«Бачимо лише верхівку айсбергу». Ексгравець Динамо – про виліт киян з ЛЧ

Україна уперше за 20 років не буде представлений в основному етапі Ліги чемпіонів після вильоту київського «Динамо» в третьому раунді кваліфікації.

«Біло-сині» не змогли нав'язати конкуренцію чинному чемпіону Кіпру - «Пафосу», який переміг український клуб всуху (3:0).

Дві поразки київського «Динамо» в Лізі чемпіонів викликали хвилю обурення серед уболівальників, які чекали на кращий виступ команди.

Після вильоту з Ліги чемпіонів «Динамо» продовжить боротьбу в четвертому раунді Ліги Європи, де матиме шанс реабілітуватися в дуелі з «Маккабі» Тель-Авів.

Колишній футболіст київського «Динамо» та «Іллічівця» Андрій Оберемко ексклюзивно поспілкувався зі Sport.ua про виліт киян з Ліги чемпіонів, помилки в матчі з «Пафосом», очікування фанатів та наступного суперника.

- Коли після жеребкування дізналися про «Пафос» - чекали складного суперника чи легшого опонента?
- У лізі чемпіонів на будь-якій стадії немає легкого жеребу апріорі, це єврокубки та найпрестижніший турнір, тому кожний суперник - це виклик.

- Виліт від «Пафоса» можна вважати ганебним, як про це говорять вболівальники?
- З точки зору очікувань та сподівань вболівальників - можливо. Але всі бачать тільки кінцевий результат. Ще раз наголошую - у Лізі Чемпіонів немає зручних та заздалегідь прохідних команд.

- Після зустрічі фанати відзначили, що «Динамо» при Шовковському програло у всіх важливих матчах: минулорічна кваліфікація ЛЧ, група ЛЄ, фінал Кубка України. Чи не говорить це про те, що динамівці психологічно не готові до важливих матчів
- Послухайте, фанати та всі ми спостерігачі, можемо що завгодно відзначати. Але ми всі бачимо лише верхівку айсбергу, ми не знаємо, що коїться всередині колективу. Ми ж з вами не знаємо жодної деталі всього процесу загалом. З якими труднощами зіштовхується «Динамо» щодня, хто травмований чи не готовий до гри, які події сталися у родинах гравців та персоналу та інше. Це все безперервний процес життєдіяльності будь-якої команди, як живого організму, який впливає на результати.

- Чи змінився стиль гри команди за останній рік, і чи відповідає він сучасним вимогам єврокубків?
- Чесно кажучи, я не так прискіпливо слідкував та аналізував «Динамо», тому не можу сказати змінився їх стиль чи ні. Але кожен тренер має свій особливий стиль та вплив на всі процеси у керуванні колективом. Вже можна казати, що нинішнє «Динамо» - це «Динамо» Шовковського, а не Луческу.

- На вашу думку, чи пора вже Шовковському залишити пост тренера «Динамо»? Якщо так, хто має стати наступним коучем?
- З великою повагою ставлюся до Олександра Володимировича. Ніколи не буду критикувати роботу своїх колег. Адже треба розуміти, що поки ви не будете в цій шкурі, ви не зможете зрозуміти всі процеси життєдіяльності команди та що відчуває кожен тренер. Всі вболівальники лише бачать гру команди через результати, а не сам процес. Тренерська робота творча, ми маємо право на помилки, адже не помиляється тільки той, хто нічого не робить.

На наших очах проходить становлення тренера Олександра Шовковського. Тому наголошую, що не хочу думати про наступного тренера, а бажаю щоб Олександру Володимировичу дали шанс та довіру продовжувати створювати боєздатну команду. Він вже довів всім своєю якісною роботою минулого сезону, коли «Динамо» виграло першість, не зазнавши жодної поразки у чемпіонаті.

- Пасивна гра динамівців у матчі з «Пафосом» - це втома від навантажень чи небажання допрацьовувати?
- Розумієте в яких умовах Динамо готується та виступає? Всі ці логістичні проблеми повʼязані з довготривалими переїздами, футболісти майже не мають тренувального процесу, весь час займають подорожі та відновлення. Команду в жодному разі не можна звинуватити у небажанні допрацьовувати, всі робили все, що можуть на даний момент.

- Тоді в чому причина двох невдалих матчів киян з «Пафосом»?
- Я вважаю що нереалізовані гольові моменти у першому матчі та жахливі помилки в обороні, ці фактори призвели до таких результатів.

- Чия помилка була в першому пропущеному м'ячі під час гостьового матчу?
- На мою думку, там все ж таки помилився з виходом з воріт Нешерет. Він молодий гравець, а молодим гравцям властиво помилятися. Мало місце непорозуміння з Михавко, один на одного понадіялися. Та все це досвід, який однозначно піде на користь гравцям.

- Кияни постійно обрізалися, давали неточні передачі, втрачали своїх гравців у двох матчах з «Пафосом» - невже це говорить про відсутність майстерності киян?
- Коли ти граєш під тиском результату та маєш виправляти ситуацію у протистоянні, то квапишся та нервуєш, це призводить до таких помилок. До того ж киянам потрібно було відіграватись і це відкрило так би мовити гру для «Пафоса».

- Хто, на вашу думку, серед динамівців показав себе з найгіршої сторони в двох матчах з «Пафосом»?
- О, це властивість нашого народу - шукати винуватців. В жодному разі не буду виокремлювати когось. Виграє та програє завжди вся команда.

- Про що говорить відсутність гольових нагод киян? Чого бракує «Динамо» в завершальній фазі?
- Трохи переверну питання - можливо це також може свідчити про якісну гру в обороні команди суперника, яка діяла дуже організовано, підтримуючи та страхуючи один одного. Є такий вислів - дисципліна бʼє клас. «Пафос» у цьому протистоянні виглядав єдиним цілим колективом, який діяв за межею своїх можливостей: дуже дисципліновано, самовіддано та організовано.

- Чи згодні ви, що наразі киян не вистачає лідера, який поведе за собою?
- У «Динамо» завжди в кожній ланці були лідери. Зараз єдиним лідером мені бачиться - Андрій Ярмоленко, справжня легенда та символ «Динамо». Але йому важко тягнути власноруч команду. Більшого чекаю від Шапаренко, Ваната та Бражка - це все якісні яскраві гравці. Молодь також має міцніти та зростати швидше поруч, мають не боятися брати відповідальність, ризикувати та проявляти себе.

- Що варто змінити київському клубу, аби подібного більше не траплялося?
- Це спорт, неможливо спрогнозувати буде таке чи ні у майбутньому. Я би також сказав взагалі за наших грандів разом, адже «Шахтар» також вилетів з Ліги Європи. Тут більше комплексне питання. Ми всі маємо щось робити аби підвищувати рівень нашого чемпіонату. Подивіться скільки талановитої молоді втратив український футбол за останні три роки. Сильний чемпіонат - породжує конкуренцію та зростання загального рівня гравців клубів. А от як його зробити сильнішим - це питання до кожного причетного до розвитку футболу загалом.

- Вже який рік від гравців «Динамо» чекають вдалого виступу на євроарені, команда має певний кістяк і гравці проводять не перший сезон в клубі. Чому не вдається добре показати себе в Європі киянам?
- Всі живуть минулими успіхами наших клубів, тому очікування дуже великі. Але рівень команд Європи беззупинно зростає, вкладаються величезні кошти не тільки в покупки іноземних якісних гравців, а й в інфраструктури клубів, впроваджуються інноваційні технології та методики на рівні національних програм. Це все дає зростання та розвиток футболу навіть в тих країнах, які ми, оглядаючись у минуле, вважаємо не футбольними. Це все наші очікування. Тому таке може ставатися знову і знову. Але ми не маємо права зупинятися на своєму шляху у своєму розвитку футболу в нашій країні. Вже зараз з'являються нові обличчя в УАФ, які намагаються щось змінити впроваджуючи нові ідеї, починаючи з дитячого футболу. Іншого шляху в нас нема.

- Наступним суперником «Динамо» в Лізі Європи стане «Маккабі» - які ваші очікування від зустрічі? Чи зможуть динамівці пройти ізраїльтян?
- Очікування тільки з надією, чекаю на те що «Динамо» доведе всім, що випадок з «Пафосом» - це була прикра невдача, яка також надасть сил та спортивної злості для відновлення своєї репутації. Але це футбол.

- Які ваші прогнози щодо «Динамо» на євроарені? Якщо залишаться в Лізі Європи - вийдуть з групи?
- Не люблю гадати, що буде коли буде чи не буде. Треба йти крок за кроком, від матча до матчу, від невдач до успіху. Тому ми всі і любимо футбол -це емоційні гойдалки для всіх.

Бажаю всім нашим українським клубам тільки удачі, сил та успіхів. Тільки долаючи ми зростаємо та рухаємось далі до своєї мети. Така наша доля. Та головне бажання, аби в Україні настав мир і країна почала жити, а не виживати.