Агент: «З Любеновичем була розмова на підвищених тонах. Але погроз не було»

Футбольний агент Ярослав Зварич розповів про скандальну історію з відставкою Желько Любеновича з посади головного тренера Ворскли:

«Мені зателефонував [голова комітету етики та чесної гри УАФ] Андрій Давиденко і сказав, що хоче викликати мене і Костянтина Лемішка на допит стосовно ситуації з Любеновичем, який заявив, що йому погрожували.

Одразу скажу, що це відвертий наклеп. Такого не було і не може бути з нашої сторони. Я нічого не боюся, готовий їхати в УАФ і пройти всі процедури. Я не дам, щоб моє прізвище фігурувало в незрозумілих історіях. За 10 років роботи у футболі жоден гравець чи тренер не заявляв, що я тисну або погрожую. Цей випадок - перший і, вважаю, безпідставний.

Так, я привів Любеновича у Ворсклу. Ситуація була така. Подзвонив наш давній товариш, який сказав, що Ворсклі потрібно знайти тренера. Я порекомендував Любеновича. Протягом доби ми все зробили. Я був разом з Любеновичем і зустрічався з одним із керівників Ворскли. Жельку сподобався проект і умови, які запропонував клуб, і він одразу підписав контракт.

Любенович захотів, щоб залишився кістяк команди: Пердута, Скляр, Нестеренко, Кулач. Один з директорів Ворскли йому сказав: «Якщо хочеш, то веди з ними переговори. Клуб не може забезпечити їхні фінансові апетити». Любенович декілька разів зустрічався з цими футболістами, але домовитися не вийшло, не зійшлися по зарплаті.

Він подзвонив мені і почав жалітися, що в нього немає футболістів. Я був спокійний, казав: «Желько, заспокойся, зараз команди УПЛ повернуться зі зборів і буде нагода взяти когось в оренду. Також можна подивитися молодь». Коли стало зрозуміло, що у Ворскли справи з фінансами не надто райдужні, ми попросили Желько Любеновича працювати з тим складом, який вже є в клубі.

Але щойно контракт був підписаний, він почав активно наполягати на підписанні кількох нових гравців - особливо одного, якого дуже хотів бачити в команді. Ми ж неодноразово пояснювали, що цей «особливий» футболіст просто не дотягує до рівня основи. Теж саме йому сказали і директори - що не бачать цього гравця в команді, бо в нього велика зарплата і він нічим не допоможе Ворсклі. Такого висновку вони дійшли, коли подивилися на цього гравця у спарингу.

Спершу Любенович з нами погоджувався, але потім знову повертався до цієї теми і вперто просував цього гравця. Це викликало у нас серйозні підозри: чи не стоїть за цим якась не зовсім чиста історія? Чи не йдеться про спробу провернути сумнівний трансфер?

Згодом, зрозумівши, що побудувати сильну команду без фінансових вливань не вдасться, а провернути підкилимні схеми в клубі не вийде, Любенович вирішив піти раніше строку. І замість того, щоб чесно сказати, що не впорався, почав сипати голослівними звинуваченнями - мовляв, на нього тиснули, ледь не погрожували.

Чи його залякували? Нічого такого не було. Була лише одна розмова про того футболіста, якого Любенович дуже сильно хотів підписати. Потім Любенович почав мені надзвонювати і казати, що це я всіх налаштував у клубі проти цього гравця. Я додав у конференцію Лемішка, і в телефонній розмові ми про все поговорили. Ми висловили свою думку, Любенович - свою. Розмова відбулася на підвищених тонах, але ніяких погроз там не було. Любенович підвищив голос на мене, а Костя у відповідь - на нього. Звичайна робоча розмова. Все! Робочі розмови у футболі бувають емоційні. Але це не означає погрози. Це звична частина живої професійної дискусії.

Через два дні у Любеновича було день народження, я його привітав, він підняв слухавку, Лемішку також відписав. А на другий день з'явилася інформація, що він залишає Ворсклу. Що це за футболіст, якого так хотів Любенович? Я прізвище називати не буду. Українець. Скажу так: ця людина кругом була, але ніде толком не заграла.

У мене і Лемішка немає агентських ліцензій. Ми партнери, але не агенти, просто консультуємо футболістів і співпрацюємо з агентами, у яких є ліцензія ФІФА. Я був знайомий з Любеновичем до Ворскли, Лемішко - ні. Свого часу я відправляв Жельку в ФК Минай футболістів.

Любенович спитав: «Скільки з мене за вашу роботу?» Але ми одразу відповіли, що гроші нас не цікавлять, ми просто даємо йому шанс працювати, щоб він здобув собі ім'я у тренерській роботі: «Ворскла - це хороший бренд, і ти можеш повернути команду в УПЛ, показавши, що є кваліфікованим тренером». Ворскла нам теж нічого не платила. Це була просто допомога нашому старому другу, який попросив знайти тренера для Ворскли.

Востаннє я з Жельком розмовляв на його день народження. На наступний день я хотів відправити до Любеновича одного футболіста, написав йому, але він не відповів. Потім хлопці сказали, що він іде з команди. Також телефонував Любеновичу вчора. Хотів у нього запитати про цю ситуацію. Може, йому хтось інший погрожував, а не ми? Також цікаво, як він трактує слово «погроза», можливо, якось по-іншому? Проте Любенович не підняв слухавку, тож розмови не відбулося.

Я думаю, він просто придумав відмазку, бо не хотів працювати з тими футболістами, які були на той момент у Ворсклі. Зрозуміло, що туди приїжджали гравці не найвищого рівня, але були перспективні, з якими треба було працювати і щось ліпити. А Любенович хотів все і одразу. На перегляді у Ворсклі був захисник Гірник-Спорту Принс Чібуезе. Любенович сумнівався, чи варто його брати, а Бабич, як побачив нігерійця у двосторонці, то одразу сказав підписувати. Я Любеновичу одразу сказав, що не буду нав'язувати футболістів: «Бери в команду, кого хочеш, головне - дай результат».

Що далі? Поїду в УАФ, пройду всі процедури і детектор брехні. Також ми підготували лист до УАФ, де все пояснили. Я буду до останнього відстоювати своє ім'я. Хоча я не розумію, до чого тут Комітет з етики та чесної гри, якщо я не ліцензований агент. На Любеновича ми також подамо позов до громадського суду щодо наклепу. Нехай відповідає за свої слова».

Лист Зварича та Лемішка на адресу голови Комітету з етики та чесної гри УАФ