Схилимо голови. Бойовий медик, фанат Ниви загинув від кулі снайпера

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує фаната вінницької «Ниви» Валентина Присіча, який під час повномасштабної війни був бойовим медиком 95 ДШБ, а загинув рівно три роки тому, 17 вересня 2022-го, назавжди залишившись 28-річним.

Життєвий шлях

Народився Валентин Присіч 11 серпня 1994 року на мікрорайоні Хутір Шевченка у Вінниці. Він був однією дитиною в сім'ї. Хлопець закінчив загальноосвітню школу № 30 у рідному місті. З дитинства Валентин був допитливою та кмітливою дитиною, у школі захоплювався історією, географією, зарубіжною літературою, українською та іноземними мовами. Саме тому в 2012 році вступив у Львівський національний університет імені Івана Франка на німецьку філологію, в 2014 та 2015 роках проходив практику в Німеччині. В 2013 році юнак паралельно почав навчання на заочній формі в ЛНУ імені Франка на факультеті журналістики. Весь цей час, у 2011-2022-му Присіч проживав, навчався та працював у Львові. Валентин він діяльність у торгівлі з німецькомовними країнами, проходив курси ІТ, прагнув стати бізнес-аналітиком. На дозвіллі хлопець був шанувальником рок-музики, відвідував українські та закордонні рок-фестивалі.

Слід у довколафутболі

З дитинства Валентин захоплювався футболом, грав за аматорські команди, а заодно зі шкільних років був фанатом вінницької «Ниви». У квітні 2008-го був заснований колектив «Greenadiers», до якого невдовзі прийшов Присіч, в якого у фанатському середовищі було прізвисько Валєт. Попри юний вік Валентин часто їздив на виїзди, а на домашніх матчах тримав прапор та допомагав відносити атрибутику.

Друзі з фанатського сектора згадують одну з пригод на виїзді в Бородянку на Київщині в серпні 2008-го, де в той же день грали столичний ЦСКА та ще одна «Нива» - тернопільська. Після гри вінницька команда запросила фанатів до себе в автобус на зворотньому шляху. Та згодом на автобус напали фанати з Києва і Тернополя, розбивши його.

Бойовий досвід

З перших днів повномасштабного вторгнення Валентин був волонтером, а також брав участь у гакерських атаках на ворожі сайти та допомагав у зборах коштів та організації військових передач для 80 десантно-штурмової бригади. На початку травня 2022-го хлопець сам пішов до військкомату та записався в ряди добровольців. Далі проходив навчання на бойового медика в 205 Навчальному центрі тактичної медицини.

15 травня 2022 року Присіч склав присягу на вірність українському народу, а вже у червні за особистим проханням записався до 95 десантно-штурмової бригади, де зайняв посаду бойового медика.

Валєт брав участь в операціях поблизу Довгенького, в Ізюмській контроперації, операції зі звільнення Лиману. Під артилерійськими та мінометними обстрілами, під кулями та танками, він не боявся рятувати життя своїм побратимам.

Загибель

17 вересня 2022 року близько сьомої ранку Валентин востаннє вийшов на зв'язок із рідними та друзями. Близько 10 ранку під час операції з деокупації Лиманського району на Донеччині Валєт разом зі ще двома побратимами потрапив у засідку. Надаючи під обстрілами допомогу побратимам Валентин Присіч був убитий ворожим снайпером.

У воїна залишилися батьки.

Вшанування

Чин похорону з військовими почестями відбувся 25 вересня 2022 року у Вінниці в храмі Покрови пресвятої Богородиці. Похований Валентин Присіч на цвинтарі в селищі Пирогово поруч з Вінницею.

Посмертно Валентин був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

Цьогоріч у рідному для воїна мікрорайоні Хутір Шевченка з'явилося Валентинове поле - футбольний майданчик зі штучним покриттям. Стадіончик побудували батьки хлопця за отримані після загибелі сина кошти.