Усе на зеро? Ван Леувен навіщось піднімає планку очікувань від Кривбасу

Минулий сезон в українській Прем'єр-лізі «Кривбас» завершив на п'ятій позиції. Після цього у першій команді відбулося декілька масштабних змін. Насамперед, із посади головного тренера пішов Юрій Вернидуб, котрий провів у Кривому Розі трирічний цикл і загалом показав позитивні результати. Окрім цього, клуб вирішив заробити грошей на продажу деяких своїх виконавців, відпустивши за 750 тисяч євро в румунську «Університатю» Олександра Романчука, а за 650 тисяч євро в ЛНЗ Дениса Кузика. А ще з «Кривбасу» вільним агентом до казахстанського «Актобе» поїхав африканець Даніель Соса, котрий у 29 матчах УПЛ-2024/25 відзначився 9 результативними діями (3 голами та 6 асистами).

На зміну Вернидубу було запрошено нідерландського фахівця Патріка ван Леувена, який на двох останніх місцях роботи (у «Шахтарі» та «Металісті 1925»), швидше, розчарував, аніж виправдав очікування. А під нового головного тренера криворізький клуб оформив підписання аж дев'ятьох легіонерів, переважно з Латинської Америки, очікування від яких у вболівальницькому та журналістському середовищі були, відверто кажучи, невисокими.

Не дивно, що перед початком нового сезону в УПЛ мало хто прогнозував «Кривбасу» не те, що місце у топ-3, а навіть потрапляння до п'ятірки найкращих команд чемпіонату. Причини більш ніж об'єктивні: новий тренер, велика обойма нових футболістів, очевидне розбалансування колишньої команди, яку збирав під себе та награвав попередній наставник. З ходу видавати результат дано одиницям, і від Патріка ван Леувена, нехай його і хвалять за вміння знаходити спільну мову із молодими виконавцями, загалом ніяк не чекали на щось видатне.

Але «Кривбас» зумів здивувати. Мало того, що в команді з'явився новий очевидний лідер - венесуельський вінгер Глейкер Мендоса (забив 5 м'ячів і віддав 7 результативних передач у 11 стартових турах), - так ще й вся команда продемонструвала вміння не просто боротися, а й здобувати результати навіть там, де цього від неї особливо й не чекали. Програвши у першому турі «Колосу» з рахунком 1:2, згодом «Кривбас» видав три перемоги поспіль (над «Металістом 1925», «Зорею» та «Оболонню»), а після дев'ятого ігрового дня в чемпіонаті й взагалі очолив турнірну таблицю.

Вже тоді це виглядало як свого роду феномен, а підтвердити рівень амбіцій та турнірних претензій «Кривбасу» мав матч 10-го туру проти «Динамо» - команди, яка підходила до цієї зустрічі із п'ятиматчовою безвиграшною серією (якщо точніше, то нічийною) у пасиві. Цілком логічно, що від криворіжців чекали продовження серії з позитивних результатів, але трапилося фіаско - фінальний свисток арбітра зафіксував нищівну поразку із рахунком 0:4. Причому це був той випадок, коли результат на табло був абсолютно заслуженим, або як часто ще кажуть, по грі.

Відмінну можливість виправитися за невдачу проти «Динамо» команда ван Леувена отримала вже в 11-му турі, коли їй належало зіграти перед домашніми трибунами проти абсолютного дебютанта дивізіону - СК «Полтава». Але у цій грі максимумом, на який спромігся «Кривбас», виявилася здатність двічі відігратися та завершити поєдинок нічиєю 2:2.

Втрата очок з аутсайдером, вочевидь, дуже засмутила ван Леувена, амбіції якого на старті сезону швидко зросли. Нідерландський фахівець наголосив, що його підопічні могли і мали виривати перемогу, проте зіткнулися із проблемами з реалізацією. А ще ван Леувен видав цікавий спіч, який якось швидко загубився на просторах стрічки новин, хоча вартий уваги та глибшого аналізу. У наставника «Кривбасу» поцікавилися, багато чи мало, з точки зору досвідченого Патріка, криворіжці набрали очок (мова про 20 пунктів) у стартових 11 турах. На що ван Леувен заявив наступне: «Я думаю, що ми повинні були мати більше. Наприклад, у матчі проти «Полісся» недобрали свої бали. Але ми - молода команда, яка має злети та падіння».

