Жозе МОУРІНЬО: «Знав, що повернуся до Португалії, але думав це буде збірна»

Головний тренер «Бенфіки» Жозе Моуріньо прокоментував розгромну перемогу своєї команди у матчі шостого туру чемпіонату Португалії.

Про матч

Ми грали значно краще, більше рухали м'яч, знаходили рішення, створювали глибину, кілька разів перевертали гру й домінували. У другому таймі матч був фактично вирішений, і, звичайно, він мені сподобався набагато більше, - сказав він.

Я сказав їм, що як футболісти великого клубу, вони мають насолоджуватися тиском, насолоджуватися відповідальністю. Спочатку мені не вдалося повністю донести це послання, але в другому таймі я домігся, щоб вони мали високий рівень упевненості, могли грати та закрити гру. За рахунку 3:0 матч був завершений. Сьогодні потрібно було неодмінно виграти, - підкреслив він.

Що змінилося

Останнє, чого я хочу, - це самому аналізувати перед вами, що ми змінили. Але, якщо дивитися прагматично: у минулій грі ми зіграли внічию та втратили два очки, а сьогодні треба було виграти - і ми це зробили. З ментальної точки зору, що також відобразилося у грі, я бачив чоловіків, які грають у футбол. У першому таймі команда дуже хотіла перемогти, вже були моменти, які мені сподобалися, але водночас це була нервова команда, що часто втрачала м'яч і потребувала часу, щоб стабілізуватися. Вони забили, а в другому таймі мені залишалося тільки «звільнити хлопців», сказати, що ми маємо вийти й закрити матч, грати з переможною установкою, не дозволяти «Авешу» повернутися в гру. І вони прийняли цю впевненість. Потім у другому таймі якість і рівень упевненості були дуже високими. Команда зіграла справді добре. Навіть після 2:0 я сказав їм: якщо суперник у складному моменті, ми маємо цим скористатися, не дозволити їм відновитися. Так і вийшло: 2:0, 3:0 - гра закінчена. Найважливіше - це 3 очки. А тепер маємо два дні, не щоб багато працювати, а щоб відновитися, підправити кілька деталей і готуватися до ще одного складного матчу.

Про повернення у Бенфіку

Я не надто про це думав. Я казав, що не приїхав святкувати свою кар'єру. Але навіть до стадіону відчуваєш, що означає бути фанатом «Бенфіки», а коли заходиш - ще більше. І визнаю, що після матчу я подумав: 25 років пролетіли, але вони не змінили мою природу, мою пристрасть, мою манеру жити. Не змінили абсолютно нічого.

Про віру в команду

Так. Але всі тренери різні, кожен думає по-своєму. У мене було мало часу, тому я хотів дати стабільність насамперед тим, хто грав постійно. При цьому були речі, які мені справді сподобалися, бо «Бенфіку» я добре аналізував. Двічі грав проти неї за короткий час, дивився багато матчів, аналізував власні ігри проти неї. Тому деякі моменти я не чіпав зовсім. Наприклад, стандартні у захисті. У мене не було часу тренувати, тож я вирішив довіритися тому, що було зроблено добре раніше. Вчора ми працювали півтори години, і я вдячний гравцям за професіоналізм, за пристрасть до клубу й те, як вони прийняли мене. Якби ми програли - це була б катастрофа в плані очок. Перемога не є чимось феноменальним, але це найкраще, що ми могли зробити. Після важкої психологічної поразки потрібно було виграти. Але, як я сказав після гри: добре, але нічого надзвичайного. Тому поспішайте, завтра зранку тренування.

Про Лігу чемпіонів

Я завжди думав, що повернуся до Португалії, але вважав, що це буде збірна. Та вийшло раніше, і я не зміг прийняти ту пропозицію. Я вірив, що це станеться одного дня. Але трапилося інакше - «Бенфіка», гігантський клуб. І я казав це ще тоді, коли грав проти «Бенфіки» з «Фенербахче»: це справді гігант. Я належу до всіх трьох турнірів: Ліги чемпіонів, Ліги Європи і Ліги конференцій. Але добре повернутися сюди. Хоча потрібно відкласти емоції. Ми втратили три очки в грі, де не мали права їх втратити [проти «Карабаха»], тепер доведеться компенсувати в іншому місці. Мені байдуже, що пишуть: хороше чи погане. Я такий, і це полегшує життя журналістам.

Про різні тайми з AVS

Це більше дні відновлення, але й на низькій інтенсивності можна додавати ідеї. Ми пресингували трохи інакше, розташовувалися з м'ячем трохи по-іншому. У першому таймі поспішали, занадто різко змінювали фланги, шукали глибину. А у другому зіграли краще позиційно. І, як я вже казав: щасливі футболісти грають краще, ніж ті, хто під тиском і сумний. Гравці заслуговують похвали. Вони справді хотіли цього. І не для мене, а для себе. Це дружна група, дуже молода, але тепла, майже братство. Томаш із Антоніу, Антоніу з Рего, Рего з Велозу - це справді виглядає як братерство. Прекрасна група, якій я спробую допомогти своїм досвідом. Принаймні сьогодні я допоміг їм повернутися з виїзду з іншою усмішкою, ніж тією, з якою вони їхали».

Про гру із Порту

Я прийшов у «Бенфіку» не для того, щоб дратувати «Порту». Я прийшов, щоб насолодитися можливістю знову тренувати на високому рівні, у великому клубі, з амбіціями перемагати. Це вся причина. Я поважаю «Порту», це важлива частина моєї історії, як і я - частина історії «Порту». На «Драгау» мене точно не будуть вітати - це нормально. Але це лише спорт: 90