Ман Сіті змінився. Топ-7 футболістів команди, котрим це на руку

У вересні «містяни» весь другий тайм просто відбивалися від атак «Арсеналу» (1:1). В останні 45 хвилин вони тримали м'яч лише 33% часу. Тоді ми вже зафіксували: футбол команди змінився. Але припускали, що то - рішення під окремого суперника та топ-матч. Однак минулого тижня «Ман Сіті» програв володіння «Борнмуту», на тижні у ЛЧ - «Боруссії». Обох, до речі, обіграв доволі впевнено, 3:1 та 4:1 відповідно, тож жодних натяків на кризу. Тільки новий спосіб грати у футбол. З новими пріоритетами, згідно з якими одночасне перебування на полі і Савіньо, і Доку - норма, а капітанську пов'язку отримує інколи не хтось з навичкою зробити 100500 коротких пасів за поєдинок, а Голанд. «Ман Сіті» поза топ-3 АПЛ за контролем круглого, зате у топ-2 за голами у контратаках. Такого ніколи не було. Це нова команда з новими цінностями.

Коли переживаєш такі зміни, то змінюються і статус, цінність футболістів: деяким стає зручніше/незручно у новому стилі гри. Сьогодні поговоримо про головних бенефіціарів революції у Манчестері. Хто найбільше виграв від того, що Пеп «зійшов з розуму»?

7. Жеремі Доку: має, куди бігти

Найбільш швидконогий футболіст «Ман Сіті» тепер має простір для того, аби бігти. Дриблінг на місці має невисоку практичну цінність, а Доку інколи доводилося займатися саме цим: його зустрічали по 2-3 суперники у позиційній обороні. Всіх не пройти, тому необхідно було зупинятися, грати на збереження м'яча, пасувати назад. Але тепер по-іншому. Доку отримує менше ситуацій, де треба йти у дриблінг (вдалих спроб стало 2.7 замість 3.7), зате більше вільного простору, у який можна увірватися та відпасувати на партнера/пробити самому. У порівнянні з минулим сезоном в АПЛ Жеремі став удвічі частіше пасувати під удари. Вже віддав 4 асисти у чемпіонаті та ЛЧ, за цілий минулий сезон - 8. Зараз як риба у воді. Не можу поставити на вищу позицію виключно через те, що грав досить добре і до зміни стилю.

6. Ніко Гонсалес: більше не веде гру

Футболіста купляли взимку з єдиною метою: замінити Родрі. Не назавжди, лише тимчасово. Від нього не очікували шаленого рівня, він мав пізніше стати дублером, який дещо гірше буде виконувати функції іспанця. Що у підсумку? Провалився у перші півроку. Виявилося, що набагато гірше контролює круглий. Після Нового року «Сіті» грав краще, аніж до, але навіть без такої вибірки невдалих матчів, котрі були у партнерів, Ніко став лише №12 у команді за середньою оцінкою Whoscored в АПЛ. За півроку забив лише 1 гол, не віддав асистів, не покращив циркуляцію м'яча у матчах «містян». Здавалося, що трансфер - поганий. Але тепер «Ман Сіті» заграв інакше, і Ніко став корисним. Він у топ-3 команди за відборами/матч. У топ-7 за найкращою оцінкою. І більше не змушений вести гру. Просто опорник. І йому це личить.

5. Ерлінг Голанд: забиває ще більше

Так, грав добре і до того, як «Ман Сіті» став іншим. Забивав. Бив рекорди. Але не був аж настільки важливим. Та й відзначався трохи менше: зараз в АПЛ йде на рекордний показник голів при тому, що й 36 м'ячів/38 турів виглядають якоюсь фантастикою. Ерлінг забив у 11 з 12 останніх поєдинків за «Ман Сіті», у яких виходив на поле. Тобто йде майже без осічок, на цьому відрізку - стабільніший за Мбаппе та Кейна як фінішер. Це гучна заявка на Золотий м'яч. У новому «Манчестер Сіті» Ерлінг може бігти за спини суперникам, а не очікувати на м'яч у чужому штрафному у статиці. У складі «Боруссії» він забивав здебільшого саме у вертикальних атаках, це його стихія. Коли Голанд біжить, захисникам страшніше, аніж коли він стоїть на прямих ногах. Найкращий футболіст команди став, можливо, найкращим у світі.

