Пеп не еволюціонує. 12 думок про матч Манчестер Сіті та Боруссії

0.22 xG - стільки знадобилося Фодену, аби оформити дубль у вчорашньому матчі «Ман Сіті» проти «Боруссії» (4:1). Обидва забитих - дальніми ударами. Можна було б почати говорити про оверперформанс, якби не один нюанс: це ж Філ Фоден. Він має топ-реалізацію впродовж усієї кар'єри. Наприклад, в АПЛ у 5 з 6 останніх сезонів забивав більше, аніж очікувала xG-система, кожного разу різниця - мінімум 1.7 бали на користь футболіста. У свій проривний сезон Фоден забив у чемпіонаті 19 за 10.3 xG, поганого попереднього - 7 за 5.2 очікуваних м'ячів. За 2 попередніх розіграши ЛЧ англієць записав на свій рахунок 8 голів, хоча очікуваних мав тільки 5. Кому-кому, а саме йому у складі «Сіті» не можна давати бити за жодних обставин та з жодних позицій. «Боруссія» дала. Результат, як то кажуть, на табло.

Фоден - один з головних героїв учорашнього матчу, але далеко не єдиний, хто заслуговує на згадку у його обговоренні. Про всіх гідних похвали та критики - у цьому тексті з думками про, мабуть, головний поєдинок середи у ЛЧ.

1. Зміни Пепа у сезоні - революція, а не еволюція. Адже занадто різки та стрімкі. Докази? Ну от хоча б вихід і Савіньо, і Доку у стартовому складі. Обидва - дриблери, котрі вертикалізують гру та розкривають її в обидва боки. Тому зазвичай Пеп їх не використовує разом. Той же Савіо у Манчестері вже рік, але за весь цей час опинявся на полі одночасно з Доку лише 29 разів, а тайм+ вони разом зіграли лише у 19 випадках. Скільки з них прийшлися на останні літо-осінь? Аж 7. У такому темпі за сезон буде десь 25 - а минулого було тільки 12. Різниця у 2 рази… Раніше Пеп хотів володіти м'ячем та не був готовим до втрати якості та відсотків володіння, а тепер - цілком. До речі, Фоден у такому складі - також не той футболіст, котрий заспокоює гру. Старий Пеп таку трійку ніколи б не виставив у старті. Новим став лише за одне літо. Тому не еволюція: занадто різко.

2. Капітанська пов'язка Голанду - це символічно. Капітан цієї команди у сезоні - Сілва, монстр володіння м'ячем. Востаннє без нього «Сіті» виходив на поле з капітаном Аке - універсалом, який закривав у Пепа декілька позицій у захисті. Далеко не один раз ми бачили з пов'язкою Діаша - лідер оборони, який короткими пасами починає атаки команди. Щоразу це було про стиль: Гвардіола віддавав право вивести «Манчестер» на поле тому, хто найкраще розумів його філософію та транслював його ідеї. Раніше це були універсали, котрі вміють на топ-рівні працювати з м'ячем під час володіння. А тепер - Ерлінг, який геть про інше. Тобто «Сіті» та Пеп справді суттєво змінилися. Ми ніби вже зрозуміли це протягом останніх місяців, але досі отримуємо вельми креативні підтвердження - і це продовжує вражати.

3. План «Боруссії» на матч - дуже конкретний. Установки Ковача дуже легко «прочитати» з перших же хвилин: різкими середніми пасами низом по центру знаходити партнерів між лініями захисту «Ман Сіті», закидати довгі на флангових нападників у позиційному нападі, аби дати тим простір та дуелі 1 на 1, виходити з-під тиску, навіть мінімального, лонгболами на Гірассі… А ще - досить високо зустрічати опонента. У порівнянні з «Боруссією» Шахіна ця - дуже свідома. Знає, що хоче робити на полі. Інша справа - те, що не завжди вдається. Цього разу непоганих спроб атакувати вистачило трохи менше, аніж на 15 хвилин. Після цього і паси між лініями зникли, і довгі переводи на фланги перестали летіти… Стартовий план був неважким, але реалізувати його не вдалося. Можливо, через відсутність відчуття контролю над ситуацією: як тільки «Сіті» почав вибігати в атаку, «Боруссія» перестала якісно володіти м'ячем.

