ЖОТА: «Олександрія – це чудовий варіант. Україна – чудова країна»

Новачок «Олександрії» Жота дав перше велике інтерв'ю клубним медіа:

- Ласкаво просимо в Олександрію. Чому ти вирішив приєднатися саме до цього клубу? Що стало вирішальним у цьому переході?

- Коли я отримав пропозицію від «Олександрії», я поговорив зі своєю родиною, сказав, що це дійсно чудовий варіант і прекрасна країна. Тому я вирішив поїхати в Україну, в Олександрію.

- Ти гравець із Португалії, де футбол - майже як релігія. Розкажи трохи про свій футбольний шлях у себе вдома. У яких клубах ти грав і який досвід вважаєш найціннішим?

- Я почав грати у футбол у своєму першому клубі, здається, з 7 років. Це був невеликий клуб у моєму місті. Після цього я перейшов у «Візелу», це більш відомий клуб. Потім я перейшов у «Віторію» Гімараеш, у якій я грав десять років. А останній рік я грав за «Санжуаненсе» - клуб третьої ліги Португалії.

- Чи чув ти щось про цей футбольний клуб ще до підписання контракту? Можливо, дивився матчі або знав когось із гравців?

- Я нічого не знав про українську лігу, перебуваючи в Португалії. Я поговорив із Мігелем Кампушем і Джевані, бо Джевані грав зі мною в Португалії, і Мігел з Джевані розповіли мені про «Олександрію» - як про хороший клуб і хороше місто для мене, щоб бути тут.

- Перед тим як підписати контракт, чи цікавився ти історією «Олександрії»? Що тебе найбільше здивувало в минулому сезоні?

- Для мене історія «Олександрії» - це, звісно, про минулий рік, про клуб, який виступає у міжнародних змаганнях, єврокубках. І для мене це був хороший і несподіваний сюрприз.

- Ти приїхав у країну, в якій іде війна. Чи налякала тебе ця ситуація? Як відреагували твої близькі, коли дізналися, що ти їдеш сюди?

- Так, війна - це війна, і для мене, і для моєї родини. Але я поговорив із Мігелем і Джевані, і вони сказали: «Ні, в Олександрії все добре, спокійно». Я розумію, що тут війна, але вона дуже далеко звідси.

- Які в тебе перші враження від України і від Олександрії зокрема? Чи встиг ти відчути місцеву атмосферу та підтримку?

- Так, мої партнери по команді та тренер добре до мене ставляться. Я вже з нетерпінням чекаю ігор, бо саме на іграх я зможу побачити вболівальників «Олександрії».

- Незабаром на команду чекають кваліфікаційні матчі до групового етапу Ліги конференцій. Твій дебют може відбутися скоріше в єврокубках, ніж у чемпіонаті України. Чи готовий ти почати свою історію саме з єврокубків?

- Так, я грав у Лізі конференцій за минулий клуб - «Віторію», і з нетерпінням чекаю можливості зіграти за «Олександрію». Сподіваюся, це станеться.

- Як би ти описав свій стиль гри?

- Я сильний, швидкий і мрійливий хлопець.

- На кого з топ-футболістів ти орієнтуєшся як вінгер?

- Звичайно, в мене є тільки один кумир - Кріштіану Роналду.

- Що для тебе головне: гол, асист чи перемога?

- Для мене найважливіше - це команда. Перемога теж важлива, але якщо говорити про гол чи асист - я віддаю перевагу голам.

- Якщо уявити, що ти забиваєш свій перший гол за «Олександрію», яку емоцію ти подаруєш трибунам? Ми вже знаємо, що ти дуже любиш незвично святкувати.

- Перший гол за «Олександрію» я святкуватиму ось так! Це Людина-павук.

- І наостанок: які цілі ти ставиш перед собою на перший сезон в Україні - особисто і з командою?

- Для мене мої особисті цілі - це більше голів і більше гольових передач, ніж у минулому клубі. А для команди, думаю, те саме. Ми станемо чемпіонами. Так! Так, але для мене найголовніше - це команда. Коли виграє команда - виграю я.