4. Омар Мармуш: робить те, що вміє найліпше

До Нового року та переїзду до Манчестера Мармуш знищував Бундеслігу: оформив 15+9 у 17 турах. А в Англії відзначився тільки 7 разів з 16 спроб, без видатного матчу з хет-триком - 4 у 15 поєдинках. І жодного асисту. Чому? Бо опинився там, де йому некомфортно. Німеччину полишав у якості футболіста з найбільшою кількістю ударів у контратаках. В Англії ж просто не мав, куди робити ривки: захисники суперника ставали біля власних воріт. Мармуш продовжував круто працювати з м'ячем, але не міг реалізувати свою найкращу якість. Поставало питання: а нащо він тут узагалі у такому випадку? Після зміни стилю всі питання зникли. Омар пропустив у сезоні багато через травми, але відзначився гольовою дією в обох поєдинках з 60+ хвилинами на полі. Добре взаємодіє з Голандом. Завдає удари з більш небезпечних позицій. Більше створює для партнерів. З новим стилем може бути зіркою.

3. Савіньо: генерує атаки

Він та Доку - одного поля ягоди. Обидва - дриблери, котрі розкривають гру в обидва боки. Завдяки ним на полі «Ман Сіті» здатен створити більше шансів, через них «містяни» отримують більше швидких атак на власні ворота. Ну, отримували. Тепер-то менше проводять часу на чужій половині - менше бояться контратак. Але якщо Доку почувався більш-менш комфортно та був корисним й у грі проти автобусів, то от Савіо - ні. Бразилець менш різкий. Більш залежний від простору та більше потребує ситуацій з ізоляціями. І «Сіті» тепер готовий йому такі створювати. Саме Савіо на тижні був головною зброєю «Манчестера» у матчі з «Боруссією» в атаці: порвав свій фланг, посадив опонента на жовту, змусив захисника боятися відходити від нього так, що той заради цього навіть Голанда та Фодена ігнорував. Без гольових дій, але ключовий футболіст гри. У старому «Ман Сіті» таких топ-матчів не мав.

2. Абдукодір Хусанов: відбирає та не пасує

Вважаю правильним розмістити максимально високо у топі того, хто взагалі б не грав у старому «Сіті» - а для нового може стати ключовим футболістом. Хусанов після переїзду до Манчестера одразу почав грати. Раз, два, три - а потім міцно присів на лаву та місяцями не з'являвся на полі. Причина проста: не підходив Пепу. Абдукодір - про дії у захисті, а не про ефективне володіння. Міг відібрати м'яч у Віні, але помилитися під пресингом. Ну і ніяк не допомагав готувати атаки. Для старого «Сіті» такий набір навичок - вирок. Але не для нового. Тепер треба тільки саме відбирати м'ячі, а створювати шанси можуть і більш креативні та технічні партнери. Хусанов уже виходив в основі 4 рази поспіль, зокрема на топ-матчі з «Наполі» та «Арсеналом». І не провалювався, був надійним. Від «не грає, бо не підходить» до «найкращий на позиції справа у команді» за одне літо та через зміну підходу тренера.

1. Джіджі Доннарумма: воротар здорової людини

Ноєр здійснив революцію у футболі та змусив кожного першого тренера хотіти мати воротаря з топ-навичкою гри ногами. І Пеп жадав цього найбільше, тому шукав. Спочатку взяв Браво, а потім знайшов Едерсона. І той робив щось нездорове для воротарів: стабільно віддавав асисти. А ще - готував атаки, допомагав виходити з-під пресингу… А відбивати удари - то вже вторинне. Гвардіола чітко давав зрозуміти роками, що головне для нього у кіпері - якість його роботи з м'ячем, а не на лінії. І ми були впевнені: у Пепа ніколи не отримуватиме час хтось, хто так собі грає ногами. А потім він підписав Доннарумму. Всі експерти питали: навіщо? Ніхто не розумів. Усі пам'ятали, як Джіджі помилявся у роботі з круглим під тиском. Багато хто згадував: у вирішальних матчах ЛЧ італієць мав установку просто вибивати.

У «Ман Сіті» отримав схожу. Для нового Пепа не так уже й важливо, аби його воротар починав гольові атаки: тепер ті стартують не від власних воріт, а десь у районі центру поля, де «Ман Сіті» повертає собі м'яч. Та й зберігати круглий під тиском також можна так собі: «містяни» більше не бояться захищатися та багато часу проводити біля власних воріт. Тож від Доннарумми вимагають лише бути надійним воротарем. Класичним кіпером, який на лінії воріт відбиває удари, знімає подачі у штрафний майданчик та просто нівелює будь-яку небезпеку. А це Джіджі вміє ледь не найкраще у світі. Вже здійснив у Манчестері декілька топ-сейвів. Майже не привозив через погані передачі на партнерів. Доннарумма грає як топ-воротар, бо він і є топ-воротар. Просто не для команди, яка ставить на володіння м'ячем.

А «Сіті» більше цього не робить.