Патрік ван Леувен назвав найемоційніших тренерів у світовому футболі

Патрік ван Леувен уже місяць працює із криворізьким «Кривбасом». Наставник на літніх тренувальних зборах вивчив можливості гравців та визначився із планом подальших дій. Також ван Леувен розповів про емоції під час футбольних матчів.

- Патрік, вболівальникам завжди дуже цікаво спостерігати за емоціями тренера. Коли ви в грі, чи вдається контролювати свої емоції?

- Це завжди непросто, адже в тебе є конкретні очікування та вимоги до гравців. Іноді підопічні одразу показують потрібний рівень, але бувають і труднощі - коли намагаєшся допомогти їм, спочатку поясненням. У деяких випадках, особливо коли ситуація на полі напружена, важко стримати емоції і ти мимоволі реагуєш більш емоційно.

- Наскільки сильно на вашу думку відрізняються емоції тренера у тренувальному процесі та грі?

- Емоції справді відрізняються. Під час тренувань ти, як тренер, контролюєш процес підготовки, ставиш конкретні цілі, до яких команда прагне. У день матчу ситуація інша - багато що залежить від суперника та того, яку гру він демонструє. Як тренер, ти намагаєшся підготувати свою команду до всіх можливих ситуацій на полі - як у грі з м'ячем, так і без нього. Тому саме в день матчу емоції складніше контролювати: суперник може діяти непередбачувано. Натомість на тренуванні ти тримаєш усе під контролем, і це дає більше спокою.

- Назвіть топ-3 на вашу думку найемоційніших тренерів у світовому футболі.

- Містер Моуріньо, який демонстрував багато емоцій останніми сезонами в Туреччині. В деяких моментах він був абсолютно правий, у деяких - не зовсім, але його емоції завжди були спрямовані на те, щоб викликати реакцію гравців. Також можу виділити Пепа Гвардіолу. Він теж проявляв себе дуже емоційно в останніх сезонах, особливо цього, коли його команда виступила менш вдало, ніж у попередньому. Це й стало причиною його різноманітних емоційних реакцій.

Я вважаю, що на третю сходинку можна поставити будь-якого тренера. Адже всі ми іноді можемо так би мовити «перегнути палку» в емоційності, особливо під час важливих матчів. На відміну від офіційних ігор, у товариських матчах емоції легше контролювати. Загалом, ти завжди намагаєшся захистити своїх підопічних і свої тактичні рішення.

- Ви працюєте у «Кривбасі» вже більше місяця. Як оціните перший етап роботи для себе та команди?

- Щодо мене, то перед літніми зборами ми тренувалися у Кривому Розі протягом тижня. За цей час я вже встиг познайомитися з футболістами першої команди. Також я ознайомився з інфраструктурою Клубу - базою, тренувальними полями. Все чудово. Після цього ми вирушили на тритижневі літні збори до Словенії. Це був важливий період, адже мали можливість побачити гравців у нових умовах, а також оцінити новачків, які приєдналися до нас під час зборів. Вже зараз, після повернення, я чітко розумію, як саме буду працювати зі своїми підопічними та з Клубом «Кривбас» загалом.