Той факт, що ван Леувен не став задовольнятися тим, що має, а де-факто показав своїм футболістам, що прагнути потрібно якомога більшого, звичайно, заслуговує на похвалу, адже амбітність у спорті - це один з головних та очевидних кроків у великих перемогах і досягненнях. Але з іншого боку… Об'єктивність теж ніхто не скасовував. А вона у випадку із «Кривбасом» полягає в тому, що на старті поточного сезону криворіжці набрали навіть значно більше очок у турнірну таблицю УПЛ, аніж могли б на те розраховувати за грою.

Аби зрозуміти справедливість останньої тези, давайте заглянемо у таблицю, яку надають аналітики Wyscout, де є колонка під назвою Expected Points, або очікувані очки, які має набрати команда. Так от, у ній показник «Кривбасу» більш ніж скромний - лишень 12,9. Це, станом зараз, п'ятий з кінця показник у лізі, трохи кращий тільки, аніж у «Полтави» (8,2), «Епіцентру» (9,8), «Олександрії» (10) та «Вересу» (10,8).

За фактом, нагадаємо, «Кривбас» зумів набрати 20 очок. І різниця між реально набраними турнірними пунктами та очікуваними, у підопічних ван Леувена найбільша серед усіх у лізі зі знаком «плюс» (аж 7,1!). Простими словами, згідно із теорією, криворіжці награли на дві «зайві» перемоги та одну нічию в поєдинках, де могли б розраховувати виключно на поразки.

Давайте крокувати далі й подивимося на гостроту, яку футболісти «Кривбасу» створювали біля воріт суперників у одинадцяти зіграних поєдинках поточного сезону УПЛ, порівнявши її з аналогічними показниками в опонентів криворіжців. Це дозволить нам, знову ж таки чисто теоретично, зрозуміти, наскільки ван Леувен може скаржитися на те, що десь його команда недобрала очок.

Як бачимо, єдина за одинадцять матчів очевидна втрата очок у «Кривбасу» відбулася якраз в останньому, на даний момент, матчі проти «Полтави», де підопічні ван Леувена навіть теоретично награли на три повноцінні забиті м'ячі, але відправити у сітку воріт суперника змогли лишень два. Навпаки, у матчах проти «Металіста 1925», «Зорі», ЛНЗ та «Руху» криворіжці здобували перемоги або грали внічию (із черкащанами) при тому, що за очікуваними голами цілком могли б розраховувати на поразки. Іншими словами, якби там гольова реалізація, на яку в аспекті своєї команди скаржився після «Полтави» ван Леувен, суперників «Кривбасу» також не підвела б, то зараз у турнірній таблиці команда Патріка мала б на добрий десяток пунктів менше, і замість амбіцій у боротьбі за єврокубки ми цілком могли б вести мову про шанси на збереження прописки в еліті та потенційну необхідність звільнення нідерландського тренера.

Звичайно, футбол тим і прекрасний, що в ньому найчастіше статистичні та аналітичні розклади провалюються, а на чільне місце виходить елемент несподіванки, вміння терпіти і досягати свого. Але навіщо ж тоді публічно говорити про те, що твоя команда заслуговує на більше?

Такий досвідчений наставник, яким, безумовно, є Патрік ван Леувен, не може не розуміти, що подібними словами він лишень підвищує очікування від власної команди. Іншими словами, у ситуації, коли конкуренція за боротьбу в єврокубковій зоні дуже і дуже суттєва, коуч «Кривбасу» сам підкладає собі граблі, ставить усе на зерно, палить солому, яку інші б, навпаки, завбачливо підстелили.

Навіщо ван Леувен робить саме так і висловлюється у подібному ключі? Чи є це елементом якоїсь психологічної гри, яка має змотивувати його підопічних до стрімкого прогресу та розвитку? Чи Патрік просто хоче в якийсь момент «зістрибнути» з останньої сходинки вагону на перон, давши можливість поїзду далі їхати без нього (читай, отримати неустойку за дострокове звільнення)? Погодьтеся, кожна з цих версій по-своєму гарна й логічна, але щоб зрозуміти, яка є правильною (можливо, вона зовсім інша) потрібно тільки якомога уважніше придивитися до ігор і результатів «Кривбасу» в найближчих до зимової паузи турах.

Що ж, як мінімум, вміння привернути додаткову увагу до своєї команди Патріку ван Леувену точно не позичати…