9 літер за вертикаллю. Ліверпуль – більше не команда Клоппа

«На багажі Клоппа» - доволі частий коментар, який можна було побачити у мережі після завоювання «Ліверпулем» у попередньому сезоні кубка АПЛ. На думку деяких глядачів «червоні» стали найкращими в Англії не в останню чергу через довгу та плідну роботу німецького спеціаліста. Є точка зору, що Юрген заклав фундамент для перемоги «Ліверпуля» в АПЛ у 2025-му році. Наскільки справедливою є ця теза? Мабуть, не дуже. Бо вона принижує заслуги Слота, який дещо змінив налаштування команди свого попередника - і та заграла краще, аніж в останні 2-3 роки з німцем на чолі. Та й навіть візуально помітно, що «Ліверпуль» змінився з новим тренером. А якщо так, то про який «багаж» може йти мова? Клопп зробив «Ліверпуль» елітною командою, а Слот зробив цю елітну команду чемпіонкою АПЛ. Внесок Юргена має місце, але головний герой історії - Арне. Без варіантів.

Але Слоту, здається, замало косметичних змін у грі «Ліверпуля». Він хоче більшого. Мабуть, мова йде про остаточне перетворення «червоних» на команду Слота. Якою вона буде? Більш вертикальною. Натякають на це і дії Арне у попередньому сезоні, і літні трансфери.

Ліверпуль 2024/25

Для порівняння візьмемо 5 останніх сезонів Клоппа на чолі «червоних». Найгірший показник середнього володіння на дистанції у чемпіонат на відрізку - трохи менше 61%. У більшості сезонів ще й місце у топ-3 за точністю пасів. Не те щоб Юрген ставив на тотальний контроль над м'ячем та територією - але йому доводилося. Коли він приїхав до Англії, то хотів грати вертикально, однак виявилося, що тут такого майже ніхто не дозволить. «Ліверпуль» втрачав бали у сценаріях з володінням м'ячем регулярно, тому команда перебудувалася - і в останні сезони з Клоппом здебільшого створювала шанси у позиційній грі. Це дозволяло конкурувати з «Ман Сіті», дозволило виграти АПЛ, тож підхід точно був ефективним. Але не єдиним правильним. У перший же сезон зі Слотом «Ліверпуль» не досяг і 58% середнього володіння у чемпіонаті. За точністю пасів не увійшов до топ-3.

Ніби і логічно, проте все ж неочікувано: Слот прийшов з чемпіонату Нідерландів та приніс частинку місцевого футболу в Англію. Там деякі матчі - це формат гри атака на атаку протягом 90 хвилин. В АПЛ домогтися чогось такого неможливо (бо хто піде з тобою на такий відвертий розмін?), та й найкращим клубам країни невигідні неконтрольовані сценарії. Тому «Ліверпуль» не йде на обмін, а мінімізує кількість швидких випадів опонентів та максимізує, наскільки це можливо, власні. І саме вміння атакувати на просторі зробило з команди чемпіона Прем'єр-ліги: вона забила аж 14 голів у лізі у контратаках, ніхто не мав 11+, серед команд першої половини таблиці найкращий показник - 9. «Ліверпуль» зіграв рекордно вертикально - і виграв АПЛ. А ще Салах провів свій найкращий сезон у кар'єрі. «Червоні» перебудувалися на більш прямолінійний футбол - і це зробило їх сильнішими.

В останній рік з Клоппом «Ліверпуль» забив у контратаках тільки 6 голів у чемпіонаті, у попередній чемпіонський - «лише» 10. «Червоні» з Юргеном ніколи не грали настільки вертикально.

Борнмут та Керкез як продукт системи

У попередньому розіграші АПЛ «вишні» були доволі близькі до фінішу у зоні єврокубків, однак за середнім показником володіння м'ячем не увійшли навіть до топ-12 команд ліги, за точністю пасів - навіть до топ-16. Зате у топ-10 за забитими голами. «Борнмут» - метушлива команда. Втратив м'яч? Піди та забери. Забрав? Одразу шукай пасом форварда. Не знайшов? Добре, бий здалеку. І я не перебільшую, кожен третій удар команди у сезоні - з-за меж штрафного, в окремих матчах відсоток перевалював за 50%. Тільки «Челсі», «Ман Сіті» та «Ліверпуль» били по воротах суперників більше в середньому за поєдинок, аніж «Борнмут». «Вишні» були готові стріляти з нульових кутів та з 30-и метрів, бо, як кажуть у деяких дитячих академіях, атаку треба завершувати ударом. З Іраолою «Борнмут» був і є прямолінійним та вертикальним - і це зробило його успішним.

