Вони замінили Україну. Марокко захлеснули протести проти витрат на ЧС-2030

На початку січня нинішнього року Міжнародна федерація футболу (ФІФА) офіційно назвала країн-господарок чемпіонатів світу 2030 та 2034 років. Зокрема, тоді стало остаточно зрозуміло, що за п'ять років турнір приймуть Іспанія, Португалія та Марокко із залученням до проведення стартових кількох матчів стадіонів, розташованих у Аргентині, Уругваї та Парагваї.

Завдяки цьому стало зрозуміло, що Україні проведення матчів фінальної частини ЧС-2030, як то кажуть, «не світить», хоча президент вітчизняної асоціації футболу Андрій Шевченко незадовго до остаточного вердикту ФІФА й намагався випромінювати оптимізм, заявляючи, що «надія вмирає останньою».

Утім, Марокко, якому вдалося фактично замінити, якщо не витіснити, Україну із фінальної заявки на право проведення ЧС-2030 разом з іспанцями та португальцями, виграш цих свого роду «перегонів» також не пішов на користь, що й доводять події останніх кількох днів…

Що сталося?

З кінця вересня в Марокко почалися масові протести із вимогою суттєво покращити функціонування державних служб та покласти край корупції. У перші три дні мітинги, які не отримували дозволів на їх проведення від влади та старанно нею придушувалися, мали переважно ненасильницький характер, відповідаючи принципу, на якому їх із самого початку й задумували організатори.

Проте 30 вересня у низці міст Марокко відбулися перші суттєві сутички мітингувальників із правоохоронцями. У наступні дні ситуація лише погіршувалася й призвела до того, що за офіційними даними в результаті бійок загинуло троє молодих людей, а ще близько сотні отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

Практично із першого дня протестів північноафриканською країною прокотилася хвиля арештів. Лише у столиці держави - Рабаті - за перші три дні було затримано понад 200 демонстрантів, і більшій половині з них вже були пред'явлені офіційні звинувачення для судових слухань.

Офіційна влада Марокко певний час воліла зберігати мовчання, проте ввечері 30 вересня уряд все ж таки вийшов з офіційною заявою, у якій наголошувалося, що він «вислухав та зрозумів соціальні вимоги», озвучені молодими демонстрантами. Також було відзначено, що влада готова «позитивно й відповідально» реагувати на заклики протестантів, хоча ті в цей день вже почали піднімати ставки та вимагати відставки прем'єр-міністра Азіза Аханнуша.

Відомо, що за організацією протестів стоїть молодіжний громадський рух GenZ 212, який зародився в інтернеті та ставить за мету виправити проблеми із соціальною несправедливістю, у яких, на їхню думку, наразі погруз Марокко.

Хто такі GenZ 212?

На даний момент невідомо, хто є ідеологами заснування GenZ 212, проте цей рух, як вважається, виник 18 вересня завдяки закликам до протестів у різних месенджерах, переважно Discord, який особливо популярний серед геймерів.

GenZ 212 позиціонує себе як «простір для обговорення питань, які хвилюють усіх громадян, таких як охорона здоров'я, освіта та боротьба із корупцією». Рух дотримується політики ненасильства, неодноразово наголошуючи на своєму мирному характері, і нещодавно вже встиг висловити «жаль» із приводу насильства, яке затьмарило останні протести.

Назва громадського руху має пряме відсилання до телефонного коду Марокко (+212) та покоління людей, які народилися між кінцем 1990-х та початком 2010-х років. Останнім часом у світі в центрі уваги опинилися саме представники покоління Z, які очолили протести проти корупції та за соціальну справедливість у різних країнах. Наприклад, у Південно-Східній Азії протести молоді призвели до падіння уряду в Непалі, після чого протестні настрої серед покоління Z перекинулися вже на молодих людей із Перу та Мадагаскару.

Прапор із манґи «One Piece», написаної японським письменником Ейтіро Одою наприкінці 1990-х років, став символом їхнього єднання та використовувався на протестах по всьому світу, включаючи Марокко. В основу цього твору закладено історію піратської банди, яка бореться із політичними утисками.

Експерти вважають, що владі Марокко дуже складно вести переговори із GenZ 212 та якось намагатися схилити групу до співпраці, оскільки вони просто не розуміють, з ким мають справу. Молодіжний рух, що виник у північноафриканській країні трохи більше двох тижнів тому, швидко розрісся у кількості учасників із 1 000 до 120 000 людей. Цей колектив, який, вочевидь, функціонує без очевидних лідерів, відрізняється своєю багатогранністю. Він діє децентралізовано, має низку майданчиків для обговорення, які розкидані по регіонах, та спілкується через соціальні мережі і сервіси миттєвих повідомлень.

Завдяки таким особливостям своєї структури GenZ 212 швидко залучає союзників як на національному, так і на міжнародному рівні, спираючись на транснаціональну систему соціальної справедливості, яка адаптується до різних місцевих умов.

Чого вимагають активісти GenZ 212?

«Свобода, гідність та соціальна справедливість», а також «люди хочуть падіння корупційного законодавства» - ось деякі з головних гасел громадського руху GenZ 212 у Марокко.

Група закликає до «реформ та розвитку в рамках марокканської держави і її інститутів» та просить владу «приділити пріоритетну увагу освіті, охороні здоров'я, зайнятості та боротьбі із корупцією», а також «гарантувати гідність громадян та справжню соціальну справедливість».

