Озирнись: раптом Діас за спиною. 19 думок після матчу ПСЖ та Баварії

Коли «Баварія» та «ПСЖ» зустрічалися востаннє, то важку травму отримав Мусіала. Досі відновлюється. Нова дуель - нове велике пошкодження. Цього разу постраждав Хакімі. До речі, як і Джамал - перед самою перервою, навіть травми дещо схожі. Ну і як тут не відзначити: що «Баварія», що «ПСЖ» залишилися без ключових гравців за підсумками матчів, які не відбулися б без футбольних чиновників. Не було б травми Мусіали, якби не рішення провести розширений клубний ЧС. Не було б пошкодження Хакімі, якби осінній етап ЛЧ і досі грали у 6 матчів, а не 8. «Баварія» просто б не зустрілася з «ПСЖ» ані влітку, ані восени. Але хто ж знав? Інколи більше матчів у календарі = менше матчів для топ-футболістів.

Це сумна частина учорашнього поєдинку «ПСЖ» та «Баварії» (1:2). Але є й інша: ми подивилися видовищний топ-матч, один з найкращих цієї осені. Нижче спробую підсвітити його ключові моменти.

1. Топ-матчі грають і без участі клубів з АПЛ та Ла Ліги. Насправді приємно про це знати. Роками ми жили у світі, де всі регулярно дивляться чемпіонати Англії та Іспанії, а інші ліги - так-сяк. У підсвідомості глядача закріпилася думка, що топ-поєдинок - той, де бере участь бодай один клуб з цих країн. І воно справді так було. Але тепер по-іншому. У день, коли зустрічаються «Ліверпуль» та «Реал», дивитися замість цього «ПСЖ» та «Баварію» - норм. Ба більше: це на 100% зрозуміле рішення. Бо французький та німецький гранди гарантують не гірше шоу. А ще - голи, моменти, футбол не нижчої якості, участь світових зірок. Це крок у бік того, аби статус матчу не був тісно прив'язаний до країни походження учасника. Глобалізація - важливе явище для футболу хоча б тому, що він потребує оновлень та «свіжості». Це її вдалий прояв.

2. Стартовий склад Компані вказує на його пріоритети. У центрі захисту - Та, а не Кім, у парі з Кімміхом - Павлович, а не Горецка, у четвірці нападу - Гнабрі, а не Джексон. Кожне з цих кадрових рішень робить «Баварію» більш горизонтальною та/або кращою при роботі із м'ячем. Дещо слабшою у силових дуелях, але Компані готовий до подібного розміну. Хоча здавалося б, що проти «ПСЖ», тим паче у Парижі, краще перестрахуватися. Але ні, Компані вирушив до Франції, аби домінувати під час володіння над чемпіоном Європи. З метою завдяки вибору складу створити трохи більше моментів ціною, ймовірно, більшої кількості допущених. Доки футбол у цілому рухається у бік прагматизму, Компані рухається у протилежному із задоволенням.

3. Упамекано залишив без м'яча Мендеша. Це, раптом що, про перший забитий гол «Баварії». І, знаєте, припустити, що центральний та лівий захисники команд відповідно зустрінуться на полі не на стандарті у матчі, було важко, а те що у центральному колі - неможливо. Ситуативно Руїс «впав» на позицію лівого оборонця, тож Мендеш заповнив вільну, там отримав пас від Пачо - а Упамекано було взагалі все одно, на кого викидатися аж за центральну лінію. Побачив суперника без опіки - організував опіку. Причому моментально зреагував на вертикальний пас Пачо. Тому Компані й каже, що Дайо - лідер команди. У гольовому епізоді не забив Олісе, а забив Діас, Гнабрі ефектно зіграв п'ятою, але головний герой моменту - саме Упамекано. Без нього ця атака не відбулася б.

Показово, що «ПСЖ» зробив усе правильно. Заповнювати вільні зони під час володіння - круто, виконувати паси між лініями як Пачо - також круто. А до цього «ПСЖ» пару хвилин тримав круглий з лише однією втратою та швидким поверненням - взагалі чудово. Але пресинг «Баварії» помножив усі ці правильні рішення на нуль. Часто команди спрощують гру проти чемпіона Німеччини саме через це: бояться зробити все правильно, але все одно підставитися. Якщо навіть «ПСЖ», найкращий у Європі, під тиском привозить собі після декількох вдалих рішень поспіль, то як тренеру умовного «Фрайбурга» вмовити футболістів грати з «Баварією» у комбінації, а не на відбій? Німці кожні декілька днів вкладаються у те, аби проти них боялися грати у футбол. Після цього голу у ворота «ПСЖ» боятимуться взагалі всі.

