Без Фліка, але з Алонсо. Топ-15 найкращих тренерів поточного сезону

Трохи більше року тому ЗМІ повідомляли, що «Шахтар» дуже зацікавлений у тренері Фаріолі - колишньому помічнику Де Дзербі, який на той момент на високому рівні потренував лише у «Ніцці». Але талант було помітно одразу. Італієць їхати до України не забажав, а натомість вирушив до Нідерландів, де лише в останньому турі з «Аяксом» програв титул чемпіона «ПСВ». Цього сезону нова пригода - у «Порту». Поки вдала: 7 перемог із 7 у чемпіонаті, 2 з 2 у ЛЄ. І тільки 2 пропущених голи на відрізку сумарно. Далі - боротьба за перший для клуба за 4 роки титул. А трохи пізніше - як зараз здається, неминуче повернення у топ-ліги. Але вже не до «Ніцци», а на декілька сходинок вище - туди, де є ЛЧ. Шкода, що через війну «Шахтар» не зміг запросити до себе настільки крутого спеціаліста та втратив рік.

Фаріолі виконує чудову роботу, але все це - у Португалії , де рівень супротиву все-таки трохи нижчий. Сьогодні концентруємося виключно на п'ятірці найкращих чемпіонатів Європи, ба більше - тільки на наставниках колективів, які посідають місце у першій половині таблиці: вони найбільш успішні. Суб'єктивно говоримо про найкращі перформанси. Увага: оцінюємо виконану роботу саме у цьому сезоні, а не майстерність узагалі, тому, наприклад, Флік - ні (заклав фундамент ще минулого розіграшу, був серед найкращих тоді), Алонсо - так (будував з нуля). Хоча саме «Барселона» зараз сильніша. Щоб опинитися у топі, треба розв'язати важке завдання, вирішити проблему, вивести команду на новий рівень, стрибнути вище голови тощо.

15. Роберто Де Дзербі («Марсель»)

З одного боку, нещодавній віцечемпіон поза топ-2. З іншого: а хіба тут є провина тренера? Зірковий новачок Пайшао пропустив перші майже півтора місяця через пошкодження. Павар, Агерд та ще пара сильних футболістів прийшли буквально в останні дні ТВ. Це клуб не був готовий до сезону та підставив Де Дзербі. Після приїзду останніх новачків «Марсель» виграв 4 матчі з 5, єдина поразка - «Реалу» у Мадриді (1:2). Більшість перемог «Олімпіка» у сезоні - розгромні. А ще команда зупинила «ПСЖ» (1:0), який минулого сезону аж 30 турів поспіль не програвав, а цього вже здолав «Барселону» у Каталонії. «Марсель» змазав старт кампанії, але потім заграв у топ-футбол. Завдяки Роберто. Тому Де Дзербі тут. Але невисоко.

14. Діно Топмеллер («Айнтрахт»)

Упродовж минулого сезону втратив Мармуша, після - Екітіке. До січня перший був топ-1 у Б1 за ударами у контратаках, за сезон топ-1 за показником у чемпіонаті - вже другий. Для команди, яка грає вертикально, це були найважливіші футболісти. Й ось Діно залишився без них, а ще - без сильного воротаря, адже Трапп пішов, а Сантос був травмований у серпні. Основний опорник не був доступний у перших турах, основний лівий оборонець пропустив передсезонку. «Айнтрахт» повинен був почати сезон погано - а натомість виграв у більшості стартових матчів. У 6 тур Ла Ліги входить у топ-4 Бундесліги, його атака - найбільш результативна у країні після чемпіонської. Команда була на порозі кризи, а продовжила перемагати. Тому Діно тут.