Неважко здогадатися, у який футбол гратиме Керкез, який вийшов в основі команди у 38-и матчах з 38-и у попередньому розіграші. Отже, прямолінійний механізм Іраоли потребував цього гравця на полі завжди. Whoscored вказує чеснотою гравця кроси, а недоліком - передачі. Портрет легко складається, так? Заміна Робертсону напрошувалася, але ніхто не чекав, що замість шотландця візьмуть геть іншого за профілем виконавця. Енді вмів зіграти вишукано - не на рівні з Трентом, але більш витончено, аніж будь-який захисник команди-середняка дивізіону. А Керкез дасть команді фізику та прості рішення. Буде гарно бігти в тому числі у контратаки, виконає крос у штрафний майданчик за першої ж ліпшої нагоди. Бо Слот не хоче, щоб його команді доводилося ухвалювати важкі рішення на полі. Він спрощує гру.

Контратаки - це не легко, не подумайте. Але у контратаках ситуації для футболістів - простіші. Менше супротиву, більше простору. Якщо поставити топову вертикальну гру, то команда забиватиме візуально легкі голи. Керкез у цьому допоможе.

Фрімпонг не пряма заміна Тренту

Ми декілька років поспіль казали, що Арнольд має чудове бачення поля та хист до ведення гри через пас, тож переведення його у півзахист - питання часу. Повноцінної зміни позиції не відбулося, але ще Клопп в останніх сезонах почав використовувати Трента під час володіння як «вісімку». Той йшов у центр поля та створював більшість у зоні, а ще мав більше варіантів для продовження атаки, аніж на фланзі. Хоча навіть в обмеженій ролі бровочника ТАА віддавав більше десятка асистів в АПЛ за сезон, бо мав радіокеровані передачі у штрафний майданчик - щось на рівні КДБ, ніхто у лізі не виконував кроси протягом останніх років настільки ж вправно, як ця парочка. В окремих матчах саме Арнольд ставав творчим центром «Ліверпуля» на м'ячі. Паси Трента вигравали для команди поєдинки та титули. Арнольд міг зіграти прямолінійно - але запам'ятався більше як той, хто знаходить топ-варіанти у позиційних атаках.

Фрімпонг - «електричка». Це не добре і не погано - просто по-іншому. Його фішка - шалена результативність. Але як він відзначався голами та асистами у Німеччині? Коли під час швидких атак вбігав до чужого штрафного майданчика. Не розвивав атаку, не готував її - завершував або ударом, або простим останнім пасом. Гру Фрімпонга не назвати вишуканою. Вона проста, причому до непристойності проста. Але справа в тому, що ніхто більше у світі не біжить в атаку з позиції крайнього оборонця так швидко, як це робить даний футболіст. Ніхто більше не забиває у таких ситуаціях настільки ж регулярно. Ніхто не є головною зброєю команди в атаці з позиції на фланзі оборони, окрім Джеремі. Він унікальний. Але для позиційного нападу він шалений даунгрейд у порівнянні з Трентом. Він не ухвалить креативне рішення та не виконає вишуканий пас. Щоб використати Фрімпонга на максимум, треба грати по-іншому.

У чемпіонський сезон «Баєр» став другим найкращим у Б1 за кількістю голів у контратаках (9, лідер забив 10). Найбільше ударів у таких ситуаціях у складі команди завдав Фрімпонг - 9. Навіть нападники та Вірц у такому сценарії були менш продуктивні.

Вірц заграв би у будь-якому випадку

Флоріан занадто крутий, тому я не буду затримуватися на ньому задовго. Попередні трансфери робили «Ліверпуль» більш вертикальним, а цей просто робить його сильнішим. Якщо команда забила 14 у контратаках без Вірца у клубі, то може забити ще більше з ним. Трохи вище згадував, що Фрімпонг завдав 9 ударів у контратаках у чемпіонському сезоні «Баєра». Так от, забив у них 2 голи. Вірц - також 2, а от всі інші - менше. Тому так, Флоріан може бути ефективним у контратакувальній системі. Його топ-навичка - шукати та знаходити вільні зони між лініями оборони суперника. Тобто вміє обирати позицію. А контратаки - це саме про вибір позиції, куди бігти. А ще трохи про біг, з цим у Вірца також усе в нормі. Мабуть, тут буде доцільно порівняти. У попередньому сезоні найбільше на позиціях зліва та «десятки» відіграли у «Ліверпулі» Діас та Собослаї відповідно. Їх показники ударів у контратаках в АПЛ - 11 та 7. У Салаха аж 27. Простір для покращення є. Вірц його гарантує.

