Хто такі Лабубу та чому вони всім подобаються? Пояснюємо футбольним фанатам

У дитинстві, коли я казав щось таке, що не мало сенсу, тато часто називав це «лабудою», а я швидко про це забував. Минуло багато років, я виріс - і тепер слово зі схожим набором літер можна почути звідусіль. Я знаю, у багатьох відвідувачів сайту є діти. Тож ви, як їхні батьки, вже, мабуть, почули від них прохання купити Лабубу - м'яку іграшку милого монстра. Якщо навіть ні - ймовірно, почуєте вже незабаром. Лабубу захоплюють соцмережі, їх вже можна зустріти не тільки на дитячому майданчику - але й на вулиці та у громадському транспорті. І, що цікаво, не тільки у дітей. І це цілком природньо, бо так і працює популярність. Як тільки хвиля хайпу щось підхопить, її вже не спинити… А якщо так, то далі Лабубу довкола нас ставатиме тільки більше. Хочеш не хочеш, а доведеться розбиратися: що то таке?

Цей текст допоможе у даному питанні. Поясню, хто такі ці Лабубу та чому вони всім подобаються, мовою футбольного фаната - завдяки порівнянням з цього виду спорту. Тоді буду впевненим, що ми одне одного зрозуміли і що ви достатньо компетентні для того, щоб відбиватися від дитячих «ну купи» професійно та зі знанням справи.

Страшні, як Реал в ЛЧ

«Реал» є рекордсменом за кількістю виграних кубків Ліги чемпіонів, причому у більшості з останніх декількох випадків він перемагав без найкращої на континенті гри - через круту реалізацію та вміння терпіти, виживати. Саме через це «Реал» став відчуватися «босом» ЛЧ щороку: здається, його майже неможливо здолати. Він може погано грати у футбол - але шокувати у будь-який момент. Він може здаватися безпорадним - а потім забити гол та пройти далі. І ніхто не здивується. Так от, Лабубу також навіюють страх. Вони мають гострі зуби та хижий погляд, тож зрозуміло: можуть постояти за себе. Зазвичай ми чекаємо від дитячої м'якої іграшки, щоб вона була лише милою - але ця пропонує дещо більше. Вона виглядає як боєць, борець, який готовий відбитися від будь-якої атаки. Чим вам не «Реал» у ЛЧ?

Милі, як акції у футболі

Реклама у футболі - те, що існувало завжди. А от проведення масштабних акцій тут стало можливим відносно нещодавно, коли цей вид спорту став №1 у світі. Футбол дивляться мільйони, тож нагадування про щось добре, людське та корисне на щитах біля поля, у рекламі по телевізору, на м'ячі тощо - це можливість змінити світ на краще. А часто це ще й дуже мило. Як, наприклад, буває щороку, коли фанати «Бетіса» влаштовують акцію з закиданням газону стадіону м'якими іграшками. Тоді одночасно з трибун летять на поле десятки тисяч… І всі вони йдуть на благодійність. Дуже мило. І Лабубу - також милі. По-перше, як вже було сказано, м'які. По-друге, дуже часто - пастельних та приглушених кольорів. Наприклад, світло-рожевого, бежевого, близького до білого сірого тощо. Приємно дивитися - як на благодійні акції у футболі.

Екзотичні, як клуби на КЧС

На поточному турнірі більшість команд - не з Європи. І багато з них здивували та запам'яталися. Наприклад, «Ботафого» вилетів у першому ж раунді плей-оф - але не пропустив від «ПСЖ» у групі (1:0). Або ж «Інтер Маямі», який не може у ривки - але здатен вигравати за рахунок майстерності своїх виконавців. Чи той же «Окленд», який спочатку програв 0:10 «Баварії», а потім зміг набрати бал у поєдинку з «Бока Хуніорс» (1:1). Команди з різних континентів грали по-своєму, пропонували свіжі ідеї на полі - повністю виправдали статус «екзотичних». Часто було достатньо подивитися поєдинок хвилину-дві, щоб зрозуміти: цей клуб не з Європи. Те саме з Лабубу, які мають великі вуха, м'яке хутро та хижий погляд - одразу зрозуміло, що вони «немісцеві». І воно дійсно так: дизайн робив гонконгський художник Касін Лун.

Бешкетні, як Ямаль

Ламіна часто порівнюють з Мессі за його дриблінг, однак його стиль обводки зовсім не такий, як у Лео. Дриблінг аргентинця завжди був максимально ефективним. Мессі обводив одного, другого та третього задля того, щоб забити гол або віддати гольовий пас. А Ямаль робить це в тому числі для того, щоб спіймати кураж та довести собі й іншим, що він може на полі все. На рівні ідеї це геть інше. Ямаль не тільки грає у футбол - ще й грається із суперниками, відверто бешкетує. Лабубу роблять те саме за лором: розважаються у лісі, гарно проводять час, живуть щасливе життя. І все це - серед фей та тролів, у вигаданому світі, де не так вже й багато проблем. Так само і Ямаль, якому досі нема 18-и, насолоджується грою у футбол - і не думає про щось складніше. Бо може собі дозволити бешкетувати.

Сюрпризні, як сезони Наполі

Кожен рік «Наполі» останнім часом - дуже успішний або геть провальний. У 2023-му команда виграла перший титул Серії А за три десятиліття, а вже наступного сезону фінішувала на 9-й позиції - поза зоною єврокубків. А тепер знову чемпіонство. Нема варіанту «просто фінішувати у зоні ЛЧ» - буде або велика радість, або велике розчарування. Те саме з розпаковкою Лабубу, які продаються у сюрпризних коробочках - заздалегідь не зможеш дізнатися, який усередині. Колір, вираз обличчя, дизайн - все стане відомим вже після того, як розпакуєш. Тоді дитина або зрадіє, бо отримала саме таку іграшку, яку й хотіла, або засумує: такий вже є/взагалі не подобається. Але точно не варто очікувати байдужого ставлення. Лабубу цього не дозволять. Як і «Наполі», який вже 3 роки поспіль катає нас на цих американських гірках.