13. Хабі Алонсо («Реал Мадрид»)

З Анчелотті «Реал» не мав гри в останній сезон. Перемагав тоді, коли у Мбаппе були хороші настрій і день - і той створював гольові можливості з нічого. Тепер мадридська команда - системна. Атакує не як вийде, а як запланував тренер. Ба більше: пресингує. До активної гри без м'яча залучений навіть Мбаппе. Титулований Анчелотті не зміг вмовити француза допомагати команді таким чином, а Алонсо - так. Хоча б це заслуговує на повагу. Зробив з Гюлера зірку, хоча той був запасним. Інтегрував Каррераса та Мастантуоно. Пережив немалий відрізок узагалі без Беллінгема. Досі не виграв лише одного разу. Але у дербі, ще й рахунок 2:5 - тому не можу поставити вище. Головну перевірку не пройшов. Від тренера «Реала» ми хочемо більшого.

12. Давіде Нікола («Кремонезе»)

Зізнаюся: я думав, цей колектив легко вилетить до Серії Б. Бо має, імовірно, найгірший склад. Я знав, що Нікола вміє рятувати слабких, але тут, як здавалося, отримав на руки геть погані карти. Але тільки здавалося. У перших 5 турах «Кремонезе» не програв жодного разу. Перемог також небагато, лише 2, але ще б вам новачок ліги без сильних футболістів вигравав у 50+% випадків! Поки команда йде у темпі, підтримуючи який набере майже 70 очок у чемпіонаті - рівень претендента на зону ЛЧ. Звісно, зберегти таку ходу не вдасться, але назбирати балів 40 та вижити - цілком. Початок - чудовий, а перемога над «Міланом» (2:1) - та сама вишенька на торті. Але поставити вище Ніколу не можу: за xPTS команда у зоні вильоту. Відчутно щастить.

11. Александер Блессін («Санкт-Паулі»)

Можу повторити буквально те саме, з чого починав попередній абзац. У прогнозі на сезон помістив що «Кремонезе», що «Санкт-Паулі» до зони вильоту. А у підсумку обидві у перших половинах таблиць своїх чемпіонатів. Але подвиг Блессіна - все-таки дещо більший. Команда не тільки набирає очки, але й грає у якісний футбол: володіє м'ячем більше 50% часу, завдає більше ударів/матч, аніж «Боруссія» Д, на чужій третині поля проводить більше хвилин, аніж «Лейпциг». Явний претендент на пониження зараз у балі від зони єврокубків. А ще «Санкт-Паулі» забив 3 голи у ворота команди з Дортмунда (3:3), котра не пропустила більше ані м'яча у 4 інших турах. Той випадок, коли тренер на своїх плечах тягне слабких футболістів.

10. Оле Вернер («Лейпциг»)

Варто просто згадати, у якому стані спеціаліст прийняв «Лейпциг». Він приходив у клуб, який вперше за роки не кваліфікувався до єврокубків. А потім втратив Шешко. І Сімонса. І Опенда. Тобто 3 з 3 найкращих своїх футболістів групи атаки. А напад - це буквально все, що було у РБ останні пів сезону щонайменше. Вернер повинен був опинитися у халепі. І навіть опинився: сходу програв «Баварії» 0:6 у Мюнхені. Тоді всі посміялися з «бичків», а Оле продовжив працювати. Зараз РБ у топ-3, одразу за «Баварією» та «Боруссією». Після тієї поразки чемпіону не те що не програвав більше у чемпіонаті - тільки перемагав. Причому у 3 з 4 випадків - без пропущених. Повинен був провалитися, але вистояв. Тому у топі, тому так високо.

9. Ігор Тудор («Ювентус»)

Щиро вважаю нинішній «Ювентус» унікальною командою. І справа навіть не у тому, що грає 2:2, 4:3 та 4:4. Усе через те, що нічого не контролює на полі у таких матчах. «Сіті» роками наполягав на контролі над територією, «Баварія» - на контролі над опонентом тощо. Бо так роблять всі найкращі клуби світу. Окрім одного, і зараз це туринський. «Ювентус» у великих матчах виживає. Його б'ють, а він дає здачі. Його атакують, а він відбивається. Коли бачить шанс, завдає удар у відповідь. Це навіть не стиль, а якась дуже дивна філософія. І вона працює: досі «Ювентус» у сезоні непереможний. Хоча вже зіграв з багатьма серйозними опонентами. Тудор створив щось виняткове, і дієве, абсолютно робоче.. Неідеальне, але я і не у топ-5 його розмістив.

