Про найкращий клуб світу та Челсі. 12 висновків про КЧС

Мессі обійшов Роналду за більшістю топ-досягнень. Наприклад, виграв більше Золотих м'ячів, більше разів піднімав над головою кубки, переміг зі своєю збірною на ЧС. Можливо, португалець ще встигне виграти головний турнір національних команд - але вже точно не буде головною зіркою своєї команди на ньому. Мессі у 2022-му був. Однак цього літа Роналду все ж остаточно обставив свого головного конкурента у кар'єрі за одним з особистих показників - голами на КЧС. Для цього Крішу навіть не довелося приїздити до США. Він починав турнір у якості найкращого його бомбардиру в історії, маючи 7 голів і випереджаючи Ліонеля на 2. Мессі мав останній шанс наздогнати суперника - але не скористався ним. Відзначився на полях Америки лише одного разу. Тепер його доробок тут за весь час - 6 точних ударів. Більше не буде, бо очевидно, що на КЧС-2029 Мессі не поїде. Цей «матч» великого протистояння залишився за португальцем.

Але клубний ЧС - все-таки більше про команди, а не про окремих особистостей. Та й, чесно кажучи, не про всі команди - тільки про найкращі. Бо саме вони робили тут погоду. У цьому матеріалі підбиваємо підсумки турніру, але саме щодо топ-колективів. Про сумнівну організацію змагання ви, мабуть, вже прочитали чимало. Тут - тільки про футбол.

1. «Атлетіко» стає амбасадором тези «головне не перемога, а участь». Команда приїхала на турнір у якості одного з фаворитів. І могла його вигравати. А чому б ні? «Реал» та «Ман Сіті» перебудовуються, а друге місце у цьому квартеті дозволило б «Атлетіко» аж до фіналу стикнутися серед топів тільки з «Челсі». Звісно, це стало б викликом, але шанс був би. «Сині» тріумфували на турнірі не в останню чергу через те, що були голодними до перемог. Бо давно нічого серйозного не вигравали. «Атлетіко» також нічого не виграє вже декілька років - і йому, здається, норм. Після фінального свистка останнього матчу групового етапу Грізманн посміхався. Вилетіли? Ну нічого, все одно всерйоз вигравати ніхто не збирався. Ми щороку додаємо «Атлетіко» до пулу претендентів на якісь трофеї - мабуть, більше не варто.

2. «ПСЖ» довів, що є найкращим клубом світу. Ви зауважите: але ж турнір виграв «Челсі». Це так, проте «сині» з серйозних команд перемогли лише «ПСЖ», а самі французи - «Атлетіко», «Баварію» та «Реал». «Челсі» виграв турнір, але довів лише що може протистояти найкращим колективам світу. Щодо стабільних перемог сказати важко: немає вибірки. А от «ПСЖ» стабільно перемагав. Почав ще у плей-оф ЛЧ - і продовжив у США. «Баварію» переграв другим номером, «Реал» - першим. Забивав у складі з 9-и футболістів. Знову вразив гнучкістю та варіативністю. Аж до фіналу пропустив лише 1 гол за 6 матчів, та й у вирішальному матчі отримав 3 не те щоб на 100% по ділу: суперник і на одиницю xG не награв у першому таймі. «ПСЖ» не провалився у жодному з поєдинків.

3. Топовий «ПСЖ» з нами на роки. Авжеж, завжди є ненульовий шанс, що президент посвариться з тренером і вже завтра проект потребуватиме перезапуску з новим наставником на чолі, але якщо форс-мажорів не буде, то «ПСЖ» - фаворит ЛЧ наступних декількох років. Склад молодий, тож здати не повинен - це очевидно. Але більш цінним є те, що команда має простір для зросту. Мендеш може грати в атаці плюс-мінус як Хакімі, тож дещо інше його використання може зробити команду сильнішою. Невеш був одним з найкращих на турнірі за різних сценаріїв, а після свого вилучення у фіналі без жодних суперечок швидко вибіг за межі поля - він шалений універсал та професіонал вже зараз, у 20 років. Дуе вже багато обводить та б'є - може навчитися бути ефективнішим у дриблінгу та частіше пасувати.

Але, як на мене, головне: після перемоги у ЛЧ команда не відчула, що справу зроблено. Вона хоче ще. На КЧС футболісти активно святкували кожен забитий м'яч, але показовим є момент на 90-й хвилині проти «Баварії», коли «ПСЖ» веде у рахунку лише 1:0 та грає у меншості - але йде пресингувати до чужого кутового прапорця. Бо футболісти, по-перше, вірять у те, що ідеї тренера здатні приносити користь, тому треба робити те, що сказав наставник, та, по-друге, не вважають, що можуть отримати перемоги «за просто так», усвідомлюють, що вигравати вони можуть тільки у випадку, якщо пахатимуть на футбольному полі. Ніби лише епізод - але показовий. «ПСЖ» і хоче, і готовий піти за новими кубками. Це все ще не «приречені на успіх», але дуже близько до цього.

