Норріс проти Мерседес, швидкість Алонсо і чому провалився Ферстаппен

Стартував спринт-вікенд Гран-прі Бразилії на трасі Інтерлагос, яка традиційно дарує щільну та інтенсивну боротьбу. Оскільки це спринт-вікенд, пілоти мають лише одну практику, аби підготуватися й забезпечити собі гарний темп у кваліфікації та спринті.

Очікувано не всім вдалося потрапити в вікно налаштувань, але знайшлися й ті, хто скористався невдачами суперників. Особливо важливо це у групі лідерів, де це безпосередньо зачіпає фаворитів у боротьбі за титул та за віце-чемпіонство у Кубку конструкторів. Про причини темпу команд і пілотів та чого очікувати у спринті - у цьому матеріалі.

Макларен

Як і очікувалося, Макларен опинився у дуже пристойній формі з самого початку: він традиційно сильно розпочинає вікенд і допрацьовує налаштування, що особливо важливо у форматі спринту. Ключовим на трасі «Інтерлагос» є хороший баланс між аеродинамікою та механічним зчепленням, а також оптимальний компроміс між швидкісними прямими та поворотами. Широке робоче вікно й хороша швидкість у середньошвидкісних поворотах підійшли MCL39.

Головним чином виграш відбувається у другому секторі. Якщо на прямих першого та третього відрізків низка суперників ще може нав'язати боротьбу «помаранчевим» болідам, то на короткому, але технічному другому секторі Макларен робить різницю, навіть із менш завантаженим заднім антикрилом.

Щодо протистояння Норріса та Піастрі, то схоже, що Оскар, частково, повернувся до форми, яку демонстрував до етапів у США та Мехіко, але все ще поступається напарнику. Якщо у практиці темп був схожим на одному колі, то вже у спринт-кваліфікації різниця стала помітнішою.

Головний виграш британця - у двох ділянках: на початку кола в зв'язці першого-другого поворотів та під завершення - на виході з 12-го. Обидві зони вимагають максимальної атаки поребриків і впевненості при натисканні на педаль газу і, схоже, саме цього австралійцю дещо бракує. Цікаво, що другий сектор вони проходять по-різному, що видно за коливанням дельти на телеметрії, але у підсумку час залишається майже однаковим. Це найбільш вимоглива до шин частина траси. Можливо, це вплине на темп зношення гуми у спринті та гонці й одному з них доведеться коригувати стиль відповідно до напарника.

У гоночній симуляції Норріс знову не мав рівних: напарника він випереджав приблизно на 0,2 секунди з кола, хоча й проїхав дещо менший відрізок, але це була лише практика. У спринті тенденція може змінитися, тим паче що очікується дощ, який точно відіграє свою роль.

Мерседес

Срібні стріли, на відміну від Макларена, не могли бути такими впевненими у своїй силі на цій трасі. З одного боку, умови їм підходять непогано і в епоху граунд-ефекту Мерседес завжди був швидким у Бразилії. Але автодром вимагає проходження поворотів, гальмуючи із повернутим кермом, що є його слабкою стороною цьогорічного Мерседеса. Такі дії призводять до дисбалансу задньої частини.

Частково це вдалося вирішити. Команда зуміла підібрати майже ідеальні налаштування для W16 у таких коротких умовах підготовки. Машина виглядала швидкою та збалансованою.

Новачок команди Кімі Антонеллі зібрав хороше, хоча не ідеальне коло. Італієць допустив кілька дрібних помилок у другому секторі, які могли коштувати йому другого спринт-полу в кар'єрі. Але навіть так він зумів вклинитися між двома пілотами Макларен. Його напарник також міг приєднатися до нього, розділивши Норріса та Піастрі ще більше, що зіграло б на руку Ландо. Однак він помилився ще серйозніше й змушений був відловлювати болід. Джордж Расселл мав потенціал проїхати коло дуже близьке до того, яке показав його напарник.

Феррарі

Для Скудерії було ключовим потрапити у робоче вікно по налаштуваннях. Швидкість тут знайти можна, але нерівності на трасі заважають їм налаштувати болід низько, як це було в Сінгапурі чи США, наприклад. Але там з ходом подій після перших сесій вдалось знайти баланс і дозволити по максимуму зменшити кліренс. Чи вийде це тут - питання.

Попри це, баланс хороший у машини й має дозволити їм атакувати, що особливо важливо у дощ. Але розраховувати на хороший результат наразі можна радше не тому, що все на це вказує, а лише якщо пощастить.

Вирішальним для Феррарі буде не вразити тут і зараз, а саме знайти відповіді на свої проблеми та максимум витиснути з налаштувань. Наразі вони зробили ставку на прямі, але це не спрацювало.

Ред Булл

На відміну від Макларен та Мерседес, які швидко впоралися з налаштуваннями з самого початку, у найменш відповідний момент в Ред Булл знову проявилася їхня неприємна звичка повільно входити у вікенд.

Базові налаштування для Ред Булл підібрати досить складно через вимогливість боліда та потребу в тому, щоб усе працювало комплексно. Останнім часом це вдавалося завдяки новому підходу команди, кращому розумінню машини та, можливо, навіть трохи везінню. Але цього разу очікувана швидкість залишила бажати кращого. Ферстаппен був швидким у першому та третьому секторах, проте у другому все було катастрофічно.

Болід просто не мав достатнього зчеплення й поводився непередбачувано - нідерландець програвав понад 0.3 секунди лише тут, що для короткої траси в Сан-Паулу є серйозною втратою і приблизно дорівнює 0.5 секунди на стандартних треках на кшталт Бахрейна. Гоночний темп також видався невизначеним.

Втім, надія на прорив залишається. Хоч Ред Булл і дуже посередньо розпочав вікенд, часто після перших тренувань їм вдається знайти правильний напрямок. Можливо, і цього разу, після спринт-частин, Макс Ферстаппен зможе здивувати у кваліфікації. Але якщо ні, тоді, мабуть, можна буде олівчиком почати закреслювати його ім'я серед претендентів на титул.

Астон Мартін

Тими, хто скористався проблемами топів, стала Астон Мартін. Команда також прогресує і дедалі більше розуміє болід, хоча результати цього й не відображають через банальну відсутність оновлень.

Британський колектив часто має на старті хорошу швидкість. Найбільш показовим у цьому плані був етап у Нідерландах, де навіть були заявки на боротьбу за подіум на початку. Тут же правило закритого парку та успішна кваліфікація можуть принести команді дуже важливі очки.

Як і завжди у сезоні, найкращим серед Астон Мартін був Фернандо Алонсо. Іспанець на початку був у темпі Леклера на Феррарі, але на другому секторі додав і був там майже найкращим, відставши лише від Норріса. У третьому він також був поряд. Це дозволило зайняти дуже високу п'яту позицію на старті, поступившись лише 0,001 секунди Расселлу на Мерседес. Стролл також непогано впорався, ставши найкращим із решти - сьомим.