8. Ніко Ковач («Боруссія» Д.)

Прийшов у другій половині минулого сезону рятувати середняка Бундесліги від ганьби. Врятував так, що той обіграв «Барселону» (3:1) та фінішував у топ-4. Це вже топ-перформанс. Але почався новий сезон - і стало ще краще. Дортмунд помилився у першому турі (3:3), але потім переміг в усіх матчах Бундесліги. І бог з ним з фактом перемог: він у кожному поєдинку зіграв на нуль! За 34 тури минулого сезону «Боруссія» зберегла ворота на замку 7 разів, а тут - 4 таких випадки за 5 поєдинків. Він вилікував головний недуг команди, яка завжди вміла атакувати та роками програвала через свій слабкий захист. Тепер оборона «Боруссії» - одна з найкращих у Німеччини. Тому взагалі не програє у сезоні. Це не випадковість, це тренер.

7. Андоні Іраола («Борнмут»)

Вище вже були Топмеллер та Вернер, які втратити найкращих футболістів та продовжили перемагати. Так от, схожий випадок - але більший масштаб та «смерть» старої лінії захисту, а не нападу. І взагалі-то це більш критично: саме для оборонців важливіша зіграність, саме їхні помилки та незлагоджена робота обходяться команді дорожче. Влітку «Борнмут» заробив на Керкезі, Гейсені та Забарному. А ще віддав назад орендованого воротаря Кепу. Тобто 4 з 5 найближчих до власних воріт футболістів пішли. Як взагалі перемагати у таких умовах? Іраола знайшов відповіді. У перших 7 турах «Борнмут» програв тільки чемпіону країни, а у 6 останніх матчах ліги пропустив сумарно лише 4 голи. Захист втратив найкращих та став сильнішим - вау. Браво, Іраола!

6. Едер Сарабія («Ельче»)

Останній тренер команди зі складом під впевнений виліт до нижчого дивізіону у нашій добірці. Чому ж саме цей так високо? Бо саме його колектив грає у найкращий футбол. Тільки «Реал» та «Барселона» виконують більше коротких передач/поєдинок у Ла Лізі, аніж «Ельче». За відсотком володіння та точністю пасів також тільки гранди кращі за нього. Команда рідше за всіх б'є з-за меж штрафного. Здавалося б, черговий тренер-безумець, який копіює Гвардіолу без гравців рівня легендарних команд іспанця. Скільки ми таких бачили! От той же Фарке, наприклад, так з «Норвічем» двічі в АПЛ провалювався. Але Сарабія не провалюється: жодної поразки не має «Ельче» у 7 перших турах чемпіонату. В усіх забив. Зараз перебуває у зоні ЛЧ. Не безумець.

5. Мікель Артета («Арсенал»)

Далі - тільки тренери команд, котрі претендують на позиції у ЛЧ щонайменше. От, наприклад, Артета керує колективом, котрий хоче виграти титул. Ба більше: фанати вже вимагають. «Арсенал» роками виступає добре, але не отримує нагороди у вигляді трофеїв. Що зробив Мікель, аби це змінити? Побудував найкращий захист у Європі. Можливо, найбільш надійний за останні років 5-6. «Арсенал» в АПЛ пропустив тільки 3 голи за 6 матчів, у кожному - максимум 1, всі - від клубів-учасників ЛЧ, з гри - тільки 1, від Голанда. «Каноніри» не провели жодного поганого поєдинку. Дихають «Ліверпулю» у спину в АПЛ, у ЛЧ поки тільки перемагають. І це у сезон, коли вже травмувалися Саліба, Сака та Едегор. Артета не дарма їсть свій хліб.

