Схилимо голови. 18-річний кіборг з Правого сектору став Героєм України

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната «Сум» Сергія Табалу, який ще школярем принципово перейшов на українську мову, брав активну учать у протистояннях на Майдані, а потім як боєць «Правого сектору» був «кіборгом» Донецького аеропорту. Загинув Сергій рівно 11 років тому, 6 листопада 2014-го, назавжди залишившись 18-річним.

Життєвий шлях

Сергій Табала народився 16 грудня 1995 року в Лебедині на Сумщині. Після закінчення Сумської спеціалізованої школи №9 Сергій здобув фах кухаря-кондитера в Сумському хіміко-технологічному центрі ПТО. Змалку хлопець цікавився історією рідного краю, родини, пишався, що пращури були хоробрими воїнами. Дитинство ж Сергія не було легким: батько помер, коли синові було п'ять років, а мама була змушена поїхати на заробітки за кордон. Вихованням Сергія займалася бабуся.

Слід у довколафутболі

Фанатський сектор футбольного клубу «Суми» Табала почав відвідувати в сезоні-2012/13. За спогадами одноклубників, Сергій одразу показав бойовий характер, хоча був на той час ще дуже юним. Пригадують історію з патріотичним маршем в Сумах, після домашнього матчу з харківським «Геліосом» в 2012-му. Тоді в багатьох містах міліція забороняла учасникам схожих заходів носіння масок та закривати обличчя. Під час маршу відбулася перепалка з недоброзичливими перехожими, після чого тодішні міліціянти вимагали зняти маски. Сєвєр, як називали Табалу в фанатському середовищі, був одним з тих, хто рішуче відмовився це виконувати. Почалася штовханина, яка переросла в затримання кількох учасників.

Ще зі шкільного віку Сергій був розбишакою та справжнім лідером для однолітків. Будучи харизматичною та цікавою особистістю, він вмів проявляти характер в тих випадках, коли цього вимагала ситуація. Друзі згадують, що юнацьке життя Сергія проходило переважно на вулиці, де ситуації бували різні.

Але з 15-річчя Сєвєр сильно змінився: повністю перейшов на українську мову і твердо вирішив стати на шлях українського націоналіста. Він намагався перевиховати тодішніх друзів, а не знайшовши розуміння серед них - почав шукати однодумців у патріотичних колах.

Не обмежуючись лише підтримкою футбольного клубу, разом із однодумцями з «Молодої Батьківщини» Табала брав активну участь у боротьбі з педофілами в рідному місті. Красивий юнак часто зголошувався бути «приманкою» для виявлення збоченців, яких відловлювали та провчали.

Бойовий досвід

На столичний Майдан Сергій поїхав ще до фактичного початку Революції Гідності. В листопаді він підшукував таких же активних хлопців, готових іти до кінця. 29 листопада Сєвєр вступив до лав «Правого сектору», ставши згодом командиром одного з загонів. 18 лютого 2014-го Сергій брав участь у зіткненнях з міліцією на Інститутській, а в ніч з 18-го на 19-те його загін захищав барикади не Хрещатику.

Побратими ще з часів Майдану згадували, яким Сєвєр був фартовим. Знаходячись постійно на передовій опору псам злочинного режиму, його друзі мали поранення, переломи та контузії. Сергія ж ці негаразди оминали стороною. Жартував, що боги люблять його. Так, саме боги, адже був язичником.

Друзі згадують, що після Майдану Сєвєр виглядав вже як польовий командир. Пройшовши підготовку, він пішов на фронт в складі 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор». У липні-серпні 2014-го Табала боронив Міжнародний аеропорт «Донецьк», перебував у самому пеклі боїв, а 28 серпня отримав поранення уламками гранати в груди і руку.

Не бажаючи залишати побратимів, Сергій відбув на лікування лише за наказом командира, а вже у вересні почав збиратися назад. В ті дні «кіборги» захищали будівлю ДАПу в запеклих боях, кожна людина була на рахунку.

Загибель

Загинув Сергій Табала 6 листопада 2014 року внаслідок влучання артилерійського снаряду 100-міліметрової протитанкової гармати МТ-12 «Рапіра» під час штурму москалями диспетчерської вежі аеропорту. Разом з ним загинули двоє побратимів.

Сєвєр став наймолодшим з «кіборгів», а також наймолодшим на той час полеглим військовим із Сумщини.

Поховали воїна на Алеї слави в рідному місті.

Вшанування

21 листопада 2016 року Президент України підписав указ про присвоєння Сергію Табалі звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Нагороду з рук Петра Порошенка отримувала бабуся воїна Людмила Шепотько.

19 лютого 2016 року на честь Сергія Табали було перейменовано колишню вулицю Паризької Комуни в Сумах.

Також з 17 грудня 2014-го Табала є Почесним громадянином міста Суми. На будівлі школи, де колись навчався Сергій, встановлено меморіальну дошку.