У попередньому розіграші ЛЧ Флоріан завдав 4 удари після контратак. Рафінья та Мбаппе з їхньою шаленою швидкістю - стільки ж. У Діаса та Собослаї 3 спроби на двох.

Екітіке вартує своїх грошей

Бо брати футболіста під стиль - розкіш. Давайте одразу розставлю всі крапки над «і». Екітіке не є елітним гравцем, бо має явні слабкі сторони, але якщо говоримо виключно про сценарій гри з контратаками, то Екітіке - елітна опція, одна з найкращих у світі. У попередньому сезоні «Айнтрахт» забив 12 голів на контратаках у Бундеслізі, будь-яка інша команда - максимум 8. А якби французький вундеркінд не реалізовував моменти найгірше у Європі (нема у топ-лігах футболіста з більшою різницею між очікуваними та фактичними голами), то показник був би ще на декілька пунктів вищим. «Айнтрахт» - заточена виключно під контратаки структура, а ще - 3-й найкращий клуб сезону у Німеччині. Якщо так, то в окремому аспекті вертикальних випадів це претендент на статус найкращого в усій Європі. Посперечатися можуть хіба що «Ліверпуль» та «ПСЖ».

Й Екітіке тут - головний. У нього 22 удари після контратак у чемпіонаті. Найближчий переслідувач має 16, наступний за ним - 12, всі інші - щонайменше вдвічі менше. За голами у контратаках, як розумієте, та ж картина, найкращий у чемпіонаті - Екітіке (4). Футболіст вміє тягати м'яч на дриблінгу, може та готовий обіграватися з партнерами, біжить як коняка. А що ще треба, коли граєш вертикально? Можливо, навичка завершувати атаки голами, але все інше гравець для ефективної гри у сценарії з контратаками вже має. Змінює лігу та країну, переходить зі слабшої команди до значно сильнішої - але з колективу, де грають у контратаки, до колективу, де грають у контратаки. «Ліверпуль» заплатив 90+ не просто за перспективного виконавця, а за елітного для конкретного сценарію гри футболіста.

Отже, команда гратиме у цей сценарії. В її інтересах створити для гравця такі ж умови на полі, які були в «Айнтрахті». Інакше навіщо платити так багато?

Ліверпуль Слота буде грати вертикально

На це натякають абсолютно всі трансфери. І, сюрприз-сюрприз, навіть Ісак, якого або хотіли купити, або все ж куплять, у топ-6 найкращих футболістів сезону АПЛ за кількістю ударів у контратаках, сам «Ньюкасл» - у топ-3 за спробами забити з таких ситуацій. Тобто команда мала конкретний профайл форварда, а не просто обирала між двома класними виконавцями. Як і на будь-яку іншу позицію, яку вона підсилила влітку. Якщо б під вертикальну гру підходили 1-2 футболісти-новачки, можна було б казати про збіг, але не тоді, коли цей сценарій є підходящим для всіх. І точно не після того, як команда поставила свій антирекорд за майже 10-ліття за відсотком володіння у сезоні АПЛ. Курс цілком зрозумілий, план Слота потроху викристалізовується: він хоче створити найбільш небезпечну у контратаках команду всієї Європи.

А ще планує спамити атаками. «Ліверпуль» бере Екітіке, який марнує шанси, а не якогось топ-фінішера, бо француз створить багато моментів для себе і партнерів - хоч щось, але команда реалізує. Фрімпонг також генерує небезпеку у промислових масштабах. Вірц - більше асистент, аніж бомбардир. «Ліверпуль» хоче перемагати не за рахунок елітної реалізації - а завдяки створенню купи моментів. А для цього треба підходити до воріт раз за разом. Очевидно, найкращий варіант у такому випадку - контратаки. «Ліверпуль» вже добре вміє грати таким чином, але паризький поєдинок проти «ПСЖ» (1:0, але буквально єдиний підхід до воріт суперника за 90 хвилин) довів, що «червоним» точно є куди рости у цьому напрямку. Команда вилетіла з ЛЧ тому, що витиснула замало з атак на просторі.

Тепер навряд вилетить через це. Бо вертикальних випадів буде багато. Можливо, більше, аніж у будь-якої іншої команди Європи. Бо таким бачить топ-футбол з великими перемогами Слот. А хто ми такі, щоб сумніватися у його баченні після настільки впевненої перемоги в АПЛ?