Стали популярні з часом, як ПСЖ

Хто вболівав за «ПСЖ» за межами Парижу до старту попереднього сезону? За відчуттями - одиниці. Бо команда у Європі представляла чемпіонат, який ніхто не дивиться, та не могла «продати» себе грою. До того ж, жодного разу за всю історію свого існування не вигравала ЛЧ. Те саме з Лабубу, які почали своє життя у книгах ще 10 років тому, а як іграшки отримали популярність ось тільки зараз - аж у 2025-му. Просто регулярна робота з щорічними оновленнями (нові види, нові тематичні серії) нарешті дала результат. Те саме з «ПСЖ», який ішов до перемоги в ЛЧ багато років. Спочатку підіймав статус задля здобуття можливості запрошувати топ-футболістів, потім ледь не щороку призначав нового тренера, з яким стане кращою версією себе, а далі цілеспрямовано працював задля покращення складу для Енріке… І все вдалося. Тепер за «ПСЖ» вболівають мільйони. І Лабубу купляють не менше.

Цінні, як трофей для Тоттенгема

У травні «шпори» виграли ЛЄ - перший кубок за 17 років. Тепер та відома фраза про «Тоттенгем», мабуть, більше не є актуальною. Вболівальники святкували тодішній тріумф як востаннє, хоча він був не те щоб ефектним та яскравим: команда провалилася у сезоні АПЛ, а фінал виграла завдяки «грі в автобус» в останні півгодини. Але фанатам було все одно, адже контекст не є важливим у момент великого щастя. Головне - отримати трофей для колекції. Те саме з Лабубу, на яких активно «полюють» колекціонери. За деякі іграшки люди на аукціонах готові запропонувати пару сотень доларів. І це може бути цілком собі звичайний Лабубу, який на перший погляд жодним чином не виділяється серед інших, але для справжніх фанатів він важливий. Те саме з «Тоттенгемом» та трофеєм ЛЄ, який мав би геть малу цінність для якоїсь іншої команди - але не для лондонців.

Суперечливі, як Моурінью

Ми всі знаємо, як поводиться Жозе під час поєдинків: багато нервує, кричить на гравців, дорікає суддям, взаємодіє з вболівальниками (добре, якщо тільки зі своїми), конфліктує з тренером команди-суперниці… Тому в нього і погана репутація, бо Моурінью у технічній зоні - нестерпний. Але потім він виходить з неї… та виявляється, що він цілком собі гарна людина. Після від'їзду з Манчестера він був експертом на ТБ - справив враження інтелігента та більш ніж адекватного спеціаліста. А на свої пресконференціях та інтерв'ю він завжди «топить» у компліментах інших менеджерів, каже дуже багато хорошого про них, нерідко - і про своїх футболістів. Ось такий суперечливий образ. Цілком собі можна порівняти з Лабубу, які мають гострі зуби - але м'які, мають страшний вигляд - є товариськими, не є прямо на 100% сучасними (діти полюбляють інтерактивні іграшки) - але гарно продаються.

Усюди, як фанати МЮ

Кожного року ЗМІ проводять опитування серед вболівальників у різних містах, країнах, на різних континентах - і кожного разу «МЮ» у топ-2 чи топ-3 команд з найбільшою підтримкою. Здавалося б, це нелогічно: колектив вже багато років поспіль не виграє. Але для справжніх фанатів це нічого не змінює. Кожного літа на вулиці, навіть в Україні, можна зустріти людину у футболці «Манчестер Юнайтед». Чому? Я не знаю. Мабуть, через велику історію та пам'ять про не менш великі перемоги. А от, наприклад, когось у футболці «Баварії» або «ПСЖ» ще доведеться пошукати. Така ж ситуація з Лабубу, про які можна почути з дитячого майданчика, у магазині, взагалі будь-де, а ще - прочитати у соцмережах та навіть на спортивному сайті. Що б там не випускала компанія-виробник цієї іграшки зараз, про неї все одно говоритимуть. Нагадує ситуацію з підтримкою «МЮ».

Подобаються всім, як футбол

Ліса з «Blackpink» вболівала за «ПСЖ» на одному з матчів команди. Ріанна відвідувала поєдинки «Арсеналу» та «Ювентуса», відзначала Озіла, зустрічалася з Бензема. Син Кім Кардаш'ян вболіває за «Арсенал», її бачили на матчах команди разом з ним. Дуа Ліпа підтримує «Ліверпуль». А ще кожна з названих знаменитостей засвітилася зі своїм Лабубу протягом останнього часу, а Лісу так взагалі пов'язують з набуттям популярності цієї іграшки: «показала» її світу, і всі захотіли таку ж. Тож світові зірки люблять Лабубу. Як і футбол. Та й самі гравці - теж. Тюрам, Погба, Де Поль, Чалханоглу, Аллі - це тільки найбільш відомі прізвища футболістів, які мають своїх Лабубу, деякі з них - цілі колекції. Лише питання часу, коли ми побачимо цю іграшку у роздягальні якоїсь з команд після перемоги/на її святкуванні. Бо Лабубу захоплюють світ, і це не спинити. Навіть до цього сайту дісталися, як бачите.

Особисто до вас - ще ні? Ну, якщо ви є батьками дітей - ваш спокій не буде довгим і одним лиш «якась лабуда» ви не відбудетесь…