4. Марселіно («Вільярреал»)

Влітку втратив Баену. Що б ви розуміли, наскільки важливим був іспанець: минулого сезону він виконав 95 пасів під удари партнерів, а другий та третій найкращий за показником у команді - 83 сумарно. 28 разів виводив на ударні позиції дальніми пасами, всі інші партнери разом узяті - 35. До речі, ще й за ударами та голами увійшов до топ-3. Місцевий Мессі. Пішов, а ніхто не помітив: зараз «Вільярреал» у топ-3 Ла Ліги, вище тільки «Реал» та «Барселона». Забив в усіх матчах, окрім пари. Переграв «Атлетік», не поступився «Ювентусу». І це ж я ще не згадав, що найкращий бомбардир пропустив увесь старт сезону, а другий найкращій поїхав улітку. Марселіно мав та має причини програвати ледь не щотижня - але виграє. Бо адаптувався навіть до таких обставин.

3. Массіміліано Аллегрі («Мілан»)

Підібрав команду, яка минулого сезону навіть до єврокубків не змогла кваліфікуватися. Яка програла фінал КІ «Болоньї». Яка змінила протягом сезону двох тренерів з іменами, але так і не заграла у якісний футбол. Яка починала ігровий рік без Леау, свого найкращого футболіста, взагалі. Результат - перше місце у таблиці після 5 стартових турів. Ніхто не був успішнішим. В усіх матчах «Мілан» виглядав монолітно та впевнено. Якби не поразка не за грою «Кремонезе», мав би 100-відсотковий показник набраних очок. Є одні з найкращих оборонних показників у Європі. Є перемога над чинним чемпіоном Італії. Є інтегровані новачки та власний стиль. А хіба Макс міг зробити ще краще? Зразкова тренерська робота.

2. Олівер Гласнер («Кристал Пелас»)

За те, що обіграв непереможне в УПЛ «Динамо». Жартую. Минулого сезону його «Пелас» виграв Кубок Англії, але в АПЛ, на більшій виборці, фінішував тільки на 12 місці. Не грав у топ-футбол. У фіналі КА переміг у першу чергу за рахунок кращої реалізації. Влітку втратив Езе. Матета забув, як забивати. Сарр пропустив декілька матчів через травми. У найкращій лізі світу це повинно було означати серію поразок та провальний старт. Натомість «орли» - єдині досі непереможні в АПЛ. У 3 очках відставання від лідера. На серії з 19 поєдинків в усіх турнірах без поразок. З перемогою над чемпіоном у кишені. Ну і найбільш шокуюче: вони ще й у топ-футбол грають. За xPTS вони у топ-3 з мінімальним відставанням від лідера. Олівер топ-команду створив.

1. Паулу Фонсека («Ліон»)

Український слід у нашому топі. Минулий сезон був одним з найгірших у кар'єрі Фонсеки: спочатку був звільнений з «Мілана» через вередливих зірок, а потім отримав 9-місячну дискваліфікацію за атаку судді у Франції. Здавалося б, гірше нема куди. Але є: влітку «Ліон» понизили до Л2 та повернули назад. Все через борги. Тому клуб продав Шеркі та Мікаутадзе, попрощався із Ляказеттом. Повинен був остаточно впасти у турнірній таблиці та стати середняком… Але не став. Зараз «Ліон» разом із «ПСЖ» очолює таблицю Ліги 1. А ще має тільки 3 пропущених у 6 матчах, усі - у меншості проти «Ренна». У 5 інших поєдинках «Ліон» не дозволив забити у власні ворота ані голу. Він, можливо, ненадовго, але в гонці за титул. Попри всі проблеми.

Фонсека завжди був про атаку, а тепер має найкращу оборону у Франції. Адаптувався до обставин, став собі на горло. Все заради команди, яка опинилася у скрутному становищі. Тепер все добре. Навіть чудово. Завдяки Паулу, який не просто не втік з тонучого корабля - а модернізував його настільки, що тепер його бояться та, якби було можна, обходили б стороною навіть пірати. І це при тому, що на час баталій на воді його зачиняють у каюті.

Більше текстів автора текстів тут