4. У Манчестері вище зустрічає суперника не «Манчестер». До такого ми не звикли. Поразка «Сіті» за володінням уже не дивує: вже бачили. Але ж навіть у грі другим номером «містяни» зазвичай не є пасивними. А тепер вони програють 2:11 за відборами м'яча на чужій половині поля. До того ж, у них 0 перехоплень далі центральної лінії! Разочок «Боруссія» навіть у чужому штрафному майданчику м'яч поверне собі, а «Сіті» таких епізодів узагалі не матиме. Зрозуміло, що тут великим є внесок і приїжджих, які навмисно робили все, аби не підставлятися під пресинг на власній половині, але тим не менш: без м'яча «Манчестер» виглядав прямо-таки пасивним у порівнянні з опонентом. Ще раз: удома. Мабуть, наступний рівень - 5-4-1 та якийсь автобус від Пепа. Хоча почекайте: такий і був учора після замін наприкінці. Так, разом з формацією 5-4-1. «Сіті» більше не має стилістичних принципів.

5. Савіньо знищив лівий фланг оборони «Боруссії». Спочатку заробив жовту для Свенссона. Потім пробігав повз Бенсабайні. Інколи минав обох та робив простріл. До речі, не йшов у зайвий дриблінг заради дриблінгу - або додає у футбольному інтелекті, або просто у топ-формі. І під час матчу спіймав себе на думці: а як взагалі Ковач може допомогти команді проти Савіо? Для того створюють ізоляції, але десь поряд усе одно аж 2 суперники. Попросити ще й Баєра допомагати та «витрачати» аж 3 футболістів на одного бразильця? Сумнівно. Робочих варіанти лише 2: сісти в оборону низько, аби Савіо завжди отримував круглий у статиці, або привласнити м'яч настільки, аби той його взагалі не отримував. Обидва плани - радикальні. «Боруссія» не була до них готова. Тому страждала і страждала…

6. Обидва голи до перерви - про клас футболістів «Сіті» в першу чергу. Дебютний м'яч забитий ударом здалеку від Фодена - зрозуміло, що виконавська майстерність. Але чому опинився один? «Сіті» атакував правий півфланг, крайній Свенссон викинувся на Рейндерса, крайній у трійці центральних Бенсебайні вирішив не залишати Савіньо, тож захиститися від Фодена міг тільки котрийсь з центральних захисників, котрі залишилися… Але Антон та Шлоттербек були зайняті тим, аби передавати Голанда одне одному. Настільки боялися Ерлінга, що проігнорували момент для викидання на Фодена. Якщо що, реагувати повинен був Ніко. Не зреагував? Ну от і 1:0. Але це не перший та далеко не останній (!) випадок, коли різні футболісти «Боруссії» на власній половині не викидалися на суперників. Припускаю, так сказав Ковач. Мабуть, просив «за жодних обставин», а гравці концепцію існування виключень з правил не розуміють.

У моменті з другим голом розсмикали захист. Спочатку прострілив Савіньо - так собі, але не критично, оборона впоралася. А далі ще раз прострілив Доку з іншого флангу - і тут-то захист «Боруссії» закінчився. Через біг туди-сюди з боку у бік Дортмунд залишив одного бідного Бенсебайні проти 2 суперників. Той чи то не зорієнтувався, тож не опікав жодного, чи то просто ухвалив погане рішення. Очевидно, що треба було тримати Голанда. Але це очевидно тільки тоді, коли момент не створюється за декілька секунд. Ось тут рядки про клас Доку: який же він швидкий! І ні, мова взагалі не про ноги, не цього разу. Він швидко ухвалює рішення. Так, часто - погані. Але тут після того, як отримав м'яч, одразу пішов ще раз прострілювати - і це створило критичну для «Боруссії» ситуацію. Доки інші футболісти ухвалюють рішення на звичайній швидкості, Доку - на Х2. Навчиться мінімізувати погані - стане другим головним в атаці команди.

