Безерра – яскравий приклад того, як неграндам УПЛ треба працювати на ринку

У другій половині дня 6 серпня несподівано почали з'являтися відомості про те, що ось-ось «Олександрія» закриє трансфер свого 22-річного вінгера та лідера команди зразка минулого сезону Хуана Альвіни Безерри. В результаті вже у перші години наступного дня український клуб вийшов із офіційною заявою про те, що угоду остаточно оформлено, і що бразильський легіонер відтепер є повноправним футболістом єгипетського «Замалека», який креативно представив свого новачка фанатам.

За офіційними даними, за Безерру «Олександрія» в результаті вторгувала у африканців 1,8 мільйона євро, а також може у майбутньому розраховувати на бонусні виплати, розмір та умови яких не афішуються. Як би там не було, а продаж Хуана Альвіни став найбільшим вихідним трансфером в історії «Олександрії» (зовсім недовго на чолі рейтингу пробула угода із переходом Олександра Мартинюка у «Металіст 1925» за 1,5 мільйони євро), а ще він є яскравим прикладом того, як клубам, які не належать до когорти грандів української Прем'єр-ліги, потрібно працювати на ринку.

Хтось може цикнути - мовляв, про який рівень та приклад для інших ви говорите, якщо лідер «Олександрії» поїхав до Африки… Адже це не елітарний дивізіон Англії, Іспанії, Італії, Німеччини або, на крайній випадок, Франції. І навіть не Європа, а континент, який багато хто (обмовимося одразу, що абсолютно незаслужено!) сприймає як свого роду периферію.

Насправді, думати у такому ключі - велика помилка. «Замалек» є одним із найбільш титулованих клубів Єгипту та всього африканського континенту. За кількістю чемпіонських титулів на батьківщині (14) «білі лицарі» поступаються лишень тамтешньому гегемону «Аль-Ахлі» (45). Причому така сама картина ранжирування спостерігається і на континентальному рівні, де більше перемог у Лізі чемпіонів АФК, аніж в «Замалека» (5) має тільки той таки «Аль-Ахлі» (12).

Іншими словами, «Олександрії» вдалося продати свого тепер уже екс-лідера у один із топових, якщо не флагманських, клубів африканського континенту. Якщо проводити аналогію із європейським континентом, то «Замалек» за рівнем досягнень це такий собі африканський «Мілан» або ж «Баварія».

Тепер давайте згадаємо початок вересня 2023 року, коли Хуан Альвіна Безерра тільки-но з'явився в Україні. Офіційне комюніке від «Олександрії» про підписання бразильського легіонера датоване 12.09.2023, а уперше про факт переходу Безерри до табору «жовто-чорних» стало відомо 2 вересня, причому не від клубу, а із бази даних УПЛ, яка містить прізвища всіх заявлених на сезон гравців по кожній команді.

Іншими словами, спершу «Олександрія» закрила всі юридичні деталі, зареєструвавши Безерру для участі у чемпіонаті, а тільки потім, та й то після більш ніж тижня очікувань, офіційно оголосила вболівальникам та усій футбольній громадськості про свого новачка. Погодьтеся, зі знаковими чи хоча б просто великими трансферами так не роблять. А тому ми стали свідками типового й нічим невидатного переходу гравця, котрого можна було сміливо назвати ноунеймом.

Насправді, ноунейм Безерра був виключно для українських експертів та уболівальників. У Бразилії, де Хуан Альвіна закінчив академію «Васко да Гама», йому не поталанило досягти успіхів на дорослому рівні, де він зіграв лишень два матчі за свій рідний клуб, зате ось по юнаках вінгер «запалював» вельми і вельми непогано.

Варто зазначати, що навряд чи заслуга у первинному скаутингу Безерри на українському ринку належить фахівцям «Олександрії». Відомо, що із самого початку цього вінгера до нашої країни кликав до себе «Дніпро-1». Більше того, Хуан Альвіна навіть мав на руках авіаквитки на 24 лютого 2022 року, аби прибути до розташування дніпровського клубу для оформлення співробітництва, але… Самі розумієте, що початок повномасштабної фази російсько-української війни унеможливив переїзд Безерри до України.

Однак згодом «Олександрії», за що керівництво цього клубу заслуговує на виняткову похвалу, все ж таки вдалося переконати Безерру не йти на пролонгацію контракту із «Васко да Гама» та не розглядати інші варіанти, а приєднатися саме до лав «жовто-чорних». І не просто приєднатись, а зробити це на правах вільного агента. Тому нинішні 1,8 мільйона євро, які «Олександрія» отримала від продажу бразильця, кажучи категоріями норм PSR, що існують у англійській Прем'єр-лізі, є для «жовто-чорних» нічим іншим як чистим прибутком.

