Три спортивні захоплення Александра Стубба

Президент Фінляндії Александр Стубб на своїй посаді послідовно обстоює інтереси Фінляндії та вільного світу та є чи не найбільшим несимпатиком кремлівських злочинців у країнах ЄС. Кавалер українського ордена Ярослава Мудрого, Стубб неоднораз відвідував нашу країну, надаючи Україні всіляку підтримку в скрутні воєнні часи. Водночас лідер Фінляндії - людина, яка давно й міцно товаришує зі спортом, маючи різновекторні, але у будь-якому разі палкі спортивні захоплення.

Хокей: президент - син хокейного лева

Зараз би ми сказали: «Куди у Фінляндії без хокею!». Справді, на батьківщині чинних олімпійських чемпіонів (вибороли цей титул у запеклому протистоянні з росіянами якраз напередодні повномасштабного російського вторгнення в Україну й зворушливо зазначили: «Україна - для тебе!»), здається, хокеєм дихає все. Проте в гімназичні роки Александра все було дещо інакше. Так, хокей у цій північній країні був доволі популярним видом спорту, однак національна команда станом на 1970-ті рр. не могла похизуватися титулованістю. Інтерес Стубба до найшвидшої гри в світі багато в чому був сформований батьком.

Йоран Стубб (нині йому - 90) працював у клубі ХІФК, стояв біля витоків хокейного буму в Суомі (офіційною датою його початку вважають 1965 р. - час відкриття першого льодового палацу в цій країні, крім того, о тій добі на теренах Фінляндії інтенсивно розвивалося виробництво хокейного інвентаря, в цій царині ця країна напрочуд швидко стала світовим лідером), очолював Фінський хокейний союз, а з 1983 р. - європейський офіс Центрального скаутського бюро НХЛ. Чотири десятки років відпрацював на НХЛ у Старому світі, вийшовши у відставку лише 2 роки тому у 88-річному віці! Прикметно, що Йоран був відповідальним за проведення у Фінляндії чемпіонату світу-82, а на тому турнірі з еліти (тоді найсильніший дивізіон світового хокею складався лише з 8-ми команд) сенсаційно вилетіла збірна США. Не кажіть про це, будь ласка, Дональду Трампу. В 1991 р. Фінський музей хокею присвоїв Йорану Стуббу звання фінського хокейного лева з номером 82 (рік організованого ним чемпіонату світу на батьківщині). Зазначу, що Йоран народився в містечку Кякісалмі, яке, за результатами радянсько-фінської війни, відійшло до СРСР і невдовзі після укладання мирної угоди дістало назву Пріозерськ. А щойно почалися бойові дії, родина Стуббів виїхала до Гельсінкі…

Яблуко від яблуні?.. Так, змалечку Александр грав у хокей, що, власне, й не дивно з таким батьком. Том Гуллітті, знаний американський журналіст сайту НХЛ стверджує: «Стубб має хокей у своїй крові». Фінський (має російське походження, але народився та виріс у Фінляндії) капітан «Флоріди Пантерз» Александр Барков зазначає щодо президента Фінляндії: «Він полюбляє хокей більше за все!». Перебільшення? Може, й так, але на якесь макове зерня. В Твіттері лідера Фінляндії є фотографія 1982 р., де він репрезентує юнацьку команду Гельсінкі а турнірі в москві. «Контрабандою провіз у потязі 2 пляшки російської водки всупереч рекомендаціям мого батька», - згадував роки по тому президент країни. «Горілкою» російську водку назвати не можу, тим паче, що Стубб вжив саме слово «vodka».