4. Олісе знову запоров топ-шанс. Перший гол на рахунку Діаса, але тільки через те, що він опинився першим на добиванні. Насправді ж це момент француза. Саме той повинен був відкривати рахунок у поєдинку. Але схибив. Вкотре. Раніше через його нездатність реалізувати топ-момент «Баварія» вилітала з ЛЧ та втрачала бали у Б1, тепер тут могла залишитися без раннього голу - і не перемогти вперше у сезоні. Це вже не 1, не 2 та навіть не 3 випадки. А Майкл у Мюнхені лише трохи більше року. Він уже видатний футболіст, але з такою реалізацію у вирішальні моменти не стане найкращим. Можливо, виключно через неї. Якщо не зуміє додати в аспекті, то одного разу підведе «Баварію» або збірну Франції у великому фіналі. Всі спитають: «Як так?». А ті, хто стабільно бачить Олісе, такого питання не поставлять.

5. «Баварія» контролювала гру. «ПСЖ» мав більше передач та володіння, але при цьому баланс за пасами в останню третину поля до перерви - 68:65, тобто рівність. При тому, що «Баварія» вела у рахунку з 4 хвилини, а з середини тайму - у 2 м'ячі. У мюнхенців за 45 хвилин не так багато дотиків м'яча у чужому штрафному, лише 6, але у суперника - взагалі тільки 4. Володіння «ПСЖ» було неефективним. Після втрати Мендеша у колі та першого пропущеного французи відмовилися від амбітних спроб просувати м'яч центром та впали на фланги. А там - Лі, який потребує підтримки, та Барколя, котрий не потребує, але не у формі та пройшов Лаймера, мабуть, лише півтора рази за цілий матч. У «ПСЖ» не працювало майже нічого на м'ячі. Якби не закидання за спину Лаймера (він досі час від часу «просипає» такі, бо все-таки центральний хав, а не правий оборонець), серйозних моментів французи до перерви не мали б узагалі.

6. «Баварія» не розривала. Домінувала та впевнено вела гру, але завдала «тільки» 7 ударів за тайм. 2 з них - у першій же гольовій атаці, ще пару - здалеку. А ще удар Кейна з гострого кута був - небезпечно, але Шевальє ніяк не мав таке пропускати. Бачив думку, що «Баварія» могла забивати більше до перерви. Могла, але не мала. Ніхто у футболі не реалізує всі свої шанси. Конкретно «Баварія» у матчі не реалізувала жодного створеного з позиційного нападу. Зверніть увагу: 2 з 2 її голів прийшли з володіння «ПСЖ». В обох випадках повтор епізоду починається з того, як захисник французів стоїть з круглим у ногах. Позиційні та контратаки «Баварії» існують та круті, але «ПСЖ» такі мінімізував. Якби не пресинг, хто знає, чи забили б узагалі мюнхенці. І це не нарікання - лише спосіб вказати на той факт, що «ПСЖ» не те щоб узагалі не справлявся. Просто задача із зірочкою, тож проблем було не уникнути.

7. Енріке догрався з ротацією. Абзац про Маркіньйоса. Хто слідкує за «ПСЖ» у сезоні, той знає: тренер команди регулярно не випускає в основному складі своїх найкращих футболістів. Всі топи стабільно мають додаткові «вихідні». Чудове рішення на дистанції у сезон, бо тоді будуть свіжими навесні. Тобто це скоріше окупиться, аніж ні. Але хочеш займатися отаким восени - отримуй по шапці час від часу. Маркіньйос міг зіграти в основі у 12 матчах цього сезону (лише стільки, бо ще мав травму деякий час), а набрав лише 7. Тобто майже кожного другого разу основний захисник залишався поза складом. Ну й ось чого це вартувало: бразилець привіз другий м'яч. Просто не встиг віддати пас, втратив круглий та дозволив Діасу забити. Нетипова помилка для Маркіньйоса. Навряд припустився б такої, якби був у тонусі.

