Схилимо голови. Тіла Солдата, фаната Динамо не вдалося забрати

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната київського «Динамо» Олексія Рубцова, котрий загинув у боях за Україну рівно три роки тому, 18 вересня 2022-го. Хлопцеві було 40 років.

Життєвий шлях

Народився Олексій Рубцов 31 травня 1982 року в Києві. Його батько облаштовував військові летовища, тому сім'я переїхала на Чукотку. Однак згодом родина повернулася в Україну. Після закінчення школи Олексій отримав дві спеціальності: військову та юридичну у військовому інституті імені Тараса Шевченка. Потім хлопець служив у «Десні», звідти звільнився у званні старшого лейтенанта. Після цього працював у банку, де був директором юридичного департаменту.

Слід у навколофутболі

Рубцов - активний фанат футбольного клубу «Динамо» (Київ), представляв колектив «Трудові Резерви».

На початку 2014-го Олексій допомагав друзям військовим, котрі вели боротьбу з москалями на сході України. У березні 2015-го року Рубцов долучився до батальйону «Азов». Того ж року вперше дістав поранення.

Родина

У тому ж 2014 році Олексій познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Ірина займалася власною справою - швейним бізнесом, разом із подругою ходила в госпіталі, шила одяг для поранених. А невдовзі народився син Мирослав і дружині потрібна була допомога. Та й сам Олексій хотів бачити, як росте син.

«Якби у нас не народився син і я не сказала, що не збираюсь ростити його одна, він би так і служив далі», - каже жінка. І Олексій повернувся до родини, за що пізніше дякував дружині. Він був поруч з коханою, з новонародженим сином. Поки Ірина була в декреті, чоловік узяв на себе обов'язки директора швейного підприємства.

Невеличке підприємство відшивало трикотажні худі, футболки та інший одяг. Олексій був відповідальним за все: зустрічався з клієнтами, стежив за замовленнями.

Через три роки після народження сина в родині з'явилася донечка Поліна.

Напередодні Дня Збройних сил України 2021 року Олексій разом зі знайомими волонтерами запустив лінійку одягу, яка так і називалася - ЗСУ («Залізна Сила України»). Усі гроші за продані речі пішли на допомогу бійцям.

Бойовий досвід

Після початку повномасштабного вторгнення на початку березня Рубцов вивіз рідних за кордон, а сам пішов в армію, солдатом у складі 49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ» імені Олега Куцина. Олексій, який мав позивний Солдат, воював у Стоянці, Бучі, Ірпені. Після звільнення Київщини його підрозділ передислокувався на Харківщину, в Ізюм. Після повернення з-під Ізюма Рубцов оформився в 72-у окрему механізовану бригаду імені Чорних Запорожців, де служив командиром взводу розвідки.

Загибель

14 вересня 2022-го Олексій написав коханій, що їде на бойове завдання на Бахмутський напрямок. 18 вересня 2022-го Олексієві Рубцову разом із побратимами не вдалося втримати позицію через нестачу боєприпасів. Тіло воїна не змогли забрати, воно залишилося недалеко від нині окупованого Зайцевого. Дружина воїна вірить, що їй це вдасться після деокупації селища, в якому загинув чоловік.

На вшанування пам'яті Олексія Рубцова у Вишгороді на Київщині створили графіті, а в Холодному Яру на Черкащині на «Меморіалі козакам-добровольцям» було відкрито погруддя воїна.

Торік фронтмен гурту «Сокира Перуна», а нині військовослужбовець Арсеній Білодуб присвятив Олексієві пісню, одну з найкращих музичних композицій цієї війни.