ДИМИТРОВ: «Зараз більш-менш усі грають у відмінний теніс»

У болгарського тенісиста Григора Димитрова останнім часом не складалися турніри Великого шолома, але на Вімблдоні 2025 він демонструє якісну гру та стабільні результати. Болгарин, який займає 21-ше місце у світовому рейтингу, програв лише один сет на шляху до 1/8 фіналу британського мейджора.

На відміну від попередніх турнірів, де йому доводилося зніматися, Грігор на пресконференції зізнався, що почувається добре. Він також розповів, чи впливає це на його психологію перед матчами, і поділився думками щодо еволюції в сучасному тенісі.

Який у вас фізичний стан?

«Не хочу давати точну оцінку, бо все може змінюватися щодня. Не хочу казати, що я на якомусь конкретному рівні. Зараз я почуваюся дуже добре. Болі немає. Я багато працював перед початком турніру. Загалом кожен день приносить позитивні відчуття. Мені здається, я поступово набираю форму - і це не просто радує, а справді надихає на те, що буде далі».

Думаєте про це, виходячи на корт?

«Звісно. Саме для цього в тебе є команда - щоб бути чесним із самим собою щодо стану тіла. Кількість сканувань, МРТ, рентгенів - усе це показує, де ти перебуваєш, але зрештою лише ти сам вирішуєш, думати про це чи ні. Це тонка межа.

Іноді це неминуче, особливо коли прокидаєшся й щось відчуваєш. Але я вже на такому етапі кар'єри, коли маю прийняти той факт, що щодня буде «щось». Я живу з цим і нормально це сприймаю. Поки я виходжу на роботу, на матч, на турнір - і викладаюся на 100 відсотків, я відчуваю, що виконав свій обов'язок».

Зміни у підготовці

«Зараз усі грають у відмінний теніс. Більш-менш усі на одному рівні. Іноді матч вирішується буквально кількома розіграшами. Моя підготовка відрізняється від молодих гравців. Зараз вона більше орієнтована на фізичну та ментальну складову. Я вважаю, що навіть раніше мені було не настільки важливо, в якій я тенісній формі. Навіть якщо я довго не грав, усе одно відчував, що зможу показати потрібний рівень. Зараз головне - як правильно себе підготувати, щоб реалізувати свою гру».

Одинарний бекхенд

«Як і життя, він має підйоми та спади - усе одне й те саме. Коли вдається, відчуваєш себе так, ніби виграв джекпот. У найближчі роки ми будемо бачити його все рідше - така тенденція. Теніс став швидшим. Усі б'ють сильніше, агресивніше, з обох боків. Часу на підготовку просто немає. Але я завжди кажу - у цієї техніки ще є свої переваги.

Усі кажуть, що це забуте мистецтво, але воно не зникло. Якщо вмієш грамотно з цього боку переходити на форхенд - можна вигравати. Так, складніше. Потрібно більше працювати тілом. Але з іншого боку - є свої плюси. Усе залежить від гравця - важливо розуміти свої сильні сторони, особливо якщо йдеться про одноручний бекхенд».

Команда: тренер чи фізпідготовка?

«Усе залежить від того, на якому ти етапі кар'єри. Навіть якщо ти тільки починаєш, потрібно реально оцінити, що найважливіше. І тренер, і фізпідготовка - важливі. Іноді набагато важливіше бути наодинці з тренером із фізичної підготовки, ніж із тенісним тренером.

Пам'ятаю, кілька років тому я подорожував без тренера понад рік - і показував хороші результати. Я знаю обидві сторони медалі.

Насправді, зі мною нікого й не було, тепер я це розумію. Тільки фізіотерапевт - і все. Це був інший час, інші обставини, тож, можливо, я не найкращий приклад. Найголовніше - гравець має знати свої сильні та слабкі сторони на певному етапі кар'єри. Це важливіше за все. Вся структура команди будується навколо цього. Не можна сліпо покладатися на поради когось. Ти маєш сам пройти свій шлях. Те, що спрацювало для мене, не обов'язково спрацює для тебе. Ось чому я завжди кажу: дивись на свій бік сітки».