Луїс Енріке зламує футбол за допомогою… регбі

«Вже деякий час я спостерігаю за тренерами з регбі, які аналізують матчі із зовсім іншого погляду. Мені до вподоби можливість домогтися такого поліпшення. Я хотів стежити за 1-м таймом із трибун, і це чудово. Це щось особливе. Я можу все контролювати», - розповідав тренер в нещодавніх інтерв'ю.

Зустрічі з «Лансом» у Лізі 1 і проти «Аталанти» в Лізі чемпіонів іспанський фахівець дивився саме з верхніх трибун. Точніше, перші 45 хвилин. Енріке через рацію доносив вказівки асистентам, а ті вже переказували їх футболістам. У регбі ця практика використовується вже дуже давно. На багатьох суто регбійних стадіонах для тренерів обладнано спеціальні кабіни саме на верхніх трибунах.

Із сусіднього спорту Луїс взяв не лише це, а й багато іншого. Зокрема, ще наприкінці минулого сезону для багатьох став дивним трюк з ударом м'яча в аут із центра поля. Це давало змогу ПСЖ відразу переходити на чужу половину поля та вже здійснювати пресинг там. Цей тактичний прийом також із регбі. Він не дає противнику можливості розвинути свою атаку, створювати тиск, мінімізує ризик у разі втраті м'яча та змушує суперника виносити м'яч просто якнайдалі. Саме на це розраховують парижани. Вони з допомогою пресингу від перших секунд зачиняють візаві біля їх воріт, та якщо опонент не втрачає м'яч, то змушений, зазвичай, віддавати пас на голкіпера, який просто вибиває його якнайдалі в розрахунку, що хтось із нападників за нього зачепиться. За такого розвитку подій імовірність того, що «шкіряний» знову опиниться в ПСЖ - дуже велика.

Навіть трансфери чемпіона Франції - це не просто підсилення та розширення можливостей ротації складу. Під час підписання нових гравців використовується ще одна регбійна метрика - «відігравання метрів». У регбі це - ключовий аспект, від якого залежить успішність атакувальних дій. Енріке також її застосовує. Якщо ми поглянемо на атакувальних футболістів (Кварацхелію, Дембеле, Дуе чи Барколя), то кожен із них під час отримання м'яча здебільшого йде в обіграш або намагається просунути його вперед. Тобто відіграє метри. Це стосується і центральних півзахисників. Невеш, Вітінья, Руїс, навіть якщо отримують м'яч спиною до воріт, не прагнуть відразу повернути його назад, а намагаються розвернутися або просунутися вперед через пас чи обіграш.

Щось нове ми побачили від наставника ПСЖ й у програній зустрічі з «Марселем». Майже ніхто не вважав можливим поєднання Пачо, Маркіньйоса та Забарного на полі відразу. А Енріке взяв і зіграв за схемою 3-5-2, де більшою мірою саме український захисник виконував роль останнього оборонця. В регбі є така позиція «фулбек», тобто останній захисник, який підчищає на останньому рубежі. Забарний проти «Марселя» грав саме ліберо та мав запобігати провалам в обороні, страхуючи Пачо або Маркіньйоса. Це давало змогу бразильцю підійматися вище й бути додатковим футболістом у центрі поля під час розіграшу м'яча. Навіть коли еквадорця замінили, функції Іллі не змінилися. Хоча й по разу Обамеянг і Грінвуд виривалися з-під опіки, до голів це не призвело, отже, зі своїм завданням Забарний впорався, враховуючи те, що майже не ходив у атаку.

Третій принцип, запозичений із регбі, вже функціонує давно, але в ПСЖ він виявляється дуже яскраво. Цей принцип - «усі вміють захищатися - всі вміють атакувати». Для цього існують спеціальні тренувальні вправи, одна з яких виглядає так. Тренер ділить усіх гравців без огляду на їх позиції на дві команди, даючи кожній своє завдання. Команда «1» атакує, команда «2» захищається. В певний момент тренер зупиняє гру та вкидає додатковий м'яч команді «2», щоб вони могли втекти в швидку контратаку. Отже, команда «1» навчається швидко переходити до оборонної формації навіть під час атак, а команда «2» тренує вміння швидко організовувати контрнаступ.

Тому зовсім не дивно, що парижани грають без номінального центрфорварда, а на вістрі атаки опиняються Мендеш, Хакімі чи Маркіньйос. Їх місця в захисті займають Дембеле, Кварацхелія або Барколя.

Можливо, саме тому Луїс Енріке - найкращий тренер року, а ПСЖ - найсильніша європейська команда. Проте інтуїція підказує, що на цьому іспанець зупинятися не збирається, та ноу-хау від його підопічних цього сезону ми ще точно побачимо.

Ігор ЯВКІН