Стратегія Ендшпіля: слово – майстру гри із 144-го центру ССО

До своїх 28-ми років він встиг повоювати на різних посадах у складі Сил спеціальних операцій. Стрілець, розвідник, гранатометник. Повсякчас на передовій, бойові завдання, складні місії. Проте роль амбасадора ССО, яку наразі виконує солдат 144-го центру з Волині на псевдо «Ендшпіль», є не менш відповідальною…

- Ендшпіль - цікавий позивний. Звідки він?

- Почнемо з того, що в дитинстві в рідному Ковелі я опікувався багатьма видами спорту: захищав честь школи на міських змаганнях із футболу, виступав на байдарці-одиночці на юнацькій першості області з греблі. Проте найулюбленішими все ж таки були шахи.

За шахівницею я - з 6-ти років. Любов до цієї гри прийшла до мене, як то кажуть, із молоком матері. Свого часу мама була кандидатом у майстри спорту з шахів, з часом почала працювати арбітром міжнародної категорії, а також тренувати вихованців дитячо-юнацької спортивної школи. Як за таких розкладів я міг не прикипіти душею до шахів? Виступав у обласних турнірах, їздив на змагання до Польщі, підняв свій рейтинг до І дорослого розряду.

Пам'ятаю, 2006 року до нас у ДЮСШ завітав легендарний український гросмейстер, чемпіон світу та Європи, неодноразовий переможець шахових олімпіад і престижних турнірів Василь Іванчук. Він узяв участь у сеансі одночасної гри, а ще презентував книгу про себе «Шахові новели Василя Іванчука». Для мене, 9-річного, це були неймовірні враження!

Повертаючись до питання про позивний. У шахах є термін «ендшпіль». Це - завершальна стадія партії. З моїм ставленням до гри я не міг придумати для себе більш відповідного псевдо.

Зізнаюсь, навіть зараз, коли є вільна хвилинка між виконанням військових завдань, буває, з побратимом організуємо якусь партейку. Такий собі активний перепочинок, що трохи заспокоює, відволікає…

- Можна сказати, основне хобі…

- До війни таких було два. Крім шахів, полюбляв риболовлю, причому спортивного плану. Щука, судак, хижаки - мій профіль. На жаль, зараз через зрозумілі причини зрідка щастить брати до рук вудочку.

- Між іншим, а ким ти був у цивільному житті?

- За фахом я тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, певний час працював у деревообробці, опісля - в Польщі, коли друзі познайомили з британською програмою IRATA, знайшов себе в промисловому альпінізмі. Там була дружня команда, й ця робота навчила дисципліні та відповідальності.

Три з половиною роки варився в енергетичній галузі, будували вежі ліній електропередач. Звісно, кортить іншого альпінізму, туристичного - до Альп, Гімалаїв, але нічого: після нашої перемоги ще помандруємо…

- Напевно, твої юнацькі спортивні захоплення частенько стають у нагоді під час військової служби?

- Авжеж! Шахи - це, радше, ближче до тактики. Футбол і гребля - про витривалість, боротьба заклала фундамент для самооборони. Дуже допомагає на завданнях і промисловий альпінізм. Добре орієнтуюся на місцевості, мапа мені не потрібна. Заведи мене вглиб лісу на 10 км - вийду без проблем. Можу в'язати різні вузли, на мотузці з'їхати з 9-го поверху.

- Знаємо, зараз тебе перевели з бойової групи до тилового підрозділу. Проблеми зі здоров'ям?

- На жаль. Під час виходів дав велике навантаження на коліно, пошкодив меніск. Біль став хронічним, зробили МРТ. Треба було лягати на курси реабілітації, масажів, аби зміцнити колінний суглоб. Я вчасно відмовився. Все це вплинуло на фізичний стан…

- Давно ти в лавах Сил спеціальних операцій?

- Від липня 2023-го. Раніше, після початку повномасштабного вторгнення, я спробував вступити до тероборони, але тоді мене не взяли, бо не мав військового досвіду. У ТЦК сказали: «Ще молодий». Після восьмого приходу це вже почало дратувати, тому просто чекав на повістку.

Коли вона нарешті прийшла, пройшов ВЛК і думав, що потраплю до звичайної сухопутної частини. Проте якраз побачив ролик на YouTube про Q-курс ССО, який мене зачепив, і подумав: «Чим я гірший? Чому не спробувати?». Так я і ухвалив рішення укласти контракт.

- Тобто саме відео стало для тебе мотиватором?

- Саме так! У ролику було показано, як хлопці професійно діють у бою, як вони працюють у злагоджених групах. Мовилося про те, що це не просто військовий підрозділ, а братерство. Мені це дуже зайшло.

Надалі почалося навчання. Базовий курс - півтора місяці. Там засвоювали основи: поводження зі зброєю, базову тактику. Після цього близько 6-ти тижнів була фахова підготовка. Розмови про те, що без належних навчань відправляють на завдання, не відповідають дійсності. В усякому разі, в ССО я такого не бачив.

- Ти працюєш у групі. Що таке група в твоєму розумінні?

- Злагоджений механізм. Кожен із бійців виконує свою роль, але водночас знає ще кілька спеціальностей, щоб замінити побратима в разі потреби. Приміром, якщо поранили медика, обов'язково має бути ще людина, яка добре знається на медицині. Я вже не кажу про те, що азами такмеду має володіти кожен. Група - це одне ціле, де всі розуміють один одного з півслова.

Зазвичай, ми працювали в групах по 4-8 людей: розвідка, дорозвідка, виходи на закріплення позицій, вогнева підтримка, прикриття. Була історія: заходили на позицію в 100 м від ворога, коли ті почали насипати з усіх стволів - кулеметів, артилерії. Благо, побратим по дорозі зафіксував облаштовану позицію, де можна було перечекати обстріл і вчасно зреагував, миттєво потягнувши мене в те укриття. Взаємодопомога в групі - незамінна річ.

- Зчаста люди переймаються своєю фізичною підготовкою. Це критично?

- Ні. Так, фізична форма важлива, але головне - що в тебе в голові. Якщо ти маєш розуміння, як діяти, ти можеш компенсувати брак сили витривалістю і вміннями. Крім того, фізичну форму можна розвинути.

- Чи відчуваєш себе амбасадором ССО?

- Якщо моє інтерв'ю допоможе комусь ухвалити рішення долучитися - значить, вважатиму завдання виконаним. Головний стрижень Сил спеціальних операцій - це мотивація та можливість служити за обраним фахом, який зазвичай наближений до цивільного.

Олена ПИРОЖЕНКО

Бажаєш приєднатися до еліти ЗСУ - звертайся до «ССО Рекрутинг»!

сайт

facebook

instagram

telegram канал

Телефон: 0800357174

Адреси офісів ССО Рекрутинг:

Київ, Оболонська набережна, 7, корпус 1.

Хмельницький, вул. Соборна, 16. ЦНАП.

Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 53/35.