НОРМАН: «Після Ваврінки буде дуже складно працювати з іншим гравцем»

Екс-друга ракетка світу, шведський фахівець Магнус Норман був головним тренером Стена Ваврінки з 2013 по 2017 рік, а потім знову приєднався до його команди у 2023 році.

Саме в цей перший період швейцарський тенісист здобув усі три свої титули на турнірах Великого шолома, а також піднявся на третє місце в світовому рейтингу. Однак в останні роки 40-річний тенісист відчуває труднощі з результатами: з Вімблдону 2024 року він не виграв жодного матчу на турнірах Grand Slam і опустився на 156-е місце в рейтингу ATP.

Шведський тренер поділився низкою цікавих зізнань про значення їхнього союзу.

Початок шляху

«Ми почали працювати разом у квітні 2013 року, через пару місяців після того Відкритого чемпіонату Австралії, на якому Стен грав із Джоковичем у четвертому раунді - Новак виграв 13:11 у п'ятому сеті. Насправді, вже під час того турніру я вів переговори з його агентом, тож чудово пам'ятаю, як дивився той матч удома. Трохи пізніше ми зустрілися і почали спільну роботу. Хоча він тоді не переміг, можу запевнити: це один з найкращих тенісних матчів, які я коли-небудь бачив у житті».

Знайомство зі Стеном

«Я тоді не надто довго роздумував - просто зважував, чи варто приймати пропозицію почати працювати зі Стеном. Уже на той момент я знав, що він чудовий гравець, і навіть розумів, що він може стати ще сильнішим, особливо після того матчу з Джоковичем. Я багато років тренував Робіна Седерлінга, і ми часто грали проти Ваврінки, бачили його зблизька, тож я прекрасно знав, якими якостями й достоїнствами він володіє».

Впевненість у перемозі

«Ми годинами говорили на ці теми, хоча мушу зізнатися: одна з речей, яка мене найбільше вразила у Стені, ще до того, як він виграв свій перший фінал «Шолома», - це впевненість, з якою він грав. Для мене особисто перший фінал турніру Великого шолома був неймовірно складним - тиск був надто сильним, і я не хотів навантажувати його в годину перед фіналом проти Надаля. По суті, я навіть не був поруч із ним. Я пишаюся тим, як він упорався з цим тиском - набагато краще, ніж я. А потім він став видатним чемпіоном на багато років.

Дивовижно бачити його послужний список перемог на найбільших аренах - небагато гравців можуть сказати, що перемагали найсильніших на найвеличніших кортах».

Професіоналізм до останнього дня

«Без сумніву, я ціную ту енергію і готовність, з якими він донині виходить на корт - будь то змагання чи звичайне тренування. Він завжди намагається викластись по максимуму - і це справжній подарунок для тренера. Я б сказав, це найкраще, що може бути.

Сьогодні вранці ми провели півторагодинне тренування, і зізнаюся - я отримую від цього таке ж задоволення, як і в перший день [...] Після всього, що ми пережили разом, мені буде дуже важко почати роботу з іншим гравцем.

Було так багато моментів, і все це завдяки його характеру і тій неймовірній одноручній задній подачі, яку він досі використовує. Я досі дивлюся його матчі й насолоджуюся ними, як і раніше, тож відкрити нову главу після цього буде справді непросто».