Арне СЛОТ: «Один гравець занадто подумав про атаку»

Головний тренер «Ліверпуля» Арне Слот прокоментував поразку команди від «Крістал Пелас» (1:2) у матчі 6-го туру АПЛ.

Про оцінку результату та гри…

Розчаровуючий перший тайм і розчаровуючий кінець гри. Знову, вкотре, віддамо належне «Крістал Пелас», адже це не вперше ми їм поступаємося: один раз це був матч за Суперкубок, тоді по пенальті, а всього ми грали вже чотири рази, відколи я тут. Ми виграли один, вони один, ще двічі була нічия, але пенальті вони виграли. Це показує, наскільки важко їх перемогти - і не лише нам, а будь-якій команді ліги. Це й було видно сьогодні.

Вони цілком заслуговували вести два чи три голи після першого тайму - створили три-чотири дуже хороші моменти, і нам пощастило, що Аліссон виручив. У другому таймі наша гра була значно кращою. Ми створювали моменти, що тут трапляється нечасто, навіть коли «Пелас» грає у виїзних матчах. Створили чимало. Але забили запізно, і часу лишалося мало. А пропустити знову зі стандарту - це таке ж розчарування, як і перший тайм.

Чи намагалися «червоні» виграти при 1:1…

У нас було багато атакувальних гравців на полі в той момент, але, відверто кажучи, у компенсований час небагато що сталося. До того ж ми пропустили вже в компенсовані хвилини до компенсованого часу, і це було справедливо - вони зробили заміну, тож додали ще пів хвилини. Не знаю точно, коли саме ми пропустили, але думаю, це було десь між 96:00 та 96:30. Тут можемо винити лише себе за те, як ми оборонялися. Один із наших гравців вирішив побігти у контратаку, хоча сенсу не було - час майже вийшов, треба було тільки оборонятися. Можливо, ми були надто налаштовані на атаку. Не ми всі, а один гравець у той момент, і це призвело до вирішального гола та поразки.

Про два пропущені голи зі стандартів і чи це тривожить…

Ні. Проти «Ньюкасла» ми теж пропустили два зі стандартів - і це були єдині моменти суперника в тому матчі. Сьогодні ж було більше: окрім двох стандартів, вони створювали моменти з гри, після переходів. Тобто проблем було значно більше, ніж лише захист стандартів. Добре, що в інших моментах нас рятував Аліссон.

У «Пелас» кілька сильних сторін: стандарти - одна з них, контратаки та закидання за спину - друга й третя. І з усіх цих ситуацій вони створили чимало. Ми теж створили багато - що рідко в матчах проти них, - але якщо дивитися на перший тайм, вони повністю заслужили перемогу. У другому таймі ми виглядали краще. Але якщо одна команда сьогодні й заслуговувала виграти, то це «Пелас».

Про гру Александера Ісака і його 84 хвилини на полі…

Це було пов'язано з низьким темпом матчу. Коли суперник грає низьким блоком, десять гравців біля свого штрафного, воротар витрачає час перед довгим ударом - інтенсивності в грі майже немає. У відкритішому матчі, де обидві команди пресингують високо й активно будують атаки, нападнику доводиться багато бігати, і тоді він навряд чи провів би 84 хвилини.

Але сьогодні темп був низький, лише з епізодичними контратаками суперника. У таких умовах «дев'ятка» не так активно задіяна. Він був близький до гола. Повівся чесно - залишився на ногах, хоч його трохи смикнули за футболку, через що він був розбалансований у момент удару. Цього виявилося достатньо, щоб збити його з ритму. Але він все ближче підходив до голу, хоча так і не забив. Загалом - непогана гра.

Про вихід Коді Гакпо на початку другого тайму…

У першому таймі ми хотіли перевантажити центр із Флоріаном Вірцем - тому Коді не грав зі старту. Але коли ти поступаєшся 0:1 і потрібен гол, краще мати ширину на обох флангах - тому ми випустили Коді. Потім додавали ще атакувальних гравців, які можуть забити, йшли на ризик, бо вже програвали. І ми зрівняли рахунок - можливо, не зовсім заслужено. Але якщо брати лише другий тайм і наші моменти - ми були ближчими й ближчими до гола. Вірц мав дуже хороший шанс, Ісак теж. Саме для цього ми випустили Коді - бо те, як ми грали в першому таймі, було зовсім не тим, чого я очікував.