4. Топ-матчі за участі «Баварії» - обов'язкові до перегляду. Ми цілий сезон говоримо про те, що дивитися «Барселону» - як кататися на атракціоні. Все так, однак «Баварія» заслуговує на схожі коментарі. Також шалений пресинг. Також висока лінія оборони. Також найкращі футболісти - в атаці. Особиста зустріч німців та іспанців минулої осені довела, що перші не менш радикальні у своїх ідеях на полі. На КЧС «Баварія» затвердила цю думку. Матч з «ПСЖ» - топ. Німці на рівних боролися з чемпіонами Європи, створювали свої моменти. Було яскраво та весело, приємно дивитися. Як і завжди. Раніше «Баварія» проводила сповнені моментами та швидкостями матчі з «Інтером» та «Баєром», наприклад. А ще вона з Компані поки що красиво - у боротьбі та з обопільним обміном моментами - вилітала з усіх кубкових турнірів, у яких брала участь. Таке хочеться дивитися. Таке треба бачити.

5. «Челсі» набагато ближче до великих перемог, аніж нам здавалося ще навіть у травні. Тоді особисто я був засмучений, що команда вийшла до ЛЧ, бо «Астон Вілла» на такому високому рівні на папері виглядала більш конкурентоздатною. Більше не виглядає, бо «Челсі» у плей-оф КЧС - елітна команда. Дуже прагматична, але все-таки елітна. У деяких матчах «сині» навмисно «закривали» гру з менш класними суперниками: жертвували своєю атакою задля зміцнення оборони. І це працювало: у плей-оф команда пропускала в середньому по 0.5 голу за поєдинок, «ПСЖ» дозволила створити у фіналі шансів лише на 0.39 xG. «Челсі» довів, що він готовий вигравати на класі у слабких та готовий перемагати у топ-матчах. А що ще треба, щоб замахнутися на титул АПЛ, наприклад? Може, сильний воротар та стабільний фінішер. Однак це деталі. «Челсі» вже серед найкращих. І це неочікувано.

6. На «Інтер» очікує важкий сезон, як варіант - не один. Команда виконувала найбільше кросів/матч на турнірі серед європейських команд, якби не «Бока» - взагалі серед усіх. До речі, і за середньою кількістю довгих пасів увійшла до топ-13. Тож складний футбол Індзагі потроху забувається, а футбол Ківу - на перший погляд простий. У простоті немає нічого поганого, але якщо команда з важкими налаштуваннями витискала з себе 120% ефективності, то найбільш імовірний підсумок відмови від них на користь більш стандартних методів - деградація. Питання лише у швидкості регресу. Поки що «Інтер» вилетів від «Флуміненсе» (0:2) з КЧС. Трагедії у поразці немає, а от у відсутності ідей у команди на полі - є. Ківу приходить до «Інтера» з маленького клубу, а спортивний директор майже напряму каже, що команда хоче жити скромніше - міланці рухаються у бік того, щоб з найкращого колективу Італії перетворитися на той, який навіть великим буде важко назвати.

7. Ковач не керує «Боруссією» повноцінно, і це добре. Футбол Ковача - прагматичний. Цінніше ефективність без м'яча, аніж з ним. Чи грає колектив з Дортмунду у такий футбол? Ні. Рахунки 4:3 та 2:3 як би натякають, що Ковач тут мало чим заправляє. Йому доводиться підлаштовуватися під реалії клубу, футболісти якого звикли, що їх план на поєдинок - завжди атакуючий. Ніко не може нічого заподіяти, щоб це змінити. Та й не треба: саме за такої гри «Боруссія» може стабільно перемагати та давати бій найкращим. Команда завершувала чемпіонат 8-матчевою серією без поразок, де єдина втрата очок - проти «Баварії» (2:2). Здолала «Барселону», «Баєр», вже у США зарубилася з «Реалом». І кожен раз це було у сценарії, де вона відповідала атакою на атаку.

Ми бачили, як попередні проекти Ковача провалювалися через його погані ідеї та управління - якщо «Боруссія» не є на 100% проектом Ніко, то вона зможе довше уникати краху з хорватом на чолі. Цікавий союз, де сторони час від часу будуть перетягувати ковдру на себе. Доки хтось не «переможе», «Боруссія» гратиме як топ-команда. Шанси на сильний сезон прямо зараз вважаю дуже непоганими.

