Любов до спорту. Фігуристи Пінчук та Погорєлов – у відборі, хоча є травма

Українські фігуристи Марія Пінчук та Микита Погорєлов повернули собі статус першого номера збірної в танцях на льоду та отримали право поборотися за олімпійську ліцензію на Олімпійські ігри 2026, що відбудуться в лютому в Мілані.

Минулого сезону Марія та Микита програли конкуренцію за лідерство іншому дуетові - Зої Ларсон та Андрію Капрану. Тож Пінчук і Погорєлов представляли Україну на чемпіонаті Європи, а американсько-український тандем - на світовій першості.

Утім, на початку нового сезону ролі змінилися. Марія та Микита обіграли колег по збірній на челенджері Lombardia Trophy, обійшовши їх на понад вісім балів, і тим самим забезпечили собі участь в олімпійському кваліфікаційному турнірі в Пекіні, що проходитиме з 19 до 21 вересня.

Це досягнення підкорилося фігуристам попри травму Пінчук. На початку вересня, під час тренування в Шеффілді, де дует мав відкрити свій сезон на Bolero Cup, партнерка пошкодила коліно, і їм довелося знятися зі змагань. Після цього, розповіли спортсмени, зібрати програми та вийти на лід у Берґамо всього через два тижні стало великим викликом.

Марія Пінчук: «Це компресійний перелом та розтягнена зв'язка. Доволі серйозна травма. Трошки вона збила темп підготовки. Але я вдячна нашій команді й фізіотерапевту, який одразу запропонував усі можливі варіанти, щоб мати змогу виступити на Lombardia Trophy. Довелося сильно зменшити навантаження й кількість тренувань та ретельно слідкувати за тим, коли посилюється біль. Фіксувати коліно, робити ультразвукову терапію, магнітотерапію. Щоб травма не погіршилася, оскільки зараз дуже важливі змагання, і немає часу на відновлення».

Про повноцінну реабілітацію фігуристка думатиме вже після кваліфікації на Олімпіаду. Тоді в українців буде тритижнева перерва перед наступним стартом - Mezzaluna Cup в Італії. Зараз же увесь фокус - на Пекіні, де на них чекає останній шанс зачепитися за олімпійську квоту. Для цього необхідно буде ввійти до четвірки найкращих у танцях на льоду.

Марія Пінчук: «На нас лежить велика відповідальність. Представляти Україну на відборі на Олімпійські ігри - дуже важлива подія в житті. Просто хочеться зробити те, на що ми спроможні, та отримати від цього задоволення.

Микита Погорєлов: «Це мотивує, але не засліплює. Боротимемося до кінця й сподіваємося, що з коліном буде все гаразд.»

Упродовж міжсезоння, за словами Пінчук і Погорєлова, фігуристи приділили чималу увагу вдосконаленню навичок катання й роботі над ментальним станом. Як і минулого сезону, їхні тренування проходили в італійській Еньї в команді Маттео Дзанні.

Микита Погорєлов: «Ми багато працювали над психологічним фактором, щоб винести те, що можемо робити на тренуваннях, на велику арену».

Марія зазначила, що одним із завдань було зробити їхнє катання дорослішим: щоб воно було спокійним, а не по-дитячому різким. Як пояснює Микита, дует прагнув додати професіоналізму та свободи, широти й сумісного ритму в катанні.

Визначну роль у цьому процесі мала постановка нових програм, що, за враженнями фігуристів, була сповнена емоційних відкриттів. Для ритмічного танцю під музику 90-х - головну тему олімпійського сезону - українці обрали три треки: Queen Of The Night Вітні Гʼюстон, Jusagroove гурту Chic та Strike It Up від Black Box.

Марія Пінчук: «Ми довго обирали музику. Було безліч варіантів. П'ять разів починали ставити під різні композиції й потім прийшли до цього з елементами вакінгу. Вийшло щось таке танцювальне, енергійне.

Микита Погорєлов: «Спочатку понабирали музику, яка на льоду звучала або занадто концептуально, або надто темно, або не дуже чисте було звучання. А оскільки одними з основних критеріїв були вечірка й залучення глядача, ми дійшли до цього варіанту.

У довільному танці дует цього сезону виступає під саундтрек до фільму Феррарі. І ця програма вже стала улюбленою в карʼєрі Марії Пінчук.

Марія Пінчук: «З великим теплом згадую етап постановки. Я насолоджувалася кожним тренуванням». Ідея такого поєднання виникла в тренера Маттео Дзанні.

Микита Погорєлов: «Я спочатку не сприйняв це серйозно. А ми вийшли на лід, зробили пару рухів і зрозуміли, що це воно. Історія компанії й самого Енцо Феррарі - це боротьба зі складнощами. Завжди рух нагору нелінійний. Це падіння й підйоми. Але все одно ми не здаємося та йдемо далі. Це й вкладалося в програму: боротьба через любов до спорту. В Енцо Феррарі це про Формулу-1, у нас - про фігурне катання».