйонів євро, пообіцявши також 3,5 мільйони євро у майбутньому у вигляді бонусів. Цього цілком вистачило, аби керівництво «Алавеса» пішло на угоду, вважаючи, що краще заробити тут і зараз, аніж сподіватися на подальше зростання капіталізації форварда, якого може і не статися.

Проте переїхавши до Ліги 1, Панічеллі довів, що «Страсбур» у ньому не помилився. Аргентинець швидко застовпив за собою роль ключового форварда, забивши у стартових 11 турах 9 м'ячів та щільно влаштувався на першому рядку гонки бомбардирів елітарного французького дивізіону. Цей успіх Панічеллі невипадковий, оскільки саме Хоакін був найкращим футболістом Ліги 1 після 11 турів чемпіонату за показником очікуваних голів - 7,05xG, помітно випереджаючи переслідувачів в особі Мейсона Грінвуда з «Марселя» (5,69xG), Естебана Леполя з «Анже» (5xG), Ансу Фаті з «Монако» (4,95xG) та Іссу Сумаре із «Гавра» (4,8xG).

Цікаво також, що саме «Страсбур» є лідером Ліги 1 в поточному сезоні за кількістю м'ячів, забитих головою. Таких на рахунку цієї команди п'ять, причому автором трьох із них є Хоакін Панічеллі.

Недивно, що Ліонель Скалоні більше схильний до того, аби третім форвардом збірної Аргентини на ЧС-2026 став саме Панічеллі, котрий і за загальною ефективністю (9 голів у 11 матчах) виглядає краще за Флако Лопеса (10 голів у 27 матчах поточного сезону бразильської Серії А), і безпосередньо з другого поверху забиває частіше (3 м'ячі цього сезону проти 2 у його конкурента).

Що ж, побачимо, чи дасть Скалоні дебютувати Панічеллі проти Анголи, як виявить себе форвард «Страсбура», а також яким буде цей сезон для Хоакіна на його фініші. Зараз із упевненістю можна сказати лишень одне: якщо 23-річний Панічеллі продовжить забивати із такою самою регулярністю як зараз, на мундіаль до США, Канади та Мексики він поїде з дуже високою ймовірністю. Звучить як казка? А як інакше, адже ще рік із невеликим тому цей хлопець був абсолютним ноумеймом без серйозних перспектив навіть в іспанській Ла Лізі 2, не кажучи вже про чемпіонат світу…