Після 2:0 на 29 хвилині гру було зроблено. Бо Голанд страшний та його не можна відпускати за жодних умов. Бо Фоден вміє бити здалеку. Бо Доку швидко ухвалює рішення. Бо Савіо уникнув зайвого дриблінгу та був конкретним у роботі з м'ячем. Це все про клас виконавців. «Боруссія» стала його жертвою. Так, зробила небагато заради того, щоб захиститися від цих футболістів, але то нюанси. «Сіті» забивав, бо його гравці - кращі.

7. Голанд додає у командних взаємодіях. Просто більше створює для партнерів, аніж коли-небудь. У чемпіонаті вже декілька разів вишуканими передачами знаходив інших форвардів команди. Цього разу повинен був асистувати О'Райлі, коли стягнув на себе декількох та віддав на вільного, але той не влучив у ворота. Ерлінг не стає топ-асистентом, ба більше: у перший сезон в АПЛ він мав більший показник очікуваних гольових пасів/90 хвилин, аніж поточного. Але тепер ці дії в атаці у його виконанні - неспонтанні та дуже технічні. Голанд не асоціюється глядачем з технікою, однак він її має. Це вже не суто фінішер. У хороший день Ерлінг віддасть ключовий пас на рівні топового плеймейкера. Припускаю, до кінця сезону хоча б один такий - у великому матчі. І всі скажуть: «Ого, він і так вміє!». А ви прочитали ці рядки, тож будете до цього готові.

8. «Боруссія» вчора - джміль, котрий заліз у квіточку та заснув. Команда тепер на 100% відповідає своєму прізвиську. Є спокуса сказати, що «Боруссія» панікувала після проблем у захисті проти Савіо, після 0:2 чи 0:3… Але ні. Вона виглядала скоріше байдужою. Вважаю показовим, що у перерві взагалі не зазнала змін. Так собі й уявляю, як Ковач зайшов після першого тайму у роздягальню та сказав: «А тепер спробуємо ще раз!». І дав команді другу спробу виконати стартовий план. Той, котрий давався за 0:0. Тоді, коли рахунок уже 0:2. Бо результат потрібен нужденним, а Ковач тут, очевидно, заради ідеї. Мабуть. Або просто не знає, що офіційні матчі вже почалися, бо навіть незвично бачити таку реакцію (її відсутність) від тренера у перерві. «Боруссія» була… ем… стабільною всі 90 хвилин.

Ніби той джмелик, котрий не хотів нікого турбувати, вийшов на «роботу», залетів у квіточку… та задрімав. Бо буремний світ стомлює маленьку комашку. А у квіточці м'яко та приємно. Там нема приводів хвилюватися зайвий раз. А сон - то взагалі корисно та допомагає відновити сили. «Боруссія» так спокійно йшла на свою поразку за 0:2 та 0:3, що закрадалася думка: а може, все справді йде за її планом? І ніби розумієш головою, що навряд, але за діями команди - ні. Тож «Боруссія» не розвалилася. Просто не дуже-то й хотіла змагатися.

9. Всі самі. Момент з третім голом - мем. Рейндерс отримує м'яч, перед ним - аж 5 захисників, а ще - Фоден, котрий стоїть навпроти оборонців сам-один. Тіджані подумав, віддавати чи ні, та віддав. Фоден отримав, обробив, завдав удар без супротиву здалеку. Гол. Питання: а нащо взагалі аж 5 захисників, якщо перед ними лише 2 суперники танцюють чечітку? Якби «Сіті» захотів, в епізоді міг би влаштувати пікнік перед тією п'ятіркою: аж настільки та не заважала. Антоні перед штрафною встиг би, отримавши м'яч проти такої оборони, зробити перші 34 кола обертів довкола себе доти, доки та якось зреагувала б, ще 58 - до того, як хтось пішов би у відбір. Тому не дивно, що Фоден забиває вдруге, а команда остаточно завершує участь у матчі ще до кінця першої години футболу. Такий самий гол, як і перший. Потім схожий заб'є Шеркі, але той прямо біг з м'ячем, а не йшов: якщо «Боруссія» стоячих не зупиняє, то тут до неї взагалі питань бути не може. Такого і 10 Шлоттербеків не зупинили б.