Гольф: з думками про спортивну кар'єру

Власне, гольф увійшов у життя майбутнього президента десь із 12-річного віку. Що старшим він ставав, то більше уваги приділяв цьому напряму діяльності. Й домігся певних успіхів, адже вступив до Фурманського університету (престижний навчальний заклад, заснований ще в 1826 р.), що в місті Грінвілл, штат Південна Кароліна, саме за спортивною стипендією. У вільний від навчання час, до речі, підробляв серед іншого й хокейним тренером. Власне, саме в студентські роки він увійшов до складу національної збірної Фінляндії з гольфу. Проте той час - пізні 1980-ті - був настільки цікавим щодо тектонічних змін у світовій політиці, що Стубб, зваживши всі «за» та «проти», вирішив усе ж таки піти політичною стежкою (в університеті вивчав саме політологію), а не спортивною. Щоправда, вже в наші часи Стубб іронічно зазначив, що бути наприкінці 1980-х у збірній Фінляндії з гольфу - це щось на кшталт того, як бути в складі англійської збірної з хокею. Та менше з тим… Тим паче, що звідтоді змінилися, як зазначив Стубб, обидва. Йдеться й про нього самого, й про британську хокейну збірну. Й у нашочасся неабияка майстерність у гольфі допомагає Стуббу вибудовувати комунікацію з екстравагантним (це, коли м'яко) чинним президентом США. Відтак саме очільник Фінляндії став неформальним європейським лідером щодо комунікацій із господарем Білого дому.

Тріатлон: майстровитий інкогніто

Ще в 2008 р. майбутній президент дістав рекомендацію свого фізіотерапевта щодо занять тріатлоном, щоб урізноманітнити свої тренування. Торік Стубб виборов золото на змаганнях із тріатлону в Лахті у віковій категорії 55-59 років із загальним часом 4:35.50. Змагання містили плавання на 1,9 км, їзду на велосипеді на 90 км і біг на 21,1 км.

Цьогоріч президент Фінляндії під псевдонімом AS й стартовим номером 127 узяв участь у змаганнях із тріатлону (традиційний фінський тріатлонний вікенд) в невеличкому 5-тисячному містечку Йоройнен у Північній Савонії, що в Східній Фінляндії неподалік кордону з Мордором. Стубб проплив 500 м, проїхав 20 км на велосипеді й пробіг 5 км. Результат - 1:04:19 - дав йому змогу посісти 2-ге місце в одній із категорій. Цікаво, чи в якій-небудь менш демократичній країні припустилися би такої політичної короткозорості - не 1-го місця для лідера? Прикметно, що переможниця жіночої категорії Міра Лескінен показала результат, кращий за всіх чоловіків. І якщо б підсумки підбивали не за категоріями, а загалом, то Стубб опинився б на 3-му місці.

Попри інкогніто, чутки щодо участі голови держави в представницькому змагу сновигали невеличким містечком упродовж того дня туди-сюди, адже справжні ініціали виявилися не надто вдалою конспірацією. Ну, й власне, ведучий церемонії нагородження вже оголошував 2-го призера саме як Александра Стубба (під оплески глядачів), а не як якогось AS.

***

Хоч офіційно, так би мовити, Стубб був помічений змагальником у трьох видах спорту, перелік його спортивних захоплень на цьому аж ніяк не вичерпується. Зокрема, на матчі нещодавнього баскетбольного чемпіонату Європи між збірними Фінляндії та Литви він сидів на трибунах поряд із президентом Литви Ґітанасом Науседою. А рік тому разом зі своєю дружиною Сюзанною був сфотографований на трибунах (зокрема, на змаганнях із бадмінтону) під час Паризької олімпіади. Одне слово, очільник Фінляндії аж ніяк не чужа для спорту людина й цілком може посперечатися за звання найспортивнішого президента в Європі (тих, хто, ледве пересуваючись на ковзанах, закидає шайбу за шайбою в клоунських матчах колишніх хокейних зірок і пихатого, та водночас лякливого чиновництва, прохання не пропонувати для виборювання першості в цій номінації). А спортивний гарт у нелегкій справі керування державою в сучасному світі - добрий супутник.

Олексій РИЖКОВ