Шахтар виходить на новий ринок. Які перспективи за цим приховані

Третє місце в українській Прем'єр-лізі-2024/25 боляче вдарило по амбіціях керівництва «Шахтаря». Логічно, що після цього клуб оголосив про звільнення Маріно Пушича, на місце якого прийшов молодий турецький фахівець Арда Туран. Тим самим у донецькій команді, по суті, розпочався новий період розвитку, а сам клуб, схоже, активно виходить на новий для себе ринок.

Про те, що у «Шахтарі» дуже зацікавлені в залученні додаткової уваги до клубу із Туреччини, особливо від тамтешніх фанатів, свідчить, перш за все, організація роботи профільних служб у стані «гірників» останнім часом. Це не є секретом для всіх, хто більш-менш активно стежить за тим, як «Шахтар» проводить нинішні передсезонні збори у Словенії, оскільки у всіх соцмережах «гірники» активно акцентують увагу саме на новому наставникові, всіляко популяризуючи персону Арди Турана.

Особливо помітна ставка на активну популяризацію Арди Турана у «Шахтарі» була під час перегляду двох спарингів «гірників» - проти хорватської «Гориці» (1:0) та чеського «Словацко» (1:1). Режисери цих трансляцій, наче за спецзавданням, раз у раз вихоплювали кадри із реакцією нового головного тренера донецької команди на ту чи іншу ситуацію, причому без різниці - чи заслуговувала та на це чи ні. Спеціальних приводів не шукали - потрібно було якнайчастіше тримати Арду Турана у фокусі уваги, і загалом за обидва матчі нового головного тренера «Шахтаря» у кадрі, якщо йдеться про крупні плани, тримали, мабуть, навіть більше, аніж будь-якого з футболістів команди. Якоїсь миті почало навіть складатися враження, що це вже очевидний перебір, адже головне для вболівальників - побачити нововведення у грі команди, а не споглядати вистави довкола поведінки Турана.

Але на цьому справа в принципі не обмежилася. У тих таки трансляціях поєдинків проти «Гориці» та «Словацко» на YouTube на екрані періодично з'являлися дуже помітні банери турецькою із очевидним закликом підписуватися на сторінки «Шахтаря» у різних соціальних мережах. Для тих, хто все ж таки не знайшов можливості чи бажання подивитися ці спаринги «гірників» для розуміння надамо скрін. Виглядало це так…

Про те, що активна підтримка з боку турецьких уболівальників відтепер важлива для «Шахтаря», каже і той факт, що в першому великому інтерв'ю Арди Турана для Shakhtar TV було порушено тему про велику популярність нового коуча, котрий має 10 мільйонів підписників у Instagram. Тоді Турана прямо запитали: «Як ви думаєте, вони нас підтримуватимуть?» На що тренер відповів наступним чином: «Думаю, що зараз нас підтримують 80 мільйонів людей. Я не знаю, як це працює у соціальних мережах, але турецький народ завжди зі мною. Я знаю, що їхні серця завжди зі мною».

По суті, «Шахтар» активно вийшов на турецький ринок ще на початку нинішнього року, коли здійснив два вихідні трансфери до одного з клубів тамтешньої Суперліги. У «Трабзонспор» за 12 мільйонів євро (сумарно) поїхали вінгер Олександр Зубков та центрфорвард Данило Сікан, долі яких у другій частині минулого сезону склалися по-різному, проте обидва продовжують залишатися досить важливими фігурами для «бордово-синіх» в аспекті планування майбутнього, навіть незважаючи на деякі проблеми…

До цього «гірники» не надто активно працювали із турецькими клубами на ринку, а говорити щось про тамтешніх уболівальників й зовсім не доводилося, адже приводу для цього не було взагалі. До продажів Зубкова та Сікана «Шахтар» у своїй новітній історії, по суті, здійснив лишень два трансфери із турецькими клубами: у січні 2013-го віддав в оренду «Бешикташу» бразильського універсала Дентіньо, а через чотири роки на таких же трансферних умовах тимчасово відпускав у «Фенербахче» українського фулбека Олександра Караваєва. Обидві угоди виявилися невдалими, через що, можливо, якогось розвитку співпраця із грандами Суперліги у «гірників» й не отримала.

Також можна згадувати кейс бразильського вінгера Тете, який формально перейшов до «Галатасараю» влітку 2023 року із «Шахтаря». Тоді турки заплатили компенсацію донеччанам у розмірі 2,5 мільйонів євро, але ця справа виявилася скандальною, оскільки торкнулася горезвісного Annexe 7 ФІФА і сталася на тлі повномасштабної фази російсько-української війни, а не була викликана винятковим бажанням до здійснення угоди всіх зацікавлених сторін.

Щодо покупок безпосередньо турецьких футболістів, то така в історії «Шахтаря» є лише одна. Влітку 2005 року «гірники» за 3,75 мільйони євро підписали центрбека «Трабзонспора» Толгу Сейхана, проте у команді Мірчі Луческу в турка адаптуватися не вдалося. Вже за рік його відправили в оренду у «Галатасарай», а влітку 2008-го Толга вільним агентом перейшов із «Шахтаря» в «Коджаеліспор»…

Наразі, вже після приходу Арди Турана на пост коуча «помаранчево-чорних», у донецький клуб активно сватають все нових і нових турецьких виконавців. Зокрема, турецька преса повідомляла про нібито інтерес «Шахтаря» до воротаря «Трабзонспора» Угурджана Чакира, до опорника «Фенербахче» Ісмаїла Юксека та вінгера цієї ж команди Ірфана Джана Кахведжі, до вінгера «Галатасарая» Ахмеда Кутуджу і деяким іншим… Далеко не факт, що всі ці плітки є правдивими, проте ніхто не буде сперечатися з тим, що Арда Туран чудово знайомий із турецьким ринком та, вочевидь, був би не проти плідно на ньому попрацювати, якщо така можливість в нього з'явиться.