10. «Сіті» не звик багато захищатися. Тому і пропустив. Доку та Фоден під час штрафного суперника не перекрили єдиний короткий варіант розіграшу. Ми дуже нечасто бачимо такі пропущені голи у футболі в принципі, а тим паче - на найвищому рівні, бо зазвичай гравці розуміють, наскільки по-дурному щось таке буде пропустити. Тому реагують. Ось Доку та Фоден не зреагували, адже не звикли захищатися навіть від такого. Зазвичай раніше оборонялися високо та тримали м'яч 65+% часу. А тут - багато роботи на власній половині. Якщо ти не звик до такого, то будеш інколи помилятися. Ось дурна помилка. «Боруссія» покарала. До речі, це ще один аргумент на користь думки, що та не кинула грати. Ні, була у грі, дочекалася шансу. Просто без бажання як такого.

11. «Сіті» стабільно відпускає після перерви. Левова частина матчів сезону - зі слабшими другими таймами. В АПЛ була геть ніяка друга половина з «Тоттенгемом» (0:2), програна фінальна 45-хвилинка «Брайтону» (1:2), невдалий другий з «Арсеналом» (1:1), у ЛЧ - тайм з пропущеним від «Монако» (2:2). І це я беру тільки випадки, коли «Манчестер» втрачав бали. А відпускає опонентів частіше, аніж цього не робить. Мабуть, через незвичку: нові налаштування працюють не всі 90 хвилин. Тому от вам і претензія до Пепа: чого реагує так повільно у других таймах? Раніше не робив заміни, бо гра була контрольована. Але тепер після перерви цей контроль потрібно зберігати. Треба швидше реагувати та не допускати нервів, які були за 3:1 на табло. Пеп робив заміни на 79, а варто було хвилин хоча б на 5-10 раніше.

Ну й так: Гвардіола трошки запанікував. Перейшов аж на 5-4-1 завдяки 5 замінам. Інколи здається, що це зовсім не той Пеп, що раніше, бо він робить інші, аніж зазвичай, речі, але також ефективно. Ось завдяки ситуації із замінами розуміємо: ні, його не підмінили, це той самий Гвардіола. Йому потрібен час, аби перелаштуватися. Він навчиться робити заміни вчасно та не ухвалювати надмірно радикальних рішень у важкі моменти других таймів. Поки у цьому компоненті працює неідеально. Ну, хоч у чомусь.

12. Занадто буденний матч. «Сіті» не зробив нічого видатного в атаці, але переміг, забив 4, розгромив опонента високого рівня. «Боруссія» не зробила нічого… ну, так-то крапка. Просто не зробила нічого. Мала стартовий план, який не спрацював, і не мала бажання щось виправити. Так-то у «Боруссії» один з найкращих захистів Німеччини за багатьма метриками, у лінії - збірники Антон та Шлоттербек, на воротах - Кобель, який навіть учора зіграв добре. Тобто вона здатна оборонятися на високому рівні. Але вчора цього не робила та пропустила більшість голів через пасивну гру проти м'яча на власній третині поля. В цілому, у Ковача так завжди у погані дні: його команди виглядають пасивно та байдуже, коли «не пішло».

А отже, здається, це тепер усе-таки більше команда Ковача, аніж стара-добра «Боруссія». Тренер перетягнув ковдру на себе. Не впевнений, що це на краще: на 3 останніх місцях роботи Ніко тягнув так, що його звільняли достроково. Поки критикувати його у Дортмунді за щось важко, але перший тривожний дзвіночок є. Програвати з лише, може, 10 сильними хвилинами за матч такому вразливому «Ман Сіті» - несмак. З іншого боку, багато що пробачає календар: «Боруссія» зіграла 5 з 6 своїх останніх матчів у гостях, а на дистанції у півтора місяці зустрілася або зустрінеться з «Айнтрахтом», «Баварією», «Сіті», «Штутгартом», «Вільярреалом» та «Баєром» (Х2). Коли графік такий, то, мабуть, нормально не вкладатися емоційно у кожен поєдинок.

От «Боруссія» і не вкладалася, а просто взяла собі вихідний у середу. А ми, дурні такі, футбол подивитися збиралися. Не вийшло.