8. «Ман Сіті» справді змінюється. Коли Гвардіола казав про оновлення взимку, дещо не вірилося. Була думка, що то все для заспокоєння фанатів. Але ні, «містяни» правда хочуть стати іншими. Пеп ще до КЧС запросив до клубу нових асистентів та футболістів. У підсумку в матчі з «Ювентусом» (5:2) «Ман Сіті» поставив свій рекорд за високими відборами м'яча майже за рік - це поки що не про повне одужання, але вже дуже хороший знак. Лікування працює. Ранній виліт дещо псує загальну картину, але ж і «Ман Сіті» приїздив на турнір не перемагати - а будувати нову команду. Новачки отримали час, деякі свіжі ідеї спрацювали - передсезонка почалася та проходить плідно. Місцями ми бачили на полі старий-добрий «Сіті», а другий тайм з «Юве» - це взагалі якась інша команда, яка отримує задоволення від своєї гри. Коли таке з «містянами» взагалі було востаннє? Старий «Сіті» помер. І це не привід сумувати.

9. «Ювентус» ризикує застрягти у «перехідному» періоді. Може, вже застряг. Минулого літа команда запросила головним тренером Мотту - і оновила склад під нього. Не стала набагато сильнішою за іменами футболістів, але іншою - точно. Тудор прийшов - і виявилося, що йому потрібні дещо інші виконавці. Він може гарантувати виграші у слабких (9:1 сумарно проти «Відаду» та «Аль-Айну»), але на фоні «Реала» та «Ман Сіті» «Ювентус» виглядав дуже-дуже погано. Ніби не має гри та ідей взагалі. Може, потрібні нові виконавці під тренера. Але ми це вже проходили. Може, потрібен час. Може, просто Тудор не той, хто врятує «Ювентус» від перетворення на середняка. Відповіді не маю ані я, ані боси команди. Туринці увійдуть у сезон з думкою «а раптом спрацює?». Якщо так - круто. Але зазвичай у таких випадках щось йде шкереберть. Тоді доведеться починати спочатку. Знову.

10. Індзагі може виграти все у Саудівській Аравії за пару-трійку років та повернутися до Європи. Він очолив «Аль-Хіляль» перед стартом турніру - і не програв «Реалу» (1:1) та «Ман Сіті» (4:3). Одразу. Звісно, що «вершкові», що «містяни» не ставилися до турніру на 100% серйозно, але й «Аль-Хіляль» ставатиме сильнішим з часом. Якщо він зараз може битися з немотивованими топами, то за рік-два зможе конкурувати вже з граючими на всі 100% від можливостей. Індзагі ще у «Лаціо» довів, що його команда може стрибати вище голови, а в «Інтері» підтвердив це на вищому рівні. Тепер черга підкорити СА. Там його команда почне чемпіонат з найкращим складом, буде одним з фаворитів місцевої ЛЧ. Виступи «Аль-Хіляля» та «Інтера» на КЧС підсвітили крутість Індзагі як тренера. У нього хороші шанси не просто стабільно перемагати в Азії - а стати найкращим.

11. Алонсо чітко розуміє, що йому треба робити у Мадриді. Здається, Хабі не просто успішний тренер - але ще й дуже розумний. Під час турніру шукав додаткові опції в атаці, спробував Гюлера в опорній зоні, по-різному використовував Трента, зіграв схемами у 3 та 4 захисники. Він експериментував. Бо його метою було не виграти КЧС - а збільшити шанс того, що «Реал» підійде до старту сезону готовим. І він збільшив. Своїми очима побачив проблеми, зробив крок у бік усунення деяких. Якби Алонсо був таким собі наставником, приїхав би до США знайомитися з командою, грав би за конспектами Анчелотті, ставив би головною задачею на кожен матч перемогти - але пішов іншим шляхом. Хабі розуміє контекст. Не факт, що у нього вийде у «Реалі», однак між «вийде» та «не вийде» після КЧС обирати перше стало простіше.

12. Головна проблема «Реала» - відсутність балансу у складі. Матчі проти слабких та середніх за якістю команд підсвітити це не могли, бо там особистий клас виконавців компенсував усе. Але проти елітних опонентів це дуже кидається в око. «Реал» програв 4 матчі «Барселоні» у сезоні, без шансів поступився «Арсеналу» у плей-оф ЛЧ (1:5), а тепер згорів 0:4 «ПСЖ». По суті, всі найважчі дуелі - програні. І кожен раз це про відсутність балансу. Тепер, наприклад, в атаці в основу не проходить Родріго - зате в обороні грають Вальверде та Асенсіо. Першочергове завдання Алонсо - віднайти цей баланс. Може, знайти способи залучити Мбаппе та Віні до пресингу. Або грати у «чистого» опорника-хвильоріза. Можливо, ставити більше захисників. Але щось треба робити, бо це вже команда Алонсо - а «ПСЖ» програла точно як колектив Анчелотті. Це не про тренера, а про футболістів. Але щось змінювати повинен саме наставник. Така робота.