Ще один шанс Решфорда та Фергюсона. Найкращі дешеві трансфери літа

206 млн. євро - сумарні витрати клубів чемпіонату Саудівської Аравії цього літа. І, ви не повірите, у Лізі 1 у нових футболістів інвестували більше. Мова про 250 мільйонів. Можливо, це вплив того коментаря Роналду, у якому португалець назвав французьку першість слабшою за саудівську: боси місцевих клубів почули та вирішили дати колективну відповідь Крішу. І це ж ще «ПСЖ» взагалі на ринок не виходив: поки що не витратив на придбання ані копійки… Казати, що чемпіонат Саудівської Аравії здає позиції, недоречно, але Ліга 1 точно тримає рівень у цій конкуренції. Настільки, що у цьому тексті, наприклад, найбільше саме переходів до цієї першості. Хоча, заради справедливості, ми встигнемо тут згадати взагалі всі топові ліги, окрім АПЛ. Бо в англійській лізі платять 20+ навіть за ноунеймів, а наш предмет інтересів - відверто дешеві трансфери, які зроблять команди сильнішими.

Ви вже знаєте, як все працює. Ні? Нагадую. Максимальний рубіж для «проходу» до тексту - 15 млн. євро. Викупи після оренд не беремо (бо яка там інтрига?), повернення після оренд - також.

Факундо Медіна (Ланс → Марсель, оренда)

Менш ніж за рік «Ланс» втратив всю свою лінію оборони. Всіх основних захисників, окрім одного, воротаря та опорника. Перша реакція: знову багатії розкупили футболістів бідного маленького колективу. Але все не так. «Ланс» сам вирішив економити, боси заявили, що тепер це є пріоритетом команди - і погодилися на всі пропозиції інших клубів щодо придбань місцевих футболістів. Дивно, що до Медіни руки топів доходили так довго. Він у топ-3 команди за середньою оцінкою у попередньому сезоні серед тих, хто зіграв 2000+ хвилин у чемпіонаті. Не провалився у жодному з оборонних показників, був у топ-2 клубу за кількістю пасів/матч, а найкращого обставив за точністю. Фінальний штрих - 13 ЖК. Мабуть, якийсь такий захисник і потрібен Де Дзербі: сильний у дуелях, корисний на м'ячі, запалюючий газон та повітря на стадіоні. Ідеальна відповідь на придбання «Монако» Даєра.

Єванн Діуф (Реймс → Ніцца, 6.5 млн. євро)

Думали, згадка Саудівської Аравії у вступі буде останньою? Не вгадали. Булка, основний воротар «Ніцци» та головний антагоніст «ПСЖ» (перервав 30-матчеву серію команди без поразок у Л1 десятком сейвів), вирішив поїхати на заробітки в Азію. Плюси: заслужив. Мінуси: лише у 25 років. «Ніцца» заробила на продажі солідні 15 мільйонів, менше половини з яких у підсумку інвестувала у нового топового шот-стопера - Діуфа. Мабуть, головне про нього - це його показник пост-шоту (різниця між очікуваними та фактичними пропущеними голами) +14.6 у попередньому сезоні. Це найкращий результат не тільки у Л1 - але й в усіх топ-лігах Європи. Це вже другий топ-сезон воротаря у Франції (був один з показником -3.3, але на дистанції у 3 роки - +18.3), тож це точно не футболіст одного сезону. Мабуть, єдиний ризик - те, що Діуф приходить у команду, по воротах якою битимуть не так часто. Треба буде зберігати концентрацію, доки не відбиваєш. Впорається - буде топ-1 у лізі.

