Нова команда дебютує у Формулі-1. Пілоти-кандидати та що від них очікувати

Майже десятиліття, починаючи з 2017 року, у Формулі-1 було лише 10 команд. Однак усе зміниться у сезоні-2026, коли в чемпіонаті дебютує новий колектив, Каділлак Ф1.

Про це офіційно стало відомо ще на початку року. Команда уже давно мала амбіції та бажання потрапити до найпрестижнішого чемпіонату автоспорту, як Андретті Моторспорт, але інші колективи та керівництво чемпіонату не хотіли їх пускати. Попри це, під брендом Каділлак команда дебютує.

База команди знаходиться у США, є керівник Грем Лоудон, мотори надає Феррарі, а шасі та решта елементів активно розробляються вже тривалий час. Залишається лише вирішити головне питання - склад пілотів. Очікувалось, що бодай одного гонщика команда обере до початку міжсезоння, і можливості для цього були як під час майбутнього Гран-прі Маямі, так і під час презентації бренду, де попри високі очікування фанатів розкрили лише можливі кольори та загальну стилістику бренду.

Попри те, що офіційно ніхто не оголошений, у списку претендентів на місце в Каділлак Ф1 вже є черга. Усі ці пілоти підтверджені не лише чутками, а й переговорами з командою та мають значний спонсорський потенціал. Тож хто наразі є фаворитами на потрапляння до 11-ї команди Формули-1 і у кого найвищі шанси - розглянемо в цьому матеріалі.

Що каже команда?

Команда спочатку заявляла, що має намір посадити одного досвідченого пілота, що важливо для новачка чемпіонату, а також одного молодого гонщика, бажано зі США. На цій основі формувалися як чутки, так і реальні переговори.

Досвідчені пілоти, вони ж зіркові віце-чемпіони

Серед головних кандидатів, які потрапляють під цю категорію, - Серхіо Перес та Валттері Боттас, колишні суперники на трасі. Валттері виступав у складі Мерседес, періодично борючись за перемогу з Хемілтоном, а Перес провів чотири роки в статусі другого пілота Ред Булл і за цей час також здобув кілька перемог.

Валттері Боттас

Валттері Боттас провів у Формулі-1 12 років, виступаючи за три команди: Вільямс (2013-2016, 1 подіум), Мерседес (2017-2021, 10 перемог і 2 віце-чемпіонства) та Заубер, який раніше виступав під брендом Альфа Ромео.

Саме в Мерседес фін став частиною одного з найуспішніших дуетів в історії Формули-1, допомігши здобути п'ять Кубків конструкторів. Він добре знає, як працює команда, здатна перемагати, проте постійна боротьба з Льюїсом Хемілтоном стала для нього головним викликом. Хоча Боттас часто випереджав напарника у кваліфікаціях і проводив блискучі вікенди, на довгій дистанції цього було замало, і саме британець залишався головною зіркою колективу.

Найкращим періодом для Боттаса став сезон-2019: чотири перемоги, 15 подіумів і друге місце в чемпіонаті. Ще одне віце-чемпіонство він здобув у 2020 році.

Водночас у команді Вільямс вже визрівав, тоді лиш новачок, а зараз лідер Мерседес Джордж Рассел, і коли результати фіна пішли на спад, срібні стріли зробили ставку на молодшого британця, а Боттас став вільним агентом.

Перехід до Заубера не приніс великих успіхів. Попри результативні вікенди на старті нового регламенту, команда залишалася в середині пелотону. Останній сезон став найгіршим у кар'єрі Боттаса - він уперше не набрав жодного очка і завершив чемпіонат 22-м. Попри це фін заявив, що перебуває у кращій формі, ніж у роки в Мерседес.

Хоча результати останніх сезонів у Заубері були далекими від ідеалу, Боттас часто випереджав напарника й доводив стабільність навіть у слабкій машині. Фін зберіг високий рівень і досвід роботи з топ-командою. Разом із 10 перемогами та потужною спонсорською підтримкою це робить його одним із головних претендентів на місце у Каділлак Ф1.

Серхіо Перес

Мабуть, це пілот, про якого думка у фанатів Формули-1 за останні роки змінювалася найчастіше. Мексиканець Серхіо «Чеко» Перес пройшов не менш вражаючу кар'єру, що почалася ще у 2011 році.

Дебютувавши у складі Заубера, він провів там два сезони, здобувши свої перші очки та три подіуми. Це принесло йому контракт із Маклареном на 2013 рік, де він отримав шанс проявити себе поруч із чемпіоном світу Дженсоном Баттоном. Проте Макларен несподівано втратив швидкість, і сезон завершився без подіумів чи перемог.

Наступним етапом стала команда Форс Індія (згодом - Рейсінг Поінт), де Перес провів вісім років і здобув п'ять подіумів. Саме тут у 2020 році він здобув свою першу перемогу, яка стала історичною: уперше за 50 років у Ф1 виграв мексиканський гонщик і вперше перемогла сама команда.

У 2021 році Перес перейшов у Ред Булл на місце Алекса Албона. Цей період став одночасно і найуспішнішим за результатами, і найскладнішим. Вже у першому сезоні він переміг у Баку, здобув низку подіумів та допоміг Максу Ферстаппену завоювати перший титул, стримуючи Хемілтона й часто жертвуючи власною гонкою. Проте з часом проблеми лише накопичувалися. Перес поступався у швидкості, нові машини з ґраунд-ефектом не пасували його стилю, а команда відкрито орієнтувала розвиток боліда під Ферстаппена. У 2024-2025 роках ситуація загострилася ще більше, і попри чинний контракт до кінця 2025-го, угоду було розірвано достроково. За період в Ред Буллі він здобув загалом 29 подіумів, з яких 5 перемог.

Втім, час усе розставив на свої місця. Його наступники в Ред Булл не показали й близько подібних результатів, тож ім'я Переса знову зазвучало серед головних кандидатів у Каділлак. На його боці - досвід, фінансова підтримка, яка значно перевищує можливості більшості конкурентів, та неймовірна популярність серед уболівальників у Мексиці й США, де він фактично став одним із головних символів американських Гран-прі.

У підсумку, якщо не обидва, то бодай один із них займе місце у Формулі-1. Колишні суперники на трасі тепер борються за місце в команді, а наступного року можуть стати напарниками.

Молоді пілоти

Список претендентів у цій категорії значно більший, що цілком логічно. Багато молодих гонщиків лише підходять до рівня чемпіонату й будуть готові вже наступного року, а деякі досі не отримали шанс через обмежену кількість місць.

Серед них можна виокремити:

• Два пілоти з чемпіонату гонок на витривалість (WEC), які стабільно показують високі результати й мають зв'язки з командами Ф1
• Два пілоти Формули-2, які борються за титул і для яких чемпіонство може суттєво підвищити шанси
• Зірка американського автоспорту з доволі сумнівними перспективами

Пілоти з WEC

Філіпе Другович

Бразильський пілот, який опинився не в тому місці й не в той час - саме так можна описати кар'єру Філіпе Друговича.

У молодших чемпіонатах він не затримувався надовго: від дебюту в німецькій Формулі-4 до переходу у Формулу-2 минуло всього чотири роки. Філіпе поступово, але дуже стрімко прогресував, здобувши за цей період три титули у молодших серіях: MRF Challenge, European F3 (вона ж Іспанська Ф3) та самій Іспанській Формулі-3.

Після потрапляння у найпрестижнішу молодшу серію - Формулу-2 - він здобув титул на третій рік із найбільшим відривом в історії чемпіонату. Однак навіть такий домінантний виступ не приніс йому ані контракту, ані гарантій на наступний сезон - лише підтримку від Астон Мартін.

Дуже мало пілотів залишали чемпіонат Ф1, але навіть у таких випадках це нічого не гарантувало Друговичу. Передусім тому, що він був тісно пов'язаний із британською командою, де одне місце фактично закріплене за Ленсом Строллом, адже його батько є власником колективу, а інше займає дворазовий чемпіон Фернандо Алонсо, який свого часу замінив чотириразового чемпіона Себастьяна Феттеля.

Коли місця у Ф1 не знайшлося, Другович тестував боліди інших топ-серій та активно працював із командою у Формулі-1. Згодом він повернувся до перегонів у чемпіонаті гонок на витривалість та у Формулі-Е. І саме тут цікавий момент: виступаючи у болідах класу гіперкарів, він сідав за кермо машин Каділлак, хоч і не заводської команди.

Повідомляється, що колектив уважно стежить за бразильцем на тлі його швидкості під час виступів за Каділлак у 24 годинах Ле-Мана та 24 годинах Дайтони. Наразі саме Філіпе вважається головним кандидатом серед молодих пілотів, і, за попередніми оцінками та повідомленнями, команда, ймовірно, зробить ставку на поєднання досвідченого гонщика із ним.

Мік Шумахер

Ще одним кандидатом на місце в американській команді є Мік Шумахер, однак тут ситуація зовсім інша.

Завдяки титулу у Формулі-2, а також своєму прізвищу й спонсорській підтримці він усе ж отримав шанс у Формулі-1, де провів два сезони у складі Хаас. Претензій до його швидкості майже не було: він непогано виглядав на фоні Кевіна Магнусена, який став його напарником у 2022 році й здобув кілька очок. У дебютному ж сезоні Мік впевнено випереджав свого тодішнього напарника, росіянина Мазепіна.

Проблема була в іншому: Шумахер часто потрапляв у аварії. Частково це пояснювалося тим, що він ризикував більше за інших і намагався проявити себе поруч із Магнусеном. Проте все пішло не так, як він розраховував, і зрештою команда розірвала з ним контракт. Хаас, який у той час перебував на межі виживання, не міг собі дозволити настільки дорогих ушкоджень болідів при цьому, не отримуючи результати навіть рівня Магнусена, щоб це хоч якось виправдати.

Відтоді шансів повернутися у Ф1 в нього фактично не було. Точніше, вони з'являлися, але Мік завжди опинявся щонайменше другим у черзі. Наприклад, в Альпін, із якою він співпрацює у чемпіонаті на витривалість, обрали спершу Дуена та Колапінто на місце в другому боліді Ф1, а в разі наступної ротації, найімовірніше, зроблять ставку на Пауля Арона. Таким чином, німець знову залишиться без місця.

Попри це, Шумахер зумів реалізувати себе у WEC. Там він виступає доволі успішно: вже має кілька подіумів, стабільно є найшвидшим у своєму екіпажі й кілька разів перебував за крок від дебютної перемоги. Цей досвід дозволяє йому усе ще залишатися в полі зору команд Формули-1.

Головним поштовхом до появи нової хвилі чуток став Гран-прі Маямі, під час якого Каділлак провів ту саму презентацію. Мік особисто відвідав захід, активно спілкувався з керівництвом та спонсорами, налагоджував контакти й тимчасово висунув себе в лідери так званого списку команди.

Втім, за останніми повідомленнями, Шумахер наразі розглядається радше як головний кандидат на місце резервіста - третього пілота колективу, а також як претендент на виступи за команду Каділлак у WEC та її американському аналозі IMSA.

Пілоти Формули-2

Серед чинних пілотів Формули-2 команда зацікавлена у двох кандидатах на титул: ірландець Алекс Данн із Rodin Motorsport, який є юніором Макларен, а також Джейк Кроуфорд, що виступає за команду DAMS.

Алекс Данн

Ірландець є одним із найкращих новачків сезону чемпіонату та наразі посідає п'яте місце в загальному заліку, поступаючись лише 30 очками лідеру першості Леонардо Форнароллі. Втім, реальний стан справ мав би бути кращим: Алекса дискваліфікували на Гран-прі Австрії через надмірний знос планки, а також позбавили перемоги у Спа, де він першим перетнув фінішну лінію, але через штраф опустився аж на дев'яте місце. За відсутності цих покарань ірландець зараз міг би йти другим у чемпіонаті з різницею в 3 очки всього.

Попри це Каділлак, який активно вивчає ринок молодих пілотів, звертає увагу не стільки на сухі результати, скільки на потенціал. А Алекс стабільно перебуває в боротьбі за перемоги, навіть якщо не завжди перемагає, і вже зараз є одним із головних претендентів на титул.

Не менш важливою є й технічна підкованість ірландця. На тому ж етапі в Австрії він уперше сів за кермо боліда Формули-1, замінивши Ландо Норріса під час тренувальної сесії, і показав четвертий час, лише трохи поступившись лідеру чемпіонату Ф1 Оскару Піастрі. Після цього Норріс навіть пожартував, що віддав би йому свій болід на кожен вікенд, адже Алекс чудово його підготував для британця. Звісно, це було радше компліментом перспективному новачку, але все одно стало хорошим сигналом щодо його рівня підготовки.

За даними профільних ЗМІ, Каділлак уже вів переговори з Алексом. Тож щонайменше статус резервного пілота він може отримати - за бажання всі передумови для цього є.

Джейк Кроуфорд

Джек Кроуфорд - американський пілот, який проводить уже свій третій сезон у Формулі-2. Його кар'єрний шлях у чомусь нагадує Філіпе Друговича, щоправда результати поки що дещо скромніші.

У молодших серіях він здобув віце-чемпіонство у Німецькій Формулі-4 та Північно-Центральноамериканській Ф4, а також бронзу в European F3. Загалом Джек завжди був у групі лідерів, іноді боровся за перемоги, але здебільшого завершував чемпіонати в межах 6-7 позицій, тобто у середині першої десятки. Він також став першим пілотом гоночної академії Астон Мартін, що стало важливим кроком у його кар'єрі.

У Формулі-2 його прогрес став помітнішим: дебютний сезон він завершив 13-м, другий - уже п'ятим, а зараз посідає четверте місце в заліку. Хоча у боротьбі за титул основна увага прикута до Алекса Данна та Леонардо Форнароллі, Кроуфорд теж залишається у грі, маючи три перемоги цього сезону. Чим завершаться останні етапи, поки неясно, але відверто кажучи, серед усіх згаданих кандидатів він виглядає найслабше.

Втім, на його боці інші фактори. Окрім того, що він американець, Джек має налагоджені зв'язки з Андретті у Формулі-Е, що може стати важливим козирем. Навіть якщо на трасі він не вражає так, як конкуренти, Кроуфорд залишається сильним пілотом із правильними контактами. Та якщо бути відвертим, його дебют у Ф1 вже у 2026 році все ж виглядає малоймовірним.

Зірка американського автоспорту

Ну і звісно, першим пілотом, на якого почали тикати пальцями та пророчити дебют у Формулі-1, став Колтон Херта - американець і головний підопічний пілот Андретті Моторспорт. Автоспортивний бренд уже давно підтримує гонщика, який наразі виступає в Індікар.

І, мабуть, було б відомо не лише про його підписання, а й про повний склад пілотів у парі з Колтоном, якби не одне «але». У нього банально не вистачає балів для суперліцензії.

Для того щоб стати пілотом Формули-1, потрібна суперліцензія, а для її отримання необхідно набрати 40 балів. У Херти наразі 31 бал: 1 очко за 10-те місце в 2023 році та 30 балів за віцечемпіонство в IndyCar у сезоні-2024.

Щоб отримати ліцензію, Херта має фінішувати цього сезону:

• 4-м - що гарантує 10 балів і необхідні 41 загалом,

• або 5-м, за що дають 8 балів, плюс домовитися з якоюсь командою про п'ятничну практику у Формулі-1, яка додасть ще 1 бал.

Здавалося б, для віцечемпіона минулого сезону це не проблема, але нинішні виступи далекі від ідеальних. За два етапи до завершення - 0 перемог і лише 2 подіуми. Пілоти, які посідають 4-те та 5-те місця, випереджають його на 65 та 54 очки відповідно. Водночас у Індікар інша система нарахування очок (див. фото нижче), тож шанси ще залишаються. Проте тепер результат залежить не лише від нього самого, а й від суперників. До того ж у разі сходу хоча б в одному з етапів він гарантовано залишиться без суперліцензії в поточному сезоні.

Висока ймовірність, що саме через це команда ще нікого не оголосила й чекає завершення чемпіонату, який, до речі, відбудеться наприкінці літа. Передостанній етап пройде 24 серпня, а фінал - 31-го.

Кого обере Каділлак?

Здається, що команда й сама наразі не знає, чого хоче, і просто розглядає всі можливі варіанти. Однозначно можна виділити лише пару досвідчених Боттаса та Переса. Нічого гарантувати не можна, але все вказує на те, що бодай один із них стане пілотом Каділлак.

Хто саме? Це вже інше питання. Цілком можливо, що й обидва, а команда й надалі чекатиме на американську зірку стільки, скільки доведеться, покладаючись на досвідчений дует, який допоможе колективу стати на ноги завдяки своїм навичкам, швидкості та гігантській підтримці спонсорів з усіх боків.

Але якщо все ж захочуть одного молодого гонщика, я б робив ставку на Друговича. Він провів вражаючий сезон у Формулі-2, але став заручником обставин і справді заслуговує отримати шанс себе показати. Судячи з повідомлень інсайдерів та ЗМІ, схоже, команда думає так само. У будь-якому разі чекати залишилось недовго, тож зовсім скоро все стане на свої місця.