Самсунспор сам не самує. Що треба знати про фанів суперника Динамо

Більш як 700-тисячне місто Самсун (в довоєнні часи його об'єднували побратимські стосунки з українським Донецьком) останнім часом переживає справжній футбольний бум, адже їхня команда, що донедавна зірок із неба не хапала (попри те, що Самсун є батьківщиною однієї з легенд турецького футболу Танжу Чолака), тепер зазіхає принаймні на входження до списку регулярних пошукачів високих місць у турецькій Суперлізі. Й, не ризикуючи помилитися, можна стверджувати, що нині «Самсунспор» має найбільшу армію вболівальників за всі часи свого існування (ще якихось 10 років тому середньосезонна домашня відвідуваність не перевищувала 5-тисячної позначки, а от у 2020-ті впевнено наближається до позначки в 20 000) та явно не перебуває на самоті на противагу ліричному герою поезії Миколи Вінграновського (той якраз «сам самує»). Однак, менше з тим, історія активної підтримки «Червоної блискавки» є доволі давньою.

Головна ультраc-спільнота «Самсунспора», відома як Şirinler - «Ширінлер» (у перекладі з турецької - «Cмурфіки»), була заснована в 1986 р. й дістала свою культову назву від популярного мультфільму. Власне, бельгійський художник П'єр Кюддіфор, або Пейо, який і є автором мультяшних смурфіків, був і залишається вельми шанованою людиною в колах активних уболівальників «Самсунспора». Й усесвітній день смурфа - 25 червня, себто день народження Пейо - Şirinler відзначають регулярно й на широку ногу. Серед батьків-засновників угруповання виокремлюють близько десятка чоловіків. Там є й Мурат Байрактар (у фанатських колах його звуть Айзеком), й Ахмет Герван на прізвисько Близнюк, і Шафак Темур із ніком Син. Şirinler є найактивнішою ультрас-групою, відомою своїм «легким маршем» - тисячами вболівальників, які йдуть ходою з фаєрами від проспекту Чифтлік до стадіону, забарвлюючи місто в червоний колір у дні домашніх матчів своїх улюбленців.

Відмітна риса «Смурфіків» - жодного пропущеного виїзного матчу. Надто гарячими були протистояння з «Трабзонспором». Самсунці багато в чому заздрили куди успішнішим на футбольних полях сусідам, однак у навколофутболі опонентам принаймні не поступалися.

Піонери фан-культури, Şirinler запустили перший фан-сайт «Самсунспора», випустили офіційні шарфи та флісовий одяг, а також керували онлайн-радіо. Вони розпалися в 1993 р., щоб утворити 1965 Genç Samsunsporlular Derneği, згодом реформувалися в Yeni Şirinler, що в перекладі означає «Нові смурфіки». Власне, цьому передували гарячі події під час домашнього матчу проти «Фенербахче». Можна констатувати, що саме двобій із «Фенербахче» в 2001 р. завдав найболючішого удару по вболівальниках «Самсунспора». На думку фанів «Червоної блискавки», стадіон був практично проданий «Фенербахче» тодішнім президентом клубу (обіймав посаду впродовж півтора року) інженером і політиком, мером міста впродовж кількох каденцій Юсуфом Зією Їлмазом (прикметно, що за його мерства в Самсуні запустили славнозвісний 16-кілометровий трамвайний маршрут). Це було зроблено, як підкреслювали вболівальники в офіційному зверненні, «ігноруючи роки наполегливої ​​праці, пошиваючи в дурні фанатів, принижуючи нас і недооцінюючи дух «Самсунспора». Того дня відбулися великі бійки та протести. В кривавих сутичках представники Şirinler зіткнулися з… членами ради директорів свого клубу. Й обидві сторони добряче змасакрували одне одного! Та змаґльовані клубні ватажки завдали удару у відповідь, але не кулаками. Наступного дня поліція затримала відомих очільників уболівальницького руху «Самсунспора», а також тих, кого зафіксували на камеру. Як наслідок, асоціацію було закрито, а відомих її діячів вивели з трибун.

Відродила рух уже під назвою Yeni Şirinler молодь. А очолив «Нових смурфіків» Мурат Баназлі. В 2011 р. вже їм загрожувала річна заборона на перебування на стадіоні за… ненормативну лексику, але, зрештою, вони повернулися вже через 42 дні. Хоча спершу опублікували пресреліз про саморозпуск. Тогочасні заголовки в спеціалізованих медіа: спершу - «Смурфи закрили двері», опісля - «Смурфи повертаються».

Ще одна особливість: Şirinler ніколи не мала певної географічної приналежності. Угруповання об'єднувало фанатів «Самсунспора» з різних районів Самсуна, включаючи Чифтлік, Атакум, Ільяскей, Хастанебаші, Беледіє Євлері та Ункапані.

Організовані в підгрупи Liseli (народжена в 2005 р.) та Üniversiteli (заснована в липні 2013 р.), Şirinler підтримують альянси з іншими турецькими ультрас, зокрема з прихильниками клубів «Анкарагюджю» та «Бурсаспор» (славнозвісна історична група Texas, ватажком якої упродовж не тривалого, але напрочуд яскравого часу був легендарний фанат Абдулкерім Байрактар), та активно залучають прихильників через соціальні мережі на сторінках Forza Şirinler та Ultras Şirinler.

Üniversiteli (ще вони називають себе скорочено Üni-Sam) так визначає свої цілі. Хлопці зокрема прагнуть забезпечити, щоб «Самсунспор» був не просто спортивним клубом, а й культурним надбанням, що передається майбутнім генераціям. Вони воліють бути національно визнаною та зразковою спільнотою фанатів, заохочуючи представництво «Самсунспора» у всіх університетах і кампусах Туреччини. Надати молодим людям можливість стати особистостями, які додають цінності як «Самсунспору», так і суспільству, в якому вони живуть, використовуючи об'єднувальну силу спорту. Серед найважливіших цілей асоціації є поширення свідомості «Самсунспора» та перетворення її на академічне мислення та «самсуністську» снагу в різних сферах. І скрізь хлопці з Üniversiteli підкреслюють, що їх рух є «інтелектуальним». А сусідою Üniversiteli на фан-трибуні є угруповання Şehzadeler, засноване в 2008 р. У багатьох акціях хлопці беруть участь спільно з Üni-Sam, не маючи якихось ідеологічних розбіжностей.

Славнозвісний уродженець Самсуна письменник Альберт Ісаак Безерідіс (прожив майже 100 років, народившись на початку ХХ ст. і відійшовши в засвіти на початку ХХІ ст.) був одним із піонерів жанру нуар і свого часу чи не найпровіднішим сценаристом Голлівуда. Одним із знакових фільмів, що був знятий за сценарієм Безерідіса, є «На небезпечній землі». Це - гостросюжетник із філософським нотками, коли детектив із мегаполісу опиняється в далекому застумі та переосмислює своє ставлення до життя. Назва кінокартини наче слугує характеристикою Самсуна футбольного для виїзних фанів (надто стамбульських), що суперничають із місцевими прибічниками «Червоної блискавки». Портове місто просто не може не мати активної фан-спільноти. Сьогодні динамівці в цьому переконаються. Та, сподіваюсь, що кияни не злякаються тиску галасливих трибун і, нарешті, потішать уболівальників достойною грою та прийнятним результатом в єврокубку.

Олексій РИЖКОВ