Політичні оглядачі практично сходяться на думці, що GenZ 212 зароджується у напруженій соціальній обстановці та у відповідь на роки нехтування державними послугами в країні, де соціальна нерівність є серйозною проблемою, що стосується насамперед молоді та жінок.

Марокканці у віці 15-30 років, що становлять приблизно чверть населення країни, описуються як «особливо вразлива категорія», яка страждає від повсюдного рівня безробіття, що сягає майже 50 відсотків у міських районах, водночас інфляція на основні товари сильно вдаряє по домогосподарствах.

Крім цього, великий гнів молоді викликала трагедія у галузі охорони здоров'я, що сталася на початку вересня, коли вісім вагітних жінок померли після кесаревого розтину у державній лікарні Агадіра. Це призвело до демонстрацій у кількох містах, на яких мітингувальники засуджували стан системи охорони здоров'я.

«Ми хочемо країну для всіх марокканців, країну для хворих, неписьменних, безробітних та бідних, а не майданчик для політиків із переповненими шлунками. Нам потрібні лідери, які служать народу, а не своїм власним інтересам», - написав GenZ 212 у Discord кілька днів тому.

До чого тут футбол та ЧС-2030?

Рішення влади Марокко прийняти у себе низку матчів фінальної частини чемпіонату світу з футболу 2030 року також не знайшло схвалення у представників GenZ 212. Багато демонстрантів активно критикують астрономічні інвестиції уряду в ремонт та будівництво футбольної інфраструктури, необхідної не тільки у 2030-му, а й на межі нинішнього та наступного років - для проведення Кубку африканських націй-2025.

Держава оголосила про намір вкласти близько 5 мільярдів доларів США в упорядкування футбольних стадіонів та іншої супутньої інфраструктури, необхідної для проведення та організації турнірів найвищого рівня, на кшталт КАН або ж ЧС.

У той же час у GenZ 212 вважають, що ці гроші було б раціональніше витратити на ремонт та обслуговування інших об'єктів - насамперед лікарень, шкіл та університетів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в Марокко на 10 тисяч осіб припадає менше восьми лікарів, що значно нижче за 25 рекомендованих.

«Здоров'я насамперед, нам не потрібен чемпіонат світу», - йдеться у ще одному гаслі демонстрантів.

В останні дні, оскільки протестувальники посилили тиск на уряд, до складу якого входить безліч бізнесменів, включаючи самого Аханнуша, представник GenZ 212 висловився в Discord про «ціле покоління, змучене роками очікування та охоплене розчаруванням».

«Ми майже повністю втратили довіру до урядів, які змінювали один одного», - йдеться в дописі. «Ця втрата невипадкова, а є результатом тривалого накопичення невиконаних обіцянок, які небезпечно послабили довіру до офіційних інститутів».

Цікаво, що на політичному рівні GenZ 212 не підтримує жодну із чинних сил у Марокко. Молодіжний рух також стверджує, що діє, виходячи із мотивів «любові до країни та короля».

«Ми не проти монархії та не проти Його Величності короля Мохаммеда VI», - йдеться у повідомленні, опублікованому в Discord.

У зв'язку із цим особливо цікаво, що ще в березні 2023 року саме король Марокко Мохаммед VI особисто оголосив про приєднання країни до спільної заявки Іспанії та Португалії для проведення фінальної частини ЧС-2030. Після того, як ФІФА затвердила проведення мундіалю в цих країнах, влада Марокко почала активно готуватися до турніру.

Зокрема, було розроблено державну програму зі знесення цілої низки житлових районів, через що понад три тисячі сімей залишилися без даху над головою й отримали компенсацію всього у 1300 євро кожна. Подібні дії проходили в рамках програми «Марокко-2030», створеної комітетом, відповідальним за організацію та контроль усіх робіт, запланованих до чемпіонату світу відповідно до «Плану модернізації» Королівства, ідеологом якого є Мохаммед VI.

На одній з нещодавніх прес-конференції мер Рабата Фатіма Ель-Мунді заявила, що усі фінансові угоди стосовно передачі прав на житло державі були укладені на добровільній основі, і всі колишні власники переселені в інші райони країни. Утім, фахівці Марокканської асоціації з прав людини заявили, що контракти були підписані переважно із неписьменними людьми і що експропріації почалися у грудні минулого року з погроз застосування правових санкцій, таких як судові процеси або тюремне ув'язнення, для тих, хто «добровільно» не прийме пропозицію влади.

Поки незрозуміло, коли вщухнуть протести та чого вдасться домогтися мітингувальникам, проте загалом подібні процеси однозначно кидають тінь на міжнародний імідж Марокко, влада якого останніми роками старанно намагалася створити образ сучасної та стабільної країни, котра реалізує масштабні будівельні проекти напередодні чемпіонату світу з футболу.

Зокрема, нещодавно у ЗМІ писали про бажання марокканського уряду побудувати в країні найбільший стадіон на планеті, який міг би претендувати на право проведення фіналу ЧС-2030. Однак тепер, коли з'явилися вимоги від прихильників GenZ 212, на «волосині» завис не лише проект будівництва цієї споруди, а й, можливо, саме проведення мундіалю у Марокко…