Кентен Мерлен (Марсель → Ренн, 13 млн. євро)

Уявіть собі: ваша команда кваліфікується до ЛЧ на новий сезон, і того ж літа ви вирушаєте грати за клуб-середняк чемпіонату. Дивно, так? Але така реальність, коли пропозицію виступати за нього робить «Ренн». Чесно, я не знаю, у чому секрет. Може, у спортивному директорі, який збудував чемпіонський «Мілан» та після відходу якого італійці деградували. Може, у місті. Або у грошах, яких у «Ренні» обіцяють цілі гори. Але це вже друге трансферне вікно, коли команда «краде» футболістів у колективів-учасників єврокубків. Взимку примудрилася захисника зі «Штутгарта» взяти, повернула Фофана з «пенсії» у Саудівській Аравії. Тепер ще й Мерлена, основного оборонця у більшості матчів сезону за «Марсель», бере. Той не сяяв у системі Де Дзербі, але гарантував рівень. Тільки 23 роки, може закрити декілька позицій - це хороший трансфер. «Ренн» знає, що робить.

Валентен Ронж'є (Марсель → Ренн, 5.5 млн. євро)

Знову той же напрямок. Ронж'є навіть має стільки ж гольових дій у сезоні Л1 (4) та майже стільки ж хвилин (різниця менш ніж у тайм), як і Мерлен. Також може зіграти на декількох позиціях. А ще має 90% точних передач. Взимку сюди ж приїхав Руо, який захисник, але краще пасує, аніж відбирає, тепер +2 футболісти з системи Де Дзербі - ніби вимальовується, у який футбол збирається грати «Ренн», хіба ні? Але Ронж'є у «Марселі» був у топ-3 ще й за відборами та перехопленнями, тож допоможе команді й тоді, коли та буде працювати проти м'яча. Інтерес футболіста? Мабуть, більше ігрових хвилин та важливіша роль у команді. Але жодних єврокубків у перший рік. Йому вже 30, тож навіть дещо дивує, чому той наважився на такий ризикований крок. Є ненульовий шанс так і не спробувати себе в ЛЧ повноцінно (жодного разу футболіст не грав у плей-оф). Але для «Ренна», авжеж, це ще одне топ-придбання.

Маркус Решфорд (МЮ → Барселона, оренда)

Цей трансфер доводить у першу чергу те, що «Манчестер Юнайтед» не вміє вести справи на ринку. У другу - що у Каталонії не цінують Фліка. Але давайте розгрібати це поступово. «МЮ» відмовився відпускати футболіста за невеликі гроші, а у підсумку ризикує взагалі на ньому не заробити. Жахлива робота з активами. У випадку «Барселони» також має право на життя скепсис, бо подекуди лінивий Маркус - не той футболіст, який потрібен Фліку, головні цінності якого - пресинг та інтенсивність. Решфорд буде вмикатися та вимикатися, а таке неприпустимо у механізмах Хансі. Ймовірно, у німця не запитували, підписувати/не підписувати англійця. Тому доведеться працювати з тим, що дають. Чому ж узагалі трансфер у добірці, якщо все так погано? Бо навіть такий Решфорд принесе чимало користі «Барселони». Адже альтернативи такого рівня у клубі взагалі немає. Маркус не добіжить, але все одно заб'є 10-15 м'ячів в усіх турнірах та розвантажить Рафінью. Корисне підписання. Просто стилістично невдале.

Хуніор Фірпо (Лідс → Бетіс, безкоштовно)

Так нечасто буває, що футболіст АПЛ без необхідності піти з клубу вирішує продовжити кар'єру у середняку Ла Ліги. Але тут логіку гравця можна зрозуміти. Бо ми всі звикли, що виконавці гоняться за найвищими досягненнями, славою та високою зарплатнею - а Фірпо просто хоче грати у футбол у комфорті. В Іспанії платитимуть менше, аніж в Англії. Після переїзду сюди у 28 років повернутися в АПЛ вже навряд вийде. Але Фірпо на своєму піку гратиме за клуб, який його виховав. Він випускник академії «Бетіса». До того ж, на найвищому рівні він уже себе спробував, коли на 2 сезони залетів до «Барселони». Мабуть, футболіст не хоче повторення невдалого досвіду - і обирає безпечний варіант. Жодної боротьби за виживання в Англії - тільки єврокубкові баталії у майже рідній Іспанії. До речі, знову «Бетіс» бере технічного футболіста. Я не виключаю, що поєдинки команди в окремих турах буде дивитися приємніше, аніж матчі «Барселони» та «Реала».

