Гіркий посмак срібла. Олександрія завалила початок сезону

Минулий сезон приніс неймовірну радість уболівальникам «Олександрії». Ця команда вперше в історії розіграшів вітчизняних чемпіонатів піднялася надзвичайно високо - аж на друге місце, потіснивши на «бронзову» позицію інертний та аморфний «Шахтар» Маріно Пушича. Проте влітку у лавах «жовто-чорних» почалися кардинальні зміни, що давали одразу ж зрозуміти - новий сезон не буде для «Олександрії» таким яскравим та райдужним. По-перше, цю команду вже сприймають інакше як уболівальники, так і суперники. По-друге, влітку пост головного тренера «Олександрії» залишив Руслан Ротань - людина, якій більшість експертів та фанатів приписують усі успіхи «жовто-чорних» минулого сезону.

На місце Ротаня боси «Олександрії» ризикнули запросити 33-річного Кирила Нестеренка - молодого фахівця без досвіду самостійної роботи. Відгуки про цього наставника в інтернеті можна знайти діаметрально протилежні за своїм змістом. Хтось розхвалює Нестеренка, відзначаючи його сучасні підходи до справи та глибокий фокус на аналітичній складовій, проте є й критики, які відзначають, що багаторічний екс-асистент болгарина Ніколая Костова нічого суттєвого у тренерському ремеслі не показав, аби так одразу кликати його працювати зі срібним призером УПЛ.

Слідом за Ротанем «Олександрію» залишила й низка ключових у минулого сезоні для цієї команди футболістів: голкіпер Єрмаков, центрбек Шабанов, фулбеки Мартинюк та Кравченко, опорник Калюжний, вінгер Безерра, центрфорвард Філіппов. По суті, ці футболісти становили кістяк колишньої «Олександрії», яку виплекав Ротань. Але, давайте будемо об'єктивними, Нестеренко не міг не розуміти, куди та на які умови він приходить, а тому робити знижку подібного характеру для молодого наставника навряд чи варто.

«Олександрія», вочевидь, мала трансформуватися та змінюватися. Новий тренер розпочав із запрошення до клубу шістьох відверто маловідомих на вітчизняних теренах легіонерів, до яких зовсім нещодавно на правах оренди приєдналися два молоді українські захисники з «Шахтаря» - Микола Огарков та Антон Дрозд.

Будівництво де-факто нової команди має на увазі під собою вельми не такий швидкий, як хотілося б, процес налагодження взаємодії та зв'язків між футболістами, пошук оптимальних варіантів на кожну позицію на полі, а також моделювання різних тактичних підходів, застосування яких буде доречним протягом усього сезону - у тій чи іншій ситуації.

Тренувальні збори під керівництвом Нестеренка «Олександрія» розпочала оптимістично - із розгрому першолігового «Інгульця» (5:1). Щоправда, цій перемозі не варто було надавати занадто великого значення, оскільки «козаки» перебували явно у розібраних кондиціях на момент зустрічі зі срібним призером УПЛ. А далі… «Олександрія» видала 4-матчову серію без перемог у спарингах, де в суперниках мала аж ніяк не грандів європейського футболу й навіть не команди, які представляють топові ліги Європи.

Найгірше, що у цих чотирьох зустрічах «жовто-чорні» забили лишень два м'ячі, пропустивши у власні ворота аж п'ять. Але на результати мало хто дивився, оскільки на зборах вони зовсім не є першочерговими. Та й на полі команда Нестеренка фрагментарно демонструвала достатньо цікавий футбол, даючи надію, що із початком офіційних матчів глядачі стануть свідками «цілісної картинки» найвищої якості.

На жаль, цього не сталося. Початок офіційного сезону ознаменувався для «Олександрії» повним провалом, ставши свого роду гірким посмаком срібного сезону…

Спочатку «Олександрія» абсолютно безнадійно програла сербському «Партизану» у другому раунді кваліфікації Ліги конференцій (0:2, 0:4). Так, у першому поєдинку українська команда загалом виглядала цікавішою за суперника та мала кілька гарних гольових можливостей, але… Забивали в тому матчі лише номінальні гості. А якщо так, то й розхвалювати підопічних Нестеренка можна лишень у тому випадку, якщо в цьому є пряма зацікавленість. Об'єктивність же підходу змушує констатувати одне - свої моменти потрібно реалізовувати, після чого можна претендувати і на похвалу, не інакше…

У Сербії «жовто-чорні» взагалі провалилися, заслуживши на серйозну критику. Той матч вже із 10-тої хвилини «Олександрія» проводила у меншості, а закінчувала його й зовсім удев'ятьох. Хто б і що б не казав на адресу арбітрів та їх трактування епізодів, проте два вилучення за матч - це вже не «дзвіночок», а справжній «гучний дзвін» для тренерського штабу, не звернути увагу на який, здавалося, просто неможливо…

Як з'ясувалося, тільки здавалося. Вже у грі першого туру УПЛ із абсолютним дебютантом турніру «Кудрівкою» в «Олександрії» знову сталося два вилучення. Цього разу з поля було вигнано тих, від кого подібного вболівальники чекали найменшою мірою - хавбека Ковальця та захисника Кампуша. Обох згодом клуб із дисциплінарних мотивів перевів у дубль, чим фактично визнав наявність великої проблеми всередині колективу. Очевидно, що вилучення Ковальця та Кампуша, що опосередковано підтверджує подальше відсторонення обох від тренувань із першою командою, стали наслідком якихось, якщо так можна висловитися, позаштатних ситуацій у клубі. Іншими словами, футболісти виявили своє невдоволення, але у такій формі, яка поставила під сумнів їхній рівень професіоналізму.

«Кудрівці» команда Нестеренка сенсаційно програла (1:3), після чого завалила й наступні два матчі УПЛ, завершивши їх поразками від «Оболоні» (0:1) та «Металіста 1925» (1:4). Після фіаско від харків'ян коуч «жовто-чорних» вийшов у ЗМІ із меседжем про те, що його команда все ще потребує підсилення: «Ми чекаємо на підсилення. Ще є гравці, які мають приїхати та підсилити команду. Їх вже небагато. Наступний крок - награти цих футболістів, аби було порозуміння. Його поки що у нас немає».

Відверто кажучи, нинішня заявка «Олександрії» не виглядає такою вже безнадійною, якою є поточна позиція «жовто-чорних» у турнірній таблиці - беззастережне останнє місце. Так, низка сильних виконавців пішла, однак у колективі все одно залишилися досвідчені та якісні гравці, довкола яких можна та треба будувати команду - Шевченко, Кампуш, Мишньов, Козак, Булеца, Ковалець, Цара… Інше питання: а чи всі ці футболісти продовжують бачити себе в «Олександрії»? І чи кожен з них знайшов порозуміння із Нестеренком?

Найгірше те, що в останніх матчах «Олександрія», схоже, замість поступового прогресу та демонстрації зіграності, навпаки, виглядає дедалі гірше. Судіть самі: у матчах проти «Оболоні» та «Металіста 1925» підопічні Нестеренка завдали по воротах суперників строго по одному удару у площину воріт за 90 хвилин в кожному з поєдинків. У першій зустрічі проти «Партизана» ударів у площину було 7, у другому - вже 6, а проти «Кудрівки» - лишень 5… Регрес, як то кажуть, помітний неозброєним оком, адже увесь цей час тренерський штаб Нестеренка продовжував роботу та мав робити усе, аби його вимоги ставали для футболістів все більш й більш зрозумілими, а разом із тим - конвертувалися у покращення результатів на полі…

Одразу згадується, що Руслан Ротань також аж ніяк не із перших же днів зумів дати результат в «Олександрії». До прикладу, першу перемогу в УПЛ під керівництвом Ротаня «жовто-чорні» здобули лишень у п'ятому за рахунком матчі, проте до цього, заради справедливості, теж не програвали, відбиваючи нічийки із «Металістом 1925» (3:3), «Дніпром-1» (2:2), «Минаєм» (1:1) та «Металістом» (0:0).

Тоді Ротаня нещадно критикували, а деякі «гарячі голови» закликали керівництво клубу навіть відправити Руслана у відставку. На щастя, боси «жовто-чорних» виявилися вкрай розважливими, й зуміли вберегти команду від поспішних рішень.

Зараз в аспекті Нестеренка поки що немає масових закликів до керівництва «Олександрії» щодо звільнення фахівця, старт із яким команда відверто провалила, але… Давайте все-таки розуміти, що й безмежний кредит довіри цьому наставнику навряд чи варто надавати. Справа в тому, що із самого початку Ротань не мав чи то можливості, чи то умов, аби запрошувати легіонерів, а за Нестеренка таких до клубу приїхало вже чимало і, вочевидь, на них варто чекати іще та іще…

Та й взагалі, після срібла минулого сезону «Олександрія» не має права дозволяти собі відкочуватися настільки глибоко у турнірній таблиці, аби вести мову про збереження прописки або навіть середину «пелотону». Інакше весь попередній прогрес просто буде перекреслений та нівельований, так і не давши історичної можливості «жовто-чорним» зробити крок до клубів, із якими варто рахуватися у кожному сезоні УПЛ без виключення, а не «від випадку до випадку».

Викладені вище тези - це відмінний елемент тиску та водночас мотивації для тренерського штабу Нестеренка. Молодий фахівець має усвідомлювати, що він не має часу до кінця сезону, аби спробувати хоч якось привести «Олександрію» до того стану, в якому цю команду вже звикли бачити вболівальники. По суті, найкращим дедлайном для Нестеренка будуть найближчі три тури УПЛ, у яких «жовто-чорним» належить зіграти проти «Шахтаря», ЛНЗ та «Динамо». Якщо до цього «Олександрія» примудрялася програвати новачкам та аутсайдерам минулого сезону, то набрані очки проти грандів та амбітного проекту із Черкас однозначно допоможуть Нестеренку підняти власний імідж та хоча б на певний час припинити розмови в стилі: «А ось із Ротанем було краще».

Що ж, сміливо дерзайте, пане Кириле, допоможіть нарешті фанатам вашої команди позбавитися цього гіркого посмаку минулосезонного срібла…