Чим «Шахтарю» така цікава Туреччина і чому «гірники» нині намагаються активно набирати нових фоловерів із цієї країни? Насамперед, справа у неймовірній популярності футболу в Туреччині, що позначається і на грошах. За даними низки досліджень, Суперліга є одним із найбільш фінансово потужних чемпіонатів європейського континенту. Зокрема, ще у 2016-му на замовлення Aktif Bank було проведено дослідження, яке встановило, що елітарний дивізіон турецького футболу знаходиться на одному рівні щодо співвідношення доходів до валового національного продукту із провідними лігами Італії та Франції. На основі доходів в ігрові дні в їхній пропорції до ВНП було встановлено, що найбільший дохід із відсотком 0,04% має іспанська Ла Ліга. За нею слідує англійська Прем'єр-ліга (0,03%) та німецька Бундесліга (0,02%), а потім йдуть італійська Серія А, французька Ліга 1 й турецька Суперліга (по 0,01% кожна).

За середнім рівнем відвідуваності матчів елітарного дивізіону національного чемпіонату Туреччина також поступається тільки топ-5 провідним футбольним країнам континенту. І в останні роки гранди Суперліги навіть почали зловживати на цьому факторі, значно підвищуючи ціни на квитки та обслуговування, що обурює вболівальників. Наприклад, минулого сезону вартість квитків на дербі «Галатасарай» - «Фенербахче» стартувала від 41,2 доларів США, а для того, щоб відвідати середньостатистичний матч у Стамбулі батькові та синові, як порахували фахівці, потрібно було витратити близько 137 доларів!

Прямо зараз Туреччина є однією з країн-лідерів у європейському футболі з точки зору вартості цін на квитки. Приблизно така сама ситуація і з вартістю абонементів. Середня вартість абонементів на матчі трьох найбільших клубів Стамбула може досягати 1452 доларів, причому лише кілька провідних клубів Англії, такі як «Арсенал» і «Тоттенхем», продають абонементи за ціною понад 1000 доларів. Найдешевші абонементи на матчі «Бешикташа», «Фенербахче» та «Галатасарая» коштують близько $384,3, у той час як уболівальники «Манчестер Сіті» в Англії можуть насолодитися усім сезоном всього за $521,2, але рівні доходів в Англії та Туреччині все ж таки досить сильно різняться.

Не дивно, що підписавши собі такого популярного в Туреччині наставника як Арда Туран, у «Шахтарі» нині всіляко намагаються здобути лояльність серед турецьких фанатів. У перспективі це може принести «гірникам» непогані фінансові надходження, що дуже важливо в рік, коли клуб залишився без Ліги чемпіонів.

Цілком передбачувано, що зимові збори у сезоні-2025/26 «Шахтар» проводитиме саме у Туреччині. До цього моменту, очевидно, і стоїть завдання - максимально «прокачати» тамтешній футбольний ринок інтересом до «гірників», на чому згодом український клуб спробує заробити. Більш того, відомість та популярність у Туреччині можуть допомогти «помаранчево-чорним» здійснити ще низку вигідних трансферів до клубів Суперліги. Наприклад, зараз у турецькій пресі не перестають пліткувати про можливий скорий перехід Артема Бондаренка до «Трабзонспору». Підписати цього хавбека «бордово-сині» намагалися ще у лютому, але тоді угода провалилася, й сторони, схоже, готові повернутись до переговорів зараз.

Абсолютно не варто виключати і зворотних трансферів - з Туреччини до України. Здається, що для концепції популяризації «Шахтаря» та ефективної можливості закріпитися на новому ринку подібна ідея більш ніж логічна та розумна, та й сам Туран, якщо довіряти закордонним ЗМІ, вже провів кілька особистих розмов із футболістами з клубів Суперліги, які були б не проти перебратися «під крило» найпопулярнішого турецького екс-футболіста сучасності.

Що вийде у «Шахтаря» ми, звичайно, дізнаємося пізніше, коли настане час для підбиття підсумків. Наразі можна лише констатувати, що, на відміну від ставки на бразильський ринок, де можна заробляти тільки на перепродажі футболістів, Туреччина відкриває для донецького клубу реальні можливості отримувати прибуток і на популяризації бренду. Для турків «Шахтар» - це не клуб із далекої країни, розташування якої на карті світу багато хто може собі навіть не уявляти. Тамтешні фанати чудово знайомі з «помаранчево-чорними» ще з часів Мірчі Луческу, але тоді «гірники», очевидно, фінансово не надто й потребували якихось додаткових надходжень. Нині ситуація змінюється, й нехтувати потенційними додатковими надходженнями до скарбниці не може собі дозволити навіть такий безумовний економічний гранд УПЛ як «Шахтар»…