Еван Фергюсон (Брайтон → Рома, оренда)

Мені сподобався коментар в інтернеті, де Евана називають «ірландським Супрягою». Ну що ж, справді дуже близько. Ще 3 роки тому, у 17, футболіст дебютував в АПЛ. Тоді всі казали, що це майбутній топ-форвард. У сезоні 22/23 забивав у кожній третій грі чемпіонату, доволі регулярно відзначався у складі збірної Ірландії. А далі - провал. Травма навесні 2024-го, невдала половина сезону з новим тренером у «Брайтоні», переїзд - і ще невдалі півроку у «Вест Гемі». Сумарно тільки 1 гол за 21-у появу на полі у попередньому розіграші АПЛ. Більше тут цей форвард не потрібен, у клубі на нього не розраховують - ось вам і спроба заграти у новій країні. І Рим - гарна для цього локація. Бо у сприйнятті футболу Гасперіні більш цінна навичка - вправно пресингувати, аніж забивати голи. Якщо Фергюсон гарно бігтиме і багато працюватиме, то отримає чимало хвилин у столиці. А там уже й упевненість повернеться, а разом з нею - можливо, голи…

Самуель Мбангула (Ювентус → Вердер, 10 млн. євро)

Дуже кумедний трансфер, якщо зважати на контекст. Тренер Вернер працював у «Вердері» круто декілька років поспіль, з кожним сезоном його команда прогресувала (зараз буде керувати «Лейпцигом», тож його перформанс у Бремені відзначено). Реакція керівництва? Нульова. За 3 останні сезони у клубі Оле отримав трансферів сумарно на 20 мільйонів. Ось Оле пішов - і «Вердер» одразу ж, у перше ж трансферне вікно, витрачає 10 на одного футболіста. Наскільки ж Вернера тут не любили… Трансфер обійшовся нижче ринкової вартості, до речі, тож точно є вигідним. «Вердер» роками працює з віковими футболістами/гравцями низького рівня, тож тепер Мбангула - мабуть, головний актив команди. Тут зроблять все, щоб він сяяв. Є зайвий привід згадати Мотту, без віри у футболіста на старті сезону якого про нього ніхто б і не дізнався. «Ювентус» завдяки своєму колишньому тренеру заробив 10 мільйонів на виконавці, якого рік тому ніхто б не купив.

Йеспер Ліндстрем (Наполі → Вольфсбург, оренда)

Футболіста відверто шкода. Перед стартом сезону 23/24 його придбав «Наполі» - чемпіон Італії зі Спалетті на чолі. Однак тренер пішов, а команда розвалилася, взагалі всі провели посередній сезон - і Ліндстрем навіть не мав шансу засяяти. А потім поїхав в оренду до «Евертона», де також безлад і також зміна тренера посеред розіграшу. Гравець їхав з «Айнтрахта» з 7+2 у 27-и турах Бундесліги та перемогою у фіналі ЛЄ - а далі оформив 0+1 за наступні 47 матчів в італійській та англійській лігах. Не щастить. Нова спроба повернутися на топ-рівень - у складі «Вольфсбурга». Вже переживаю за тренера «вовків» (виходить, за 2 роки Ліндстрем мав аж 5 наставників у клубах). Можливо, трансфер до Німеччини, де Йеспер уже запалював, допоможе футболісту набути впевненості у власних силах. У складі «вовків» і так вистачає талантів в атаці, тож якщо ще й Ліндстрем зробить свій внесок, команда всерйоз претендуватиме на місце у зоні ЛЧ.