Преференції для Ліги конференцій

Природньо, що коли в якомусь з єврокубків грає одразу два гранди українського футболу, то увага вітчизняного вболівальника мимохіть зсувається у бік того турніру. Так, ми вболіваємо за реали-баварії, дістаємо справжню естетичну насолоду від Ліги чемпіонів і багатогольових гостросюжетних спектаклів на кшталт «Ювентус» - «Боруссія» (Дортмунд), однак своя пазуха все ж таки, хай там як, а дещо ближча. Відтак і Ліга конференцій - у зоні особливої уваги.

Якщо кинути око на список учасників цьогосезонної Ліги конференцій, то звертаєш увагу на те, що турніру бракує титулованих клубів. Що казати, якщо головний фаворит змагу (й за вартістю складу, й на думку букмекерів, та й за поточною формою - поки що жодної поразки в англійській прем'єр-лізі) - «Крістал Пелас» - назагал має закороткий список титулів-звитяг. «Орли» висунулися до списку пошукачів місця в Лізі чемпіонів в англійській прем'єр-лізі буквально ось-ось, допіру. Й пересічний зарубіжний (та й англійський) уболівальник ще вповні не відчув цієї нової реальності. Однак це аж ніяк не применшує актуальної снаги лондонського клубу.

Перед стартом першого розіграшу Ліги конференцій у сезоні-2021/22 сумарна кількість виграних учасниками турніру (починаючи з групового етапу) єврокубків становила 12. До цього числа можна приплюсувати ще одиничку - звитягу «Феєнорда» в Міжконтинентальному кубку. Сезоном по тому цей показник був приблизно на такому самому рівні - 13 єврокубків на всіх. Натомість у сезоні-2023/24 список титулованців у Лізі конференцій сягнув максимуму: 19 єврокубків + 2 Міжконтинентальні кубки на всіх. У цьому контексті відзначу, що це було уможливлене через виліт команд із Ліги Європи до Ліги конференцій. Як результат, турнір прикрасив своєю участю легендарний «Аякс» (хоча про його тодішню форму й можна сперечатися). Торік, коли після загального (якщо хочете, швейцарського, за аналогією з шахами) етапу з іншого єврокубка до Ліги конференцій уже ніхто не опускався, сумарна цифра завойованих учасниками турніру єврокубків до старту основного етапу впала до 9-ти. Навіть якщо приплюсувати сюди одиничку у вигляді перемоги «Челсі» в клубному чемпіонаті світу 2021 р. (ще без аналогічного тріумфу в 2025 р.), то показник ледь сягнув десятка. Цього сезону - й поготів: учасники загального етапу сумарно мають лише 8 завойованих єврокубків. Про порівняння з цьогорічною Лігою чемпіонів казати смішно, адже лише, скажімо, в тріо «Баварія», «Барселона», «Ліверпуль» сумарний єврозвитяжний доробок із приплюсованими до нього міжконтинентальними тріумфами ледь не дотягує до пів сотні. Прикметно, що найтитулованішим за звитягами в Європі клубом Ліги конференцій є київське «Динамо»: назагал 3 перемоги в Кубку кубків і Суперкубку УЄФА. А в послужному списку дуету українських грандів рівно половина (4) єврокубків від загальної кількості (8) євротрофеїв у колекціях учасників нинішньої Ліги конференцій. Власне, тріумфами в Європі, крім «Динамо» й «Шахтаря», ще можуть похизуватися «Абердин», «Фіорентина» та братиславський «Слован».

Та факт титулованості наших полпредів у Лізі конференцій, безперечно, аж ніяк не привід зараховувати їх до фаворитів турніру. Логістична проблема, що стала наслідком агресії росії в Україні, не сприяє вчасному відновленню після євровояжів. Відтак іноземні клуби мають перевагу над нашими ще до старту загального етапу. Меншій увазі фігурантів українського класико до третього за значущістю єврокубка, вочевидь, сприятиме й гострота боротьби у внутрішньому чемпіонаті. «Шахтар» після невдалого попереднього сезону сповнений рішучості повернути статус-кво. Власне, Арда Туран і сказав, щойно заступивши на посаду головного тренера помаранчево-чорних, що відтепер «Динамо», мовляв, «ніколи не стане чемпіоном». Після стартового відрізку чемпіонату гірники стали одноосібними лідерами вперше за 14 місяців, наче накресливши пріоритет. «Динамо» минулого сезону явно віддало перевагу чемпіонській меті й здобуттю третьої зірочки, зчаста виставляючи на єврокубкові матчі не найсильніший склад і надто не рвучи там жили. Може, кияни несвідомо, проти бажання показали й шлях для «Шахтаря» в нинішньому сезоні, хтозна. Та й втручання третьої сили в розбірки українських грандів виключати не варто, хай хто б ховався за цим визначенням. Як сказав перед стартом нинішнього чемпіонату України один із ветеранів нашого футболу: «Третя сила обов'язково буде, от лише спрогнозувати, хто саме буде нею, складнувато». У будь-якому разі чемпіонство дає змогу принаймні поборотися за чималецький фінансовий куш, що його обіцяє потрапляння до загального етапу Ліги чемпіонів, тоді як навіть високе просування сходинками Ліги конференцій подібного фінансового процвітання аж ніяк не гарантує.

Хай там як, а для чималої частини нашого вболівальницького люду саме змагання в Європі слугують тим лакмусовим папірцем, який визначає снагу того чи іншого нашого клубу. Слушним чи хибним є такий підхід - інше питання (для чистоти експерименту наші клуби мають бути принаймні в рівних логістичних умовах зі своїми суперниками, а це поки що є недосяжним), однак за фактом саме так. Утім, хай як шпетять наш чемпіонат на всі заставки, змагаючись у ступенях зневажливості (мовляв, чемпіонат водокачки, колгоспний турнір і т. ін.), однак уже на старті ми побачили чимало яскравих багатогольових феєрій, зокрема й у матчах за участю когось із дуету фаворитів. І це ще гранди не мали такої нагромадженої втоми, яка так чи інак спостерігатиметься в них ближче до кінця осені. Й хоча питання руба - чемпіонат чи Ліга конференцій - перед ними все ж таки не стоятиме, та мені здається, що навіть проти волі підсвідоме жадання чемпіонства може піти на супереки з ілюзорною метою в Лізі конференцій. Хоча можу й помилятися. У будь-якому разі увага-преференція українських фанів загальному етапу Ліги конференцій забезпечена, а відвертий футбольний сюрпляс (мовляв, той, хто вилетить раніше з Ліги конференцій, матиме перевагу в національному чемпіонаті, адже збереже більше сил), створений командами самохіть, малоймовірний. У чемпіонаті ж сюрпляс, якщо такий буде (а на старті поточного турніру спостерігався), то стане наслідком вже суто футбольних чинників, а не далекоглядних планів.

Та все ж таки єврокубок є єврокубок, і принаймні не дати наплювати собі в кашу наші клуби мають. Най щастить вам в Європі, кияни та гірники!

Олексій РИЖКОВ