Ще одна причина помилки - те, що Маркіньйос усе життя грає у команді, яка домінує на м'ячі. Коли виступаєш за таку, то, мабуть, більше дивишся на розташування своїх футболістів під твій пас, аніж на суперників. Тому бразилець, це трохи смішно, перед втратою м'яча подивився у напрямку Діаса, прямо повернув голову у його бік - але не побачив. Бо він обирав варіанти для пасу та шукав партнера. Побачив, що віддати направо не варіант, та розвернувся в інший бік. Якби грав за слабший клуб, не дивився б по сторонах, а віддав би найпростішу передачу ближньому, наприклад. Але Маркіньйосу вже стільки років у Парижі… Тому подивився та не побачив Діаса: профдеформація. А вже потім забарився.

8. Символічно, як саме забивав Діас. Він ніколи не був головною зіркою, хоча йому вже 28. Не завжди ухвалював вдалі рішення на полі, але цінувався усіма за свої працю та бажання. Як забиває у ворота «ПСЖ»? У моментах, які команда не створювала для нього. Перший гол - добивання після атаки, яку мав завершувати Олісе. Причому добивання, яке стало результативним не через техніку, а виключно через силу удару: Діас «пробив» Маркіньйоса на лінії. Другий - після відбору колумбійцем м'яча біля чужих воріт після крутої роботи без круглого. Це забиті не героя, а трудяги, який викладається на 100% на полі.

9. Діас отримав червону через своє надмірне бажання. Він стрибав у підкат ззаду (знову з'явився десь за спиною гравця «ПСЖ», як монстри у горорах!) не з метою нашкодити, а бо весь у грі та хоче допомогти команді відібрати м'яч. До картки питань, мабуть, бути не може. Цей поєдинок - прямо-таки концентрований Діас. Якби не він, «Баварія» не забила б ті 2 голи, адже у першому епізоді ніхто б не добив, а другого просто б не було. Але якби не Діас, «Баварія» легко довела б після 2:0 матч до перемоги, як варіант - розгромної. Допоміг та нашкодив. І те, і інше - через надмірне бажання.

Дурна червона, але ми не можемо вимагати від Діаса не демонструвати своє бажання. Ця його риса приносить команді набагато більше користі, аніж проблем. Це помітно навіть за даним матчем. Якщо заборонити Діасу ухвалювати радикальні рішення та викладатися в епізодах на 110%, то він втратить свою родзинку та головну перевагу над конкурентами за статус найкращого лівого вінгера світу.

10. У «Баварії» б'ють не ті. В одному з сезонів серіалу «Тед Лассо» тренер команди пропонує тій грати у тотальний футбол, де на позиції форварда та захисника може опинитися будь-хто. Ну що ж, виявляється, Тед тоді копіював Компані. Перший свій удар у матчі Кейн завдав у доданий до першого тайму час з гострого кута. Зате до цього пробити встиг Павлович. Кімміх був на ударній позиції. Одного разу пропускав замість удару на лінії воротарського Станішич. І, з одного боку, це круто: забити справді мають шанси всі, тож суперник змушений оборонятися проти всього складу «Баварії», а не лише від Кейна, Діаса та Олісе. З іншого, саме Кейн, Діас та Олісе б'ють найкраще та єдині можуть своїми ударами гарантувати команді голи.

Кімміх погано використав свій шанс, бо не форвард. Станішич ухвалив невдале рішення, бо не нападник. І це проблема не лише цього матчу, але й більшості важких для «Баварії». Найпростіше: минулого сезону вона програла у ЛЧ 4 поєдинки за сезон, аж 3 з яких - тоді, коли перемогла за xG. Вилетіла, до речі, також через погану реалізацію. І вона й буде такою, якщо на ударних позиціях настільки часто опиняються не головні зірки атаки. Реалізовувати шанси так собі - норм для захисників та центральних хавів. Щоб вигравати за посередньої конвертації моментів, треба створювати набагато більше за суперника. І «Баварія» справді йде цим шляхом. Але от вчора, наприклад, невідомо, як би забивали, якби не Діас. Могло не спрацювати.

Компані ризикує у цьому плані. І керівництво у такому випадку повинно підтримувати його трансферами саме тих футболістів, котрі, окрім іншого, добре б'ють по воротах. Бо вони, захисники чи опорники, матимуть свої можливості, дуже ймовірно - навіть у великих матчах. І треба, аби їх реалізували, а не змарнували. Система Компані свідомо жертвує реалізацією заради кількості створених моментів, але досі у вирішальні секунди не вистачало саме конвертації шансів. Тому важливий Діас, який створить ще більше завдяки своїй активності. Тому так акцентував вище увагу на промаху Олісе, через який героями змушені ставати Павловичі та Станішичі. Цього разу двох реалізованих моментів також могло не вистачити.

11. Ноєр не мав мети тягнути час після перерви. Він не дурний, тож розумів: великого сенсу красти у суперника секунди на 46 хвилині нема. Скоріше шукав емоцію. Виходив на другий тайм із розумінням, що команда у меншості - отже, роботи буде чимало. Тому «зарядився» від незадоволених трибун, декілька разів поспіль задовго розігруючи м'яч. У підсумку отримав ранню жовту, але тоді його одразу зловила камера: він посміхався. Бо що та жовта? Трибуни покричали, дали шуму - він відчув, що на полі у справді великому матчі. Мабуть, не в останню чергу через це він провів хороший поєдинок та забрав усі «свої» м'ячі. Ману приємно бачити у великих матчах, бо саме за такими деталями у них розумієш: у свої 39 років він досі отримує задоволення від гри у футбол. Щодо Ноєра важко казати «нехай дасть дорогу молодим», бо «старий» куражиться й досі як у молодості і як багато молодих воротарів ніколи не покуражаться. Тому який сенс його міняти? Нехай грає той, хто більше хоче. Ноєр хоче сильно, це помітно.

12. Всі заміни Енріке - логічні та правильні. Коли травмувався Дембеле, Луїс випустив Лі, аби покращити якість володіння м'ячем. Коли побачив, що Барколя нема куди бігти та у того не складається з дриблінгом, то прибрав його з поля. Коли «Баварія» остаточно сіла оборонятися всім складом, випустив Рамуша: це мінус 1 під час володіння, зате адресат для передач у штрафному. Більш націлений на ворота Невеш замість Руїса - те, що треба, коли гра перетворилася на навалу. Ще Хвічу туди-сюди в залежності від інших замін рухали: то зліва, то у центрі нападу, то знову зліва. Енріке чудово розуміє сильні та слабкі сторони своїх футболістів, тому обирає на матч та під час матчу не найкращих, а тих, котрі дадуть команді щось потрібне у моменті/під суперника/за конкретного ігрового сценарію. Зразковий матч-менеджмент.

13. У Компані нема опцій. У «Баварії» за другий тайм 2 удари, у «ПСЖ» 86% володіння м'ячем після перерви: нащо за такого футболу Кейн? Не втече з м'ячем. От взагалі, абсолютно точно. Але грає аж 88 хвилин, бо альтернатива - взагалі не мати нападника/мати Джексона, який дасть менше на власній третині. Олісе ганяв із висунутим язиком ледь не до кінця. Бо на лаві - здебільшого слабкі футболісти. Ось ці Бішофи - це, звісно, добре проти всяких «Баєрів», але тут він виходить та отримує найгірших бал від Whoscored у складах обох команд після перерви. А ще на лаві був Карл. 2 воротарі. Буе та Геррейро, які можуть привезти. Компані сидів з єдиною заміною до 81 хвилини, бо не міг зробити жодної без суттєвої втрати якості. Якщо сезон для «Баварії» не складеться, то з шаленою імовірністю - через погану комплектацію складу.

14. Невеш у топ-матчах кращий за Вітінью. Другий більш цінний для «ПСЖ», бо саме він виграє для команди поєдинки проти середняків та аутсайдерів. Але коли справа доходить до топ-дуелей, то не сяє. Бо пасувати для загострення заважають, а у боротьбі Вітінья далекий від найкращих опорників світу. Невеш менш креативний та менш залучений до розіграшу, але вміє битися-боротися, а ще - своєчасно вриватися на ударні позиції. Не вперше забиває таким чином у топ-матчі, одразу згадка гри з «Сіті» (4:2) спливає у пам'яті. Тут, мабуть, більше про якості футболістів та їхню доречність у поєдинках різного статусу, але тим не менш: за такої різниці між Вітіньєю та Невешем у топ-матчах лише питання часу, коли головним у центрі поля «ПСЖ» вважати Жоау почне не тільки глядач, але й сам Енріке.

15. Лі грав би в основі майже будь-якої топ-команди світу. Як на мене, це логічна заміна для Сілви у «Манчестер Сіті»: також не про швидкість, а про вправну роботу з м'ячем та ведення гри. У якийсь момент Лі показував руками Руїсу, що той не туди відкривається. Запасний основному. Тут й Енріке можна похвалити, що у нього навіть футболісти з лави відчувають, що вони тут важливі, тож не бояться підказувати основним. Лі відчуває, причому настільки, що виходить з банки та стає, мабуть, найкращим гравцем матчу. У нього 3 удари та 7 пасів під удари (у тому числі гольовий), тобто з моменту виходу на поле пряма участь у 10 з 22, майже у 50%, спроб команди забити у ворота «Баварії». Раптом що, Лі лише 24, тож його топ-кар'єра тільки починається. Місце в основі «ПСЖ» зовсім близько.

16. Кімміх - форвард. Принаймні останні хвилини догравав ближче за всіх до воріт суперника, тож це повеселило. Насправді це була 5-4-0 з чимось на кшталт ромба з півзахисників, де верхній кут - саме німець. Чи догматик Компані? Так. Але всі сучасні догматики залишаються догматиками лише до того моменту, доки не з'являється потреба захистити переможний рахунок у меншості. Якщо така є - 5-4-0 без форварда. У такі моменти цінуєш Постекоглу, команда якого ну от точно навіть пішла б забивати третій за такого сценарію. Так, динозавр, але стиль та видовищність! Колись, до речі, його та Компані порівнювали та ставили між ним знак «=». Тепер уже точно не можна.

17. Страшне: це найбільша перемога «Баварії» із Компані. Досі з трофеїв у Німеччині у нього лише Бундесліга у сезон без боротьби за титул. У кубкових турнірах він без виграних матчів на вирішальних стадіях. А тут завалили чемпіона Європи. Тож так, найбільша та найвагоміша перемога у кар'єрі Венсана. Іронічно, що одержав він, любитель контролю та домінації, її за підсумками тайму, де його команда поступилася 2:19 за ударами. Жоден стендапер не пожартує настільки влучно та смішно, як це може зробити Футбол.

18. «ПСЖ» продовжує купатися у травмах. Вже вилітали всі центральні хави, майже всі нападники, тепер - знову Дембеле, а ще - ніби сталевий Хакімі. Лава дозволяє не провалюватися навіть з такими втратами та коли багато хто не у формі, але про які великі перемоги може йти мова, коли ти ніколи не можеш використати навіть просто близький до оптимального склад? З такою кількістю травм будь-який топ-клуб провалив би сезон. Згадайте, наприклад, минулорічний «Сіті». «ПСЖ» поки тримається, бо багатий та грає у Лізі 1, де може собі дозволити регулярно втрачати бали та не втрачати через це шанси на титул. Буде дивним дивом, якщо парижани з таким потоком пошкоджень хоча б до січня-лютого увійдуть у нормальний ритм та наберуть топ-форму. Минулого року «ПСЖ» довго виходив на пік з іншої причини. Тож цього, коли проблеми нові, може не вийти на нього взагалі.

19. Цінність таких матчів з турнірної точки зору - невелика. Головне для топ-клубів - опинитися у плейоф. Простіша сітка - це чудово, але ж і там тобі не дають жодних гарантій. «Ліверпуль», наприклад, минулого сезону посів першу позицію - і вилетів одразу, бо отримав «ПСЖ». Так, не пощастило, але це вказує на той факт, що вирішальної переваги від того, що вб'єшся та виграєш 8 з 8 поєдинків ЛЧ восени, ти не матимеш. Тому 3 очки - лише 3 очки. «ПСЖ» не вилетить через поразку «Баварії». Є шанс, що взагалі у топ-8 фінішує. «Баварія» не отримає простий шлях до фіналу, якщо переможе всіх. Тому теперішній формат ЛЧ до раундів навиліт - більше про можливість помірятися силами та довести щось комусь. Наприклад, учора Діас довів усім, що топ-футболіст, Лі - що готовий грати в основі топ-клубу, а Компані - що заради перемоги навіть, якщо доведеться, припаркує автобус.

У новому форматі осінні матчі ЛЧ стали важити менше. Але їх стало набагато цікавіше дивитися та обговорювати. Бо формат підсвітив, що у сучасному футболі важливий далеко не тільки результат. Ще - сюжети, історії, особистості, тенденції тощо. А головне - емоції. З ними в оновленої ЛЧ усе в повному порядку.