В «Олександрії» стати ключовою фігурою першої команди у Безерри вийшло аж ніяк не відразу. У прем'єрному сезоні бразилець провів на полі тільки 415 хвилин у рамках 13 матчів, хоча й продемонстрував задатки відмінної результативності - 3 забиті м'ячі та 4 результативні передачі. Тоді в ЗМІ заговорили, що у «Олександрії» з'явився свій технічний фланговий «бігунок», котрий може стати важливою частиною великого командного пазлу, який активно збирав тренерський штаб Руслана Ротаня. Однак для чогось більшого Безеррі не вистачало тактичних знань.

Практично усе, чого бракувало, прийшло до Хуана Альвіни вже у сезоні-2024/25. 11 результативних дій (6 голів, 5 асистів) у 24 поєдинках УПЛ (2003 хвилини на полі) зробили із Безерри гравця, інтерес до якого почали традиційно приписувати не лише «Динамо» чи «Шахтарю», а й клубам з-за кордону. Причому досить заможним в аспекті платоспроможності. Подейкували про варіанти у Саудівській Аравії, у США, потім якийсь час в пресі циркулювали плітки щодо торгів стосовно Безерри, які із босами «Олександрії» начебто вели болгарський «Лудогорець», угорський «Ференцварош» та грецький «Аріс».

За неофіційною інформацією, в «Олександрії» сподівалися вторгувати від продажу Безерри від 3 до 4 мільйонів євро, хоча загалом усвідомлювали, що сума угоди може бути й меншою, але дуже вже хотіли, аби вона мінімум дорівнювала 2 мільйонам. Головне, що керівництво «жовто-чорних» зрозуміло і з чим, на щастя, впокорилося - футболіста треба прагнути продавати на піку. Посприяв «просвітленню» й фактор останнього року контракту, внаслідок чого вже у січні Безерра міг би підписати преконтракт із будь-яким зацікавленим у його послугах клубом й у середині 2026-го залишити «Олександрію» абсолютно безкоштовно, як вже сталося зовсім нещодавно з Іваном Калюжним.

Так, ідея «Олександрії», мабуть, полягала в тому, аби Безерра насамкінець допоміг «жовто-чорним» погомоніти у кваліфікації Ліги конференцій, завдяки чому в теорії за нього можна було б виручити більше грошей, але із новим тренерським штабом і значно видозміненою командою сенсаційному срібному призеру УПЛ-2024/25 зробити це так і не вдалося. Після вильоту від сербського «Партизана» (0:2, 0:4) в аспекті перспектив Безерри в Україні все стало зрозуміло - трансфер назрівав…

Очевидно, що у сучасній історії УПЛ можна відшукати не так вже й багато випадків, коли нашим клубам вдавалося на правах вільного агента оформити підписання якогось невідомого чи маловідомого у наших широтах гравця, аби потім через сезон-два продати того за реальні гроші. У голові так одразу постають хіба що кейси Карлоса де Пени, Шахаба Захеді, Густаво Бланко Лещука, проте нікого з них їхнім клубам так і не вдалося продати із максимальною вигодою на піку.

На жаль, але в нас, навіть якщо якомусь клубу і вдається відкопати «діамант» у величезному обсязі «порожньої породи», чомусь прийнято чіплятися за цього гравця усіма силами, накручуючи суму на трансферному ринку ледве не до астрономічного показника, аби потім втратити цього ж гравця безкоштовно, або ж відпустити його за незначні кошти. Наочний та свіжий приклад останньої тези - лівий фулбек «Кривбаса» Іван Дібанго, за якого, за чутками, минулого літа давали близько 3 мільйонів євро, але тоді криворіжці не захотіли вести адекватні торги, й тепер ризикують не отримати від відходу африканця ані копійчини, тому що контракт того закінчується влітку 2026-го, та й травми останнім часом буквально замучили Івана, поставивши під сумнів його подальший кар'єрний успіх.

Як бачимо, знайти безкоштовного якісного гравця для клубу УПЛ - це ще половина справи. Підсумковий успіх, про який пам'ятатимуть та говоритимуть ще якийсь час, все одно залежить від того, наскільки вчасно та економічно грамотно був проданий цей виконавець. Із Безеррою у «Олександрії» все склалося практично ідеально. Так, були розклади, за яких можна було виручити ще більше грошей, але… 1,8 мільйона євро плюс бонуси - це набагато краще, аніж невмотивований легіонер, що йде наприкінці сезону безкоштовно, погодьтеся. Інше питання: чи зуміють тепер в «Олександрії» знайти «нового Безерру», поставивши цей процес на конвеєр, як із